Phlaocyon

рід викопних ссавців

Phlaocyon — вимерлий рід підродини псових Borophaginae, що родом із Північної Америки. Він живе від раннього олігоцену до епохи раннього міоцену, 33.3–16.3 Ma[1].

Phlaocyon
Період існування: ранній олігоцен — ранній міоцен
Типовий екземпляр Phlaocyon leucosteus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Псові (Canidae)
Підродина: Borophaginae
Триба: Phlaocyonini
Рід: Phlaocyon
Matthew, 1899, с. 54
Типовий вид
P. leucosteus
Види

Див. текст

Синоніми
Вікісховище: Phlaocyon

Анатомія

ред.

Флаоціон мав близько 80 сантиметрів у довжину і був більше схожий на кішку чи ракуна, ніж на собаку, але анатомія його черепа показує, що він був примітивним псовим. Флаоціон, ймовірно, жив як ракун, часто лазячи на дерева. Його голова була короткою, широкою, з очима, спрямованими вперед. На відміну від сучасних канідів, у Флаоциона не було спеціальних зубів для нарізання м'яса. Вважається, що він був всеїдним[2].

Види

ред.

Примітки

ред.
  1. Phlaocyon. Fossilworks. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 17 грудня 2021.
  2. Palmer, 1999, с. 312

Джерела

ред.