Бандикут довгоносий
Бандикут довгоносий[1] (Perameles nasuta) — вид сумчастих із родини бандикутових (Peramelidae).
| Бандикут довгоносий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
| Ряд: | Бандикутоподібні (Peramelemorphia) |
| Родина: | Бандикутові (Peramelidae) |
| Підродина: | Peramelinae |
| Рід: | Бандикут (Perameles) |
| Вид: | P. nasuta
|
| Біноміальна назва | |
| Perameles nasuta Geoffroy, 1804
| |
| |
Таксономія ред.
Раніше цей вид включав P. pallescens[2].
Морфологічна характеристика ред.
Волосяний покрив від червонувато-коричневого до пісочного кольору зверху й від білого до кремового кольору знизу. Мордочка витягнута. Верхня губа велика і трохи розщеплена. Середня загальна довжина 50.8 см, зокрема довжина хвоста 15.24 см. Є статевий диморфізм: середня маса самців становить 897, а середня вага самиць — 706 грамів[3].
Ареал ред.
Проживає на східному узбережжі Австралії (Вікторія, Новий Південний Уельс, Квінсленд); висота проживання від 0 до 1400 метрів[4].
Цей вид проживає в різних місцях проживання, включаючи приміські сади в містах. Переважне середовище проживання — це пустищні й лісові ділянки поблизу відкритих трав'янистих місць годування[4].
Спосіб життя ред.
Це нічна солітарна тварина, яка проводить день у гнізді. Нічні години проводить у пошуках безхребетних (найбільша частина раціону), дрібних хребетних, коріння рослин і гриби. Бандикут довгоносий є здобиччю для широкого кола як місцевих, так і чужорідних хижаків (Felis catus, Canis lupus familiaris, Vulpes vulpes, Canis lupus dingo, різноманітні місцеві змії…). Самиці можуть народжувати до п'яти дитинчат (зазвичай 2 або 3) і можуть приносити виводки швидко поспіль[3][4].
Загрози й охорона ред.
Загрози: тривалі сільськогосподарські вирубки, вирубки, спалювання місць проживання та хижацтво псів, котів і лисиць[4].
Вид присутній у кількох заповідних територіях. Існує нагальна потреба в підтримці середовища проживання для всіх видів[4].
Примітки ред.
- ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 149.
- ↑ Perameles nasuta. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 04.02.2021.
- ↑ а б Adam, R. (2015). Perameles nasuta. Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 04.02.2021.
- ↑ а б в г д Lunney, D.; Dickman, C.; Menkhorst, P. (2016). Perameles nasuta. The IUCN. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 04.02.2021. (англ.)