Plecotus turkmenicus
Plecotus turkmenicus — вид рукокрилих ссавців з родини лиликових.
| Plecotus turkmenicus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Лиликові (Vespertilionidae) |
| Рід: | Вухань (Plecotus) |
| Вид: | P. turkmenicus
|
| Біноміальна назва | |
| Plecotus turkmenicus Strelkov, 1988
| |
| |
Таксономічна примітка
ред.Таксон відокремлений від P. austriacus[1].
Морфологічна характеристика
ред.Це невеликий кажан, із загальною довжиною голови та тіла від 52 до 55 мм, передпліччя від 42 до 45,5 мм завдовжки та розмахом крил до 30 см і вагою до 15 г. Хутро довге. Загальне забарвлення тіла білувате чи білувато-сіре, з чорною основою волосків на спині та сіруватим на череві та блідими жовто-коричневими кінчиками. На крупі є кільце голої шкіри. Морда конічна, безшерста, коричнева. Вуха величезні, овальні, бліді, на лобі з’єднані тонкою шкірною перетинкою. Козелок становить приблизно половину довжини вушної раковини, звужений і з тупим кінцем. Перетинки крил бліді, тонкі, напівпрозорі. Пальці вкриті білуватим волоссям і оснащені міцними білими кігтями. Хвіст довгий і повністю входить у великий уропатій[2].
Поширення
ред.Країни проживання: Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Монголія?[1].
Спосіб життя
ред.Мешкає в помірній пустелі в Туркменії та Казахстані. Він ночує в природних печерах і колодязях[3].
Примітки
ред.- ↑ а б Plecotus turkmenicus Strelkov, 1988. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 20.07.2022. (англ.)
- ↑ Специфікація на сайті Московського природознавчого музею
- ↑ IUCN
Джерела
ред.- Strelkov, P. P. 1988. Brown (Plecotus auritus) and grey (P. austriacus) bats (Chiroptera, Vespertilionidae) in the USSR. Communication 1. Zoologicheskii Zhurnal, 67, 90–101
- Spitzenberger, F., Strelkov, P. P., Winkler, H., & Haring, E. (2006). A preliminary revision of the genus Plecotus (Chiroptera, Vespertilionidae) based on genetic and morphological results. Zoologica Scripta, 35(3), 187–230