Вуха́нь[1][2] (Plecotus) — рід кажанів родини лиликових (Vespertilionidae). Етимологія: дав.-гр. πλέκω — «скручений, звивистий» і дав.-гр. οὖς (род. ὠτός) — «вухо», що вказує на великі звивисті вуха[3][4].

Вухань
Вухань австрійський (Plecotus austriacus)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Лиликові (Vespertilionidae)
Підродина: Vespertilioninae
Триба: Plecotini
Рід: Вухань (Plecotus)
E. Geoffroy, 1818
Вікісховище: Plecotus

Таксономія ред.

Найближчою до вуханів групою кажанів у фауні УкраїниЄвропи загалом) є широковухи (Barbastella): разом ці два роди формують трибу Plecotini.

У світовій фауні вухані представлені майже 20 видами, при цьому кількість видів, які визнають, суттєво зросла в останні 10 років.

У фауні України відомо два морфологічно близькі види:

Відмінності видів ред.

Найпомітнішою морфологічною особливістю цих кажанів є величезні вуха, які виступають з голови на приблизно 30-35 мм (при довжині тіла близько 50-60 мм). Відомі у складі фауни України два види вважаються двійниками (морфологічно дуже близькі види), які, попри це, при певних фахових навичках відносно легко розрізняються за деталями забарвлення черева і козелків, за розвитком окремих морфологічних утворів на голові («бородавки» над очима, здуття ніздрів тощо).

Цікаво знати ред.

Зображення вуханів часто використовують на своїх емблемах спелеоклуби. Вуханів просто утримувати в неволі, проте прагнути до цього не треба. Обидва відомі в Україні види вуханя включені до Червоної книги України.

Види й ареали ред.

  1. Plecotus auritus — Європа, Кавказ, Зауралля
  2. Plecotus austriacus — Європа
  3. Plecotus balensis — Ефіопія
  4. Plecotus christii — Єгипет, Лівія, Судан
  5. Plecotus gaisleri — Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Мальта, о. Пантеллерія (Італія)
  6. Plecotus gobiensis — Монголія
  7. Plecotus homochrous — Пакистан, Індія, Непал, Китай, В'єтнам
  8. Plecotus kolombatovici — Балканський півострів, середземноморські Африка й Азія
  9. Plecotus kozlovi — Монголія, Китай (Внутрішня Монголія)
  10. Plecotus macrobullaris — пд. ч. Європи й зх. Азія
  11. Plecotus ognevi — Азія від Алтайських гір до Далекого Сходу
  12. Plecotus sacrimontis — Японія
  13. Plecotus sardus — ендемік о. Сардинія (Італія)
  14. Plecotus strelkovi — цн. і пд.-зх. Азія
  15. Plecotus taivanus — ендемік Тайваню
  16. Plecotus teneriffae — ендемік Канарських островів
  17. Plecotus turkmenicus — ендемік Казахстану й Туркменістану
  18. Plecotus wardi — ендемік Гімалаїв (Афганістан, Індія, Непал, Пакистан)

Примітки ред.

  1. Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 25.
  2. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 259.
  3. Thomas H. Kunz and Robert A. Martin. Plecotus townsendii // Mammalian Species. — 1982. — № 175. — С. 1–6. Архівовано з джерела 15 березня 2016. Процитовано 2016-04-20.
  4. Palmer, T. S. Index Generum Mammalium: A List of the Genera and Families of Mammals // North American Fauna. — 1904. — Вип. 23. — С. 546.

Джерела ред.