Paradoxurus musangus
Paradoxurus musangus — вид хижих віверових ссавців, що живе на південному сході Азії.
Paradoxurus musangus | |
---|---|
![]() | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
Родина: | Віверові (Viverridae) |
Рід: | Мусанг (Paradoxurus) |
Вид: | P. musangus
|
Біноміальна назва | |
Paradoxurus musangus (Raffles, 1821)
|
Таксономія
ред.Відділено від P. hermaphroditus[1].
Опис
ред.Вид дуже схожий на P. hermaphroditus. Шерсть на спині мінлива, переважно з поздовжніми смугами або рядами точок, які чітко або слабо виражені, але можуть бути відсутні й зовсім. На лобі велика білувата пляма, далі білі плями з боків шкіри носа. Крім того, Paradoxurus musangus можна відрізнити від інших видів Paradoxurus за морфологією зубів. Четвертий премоляр (P4) у Paradoxurus musangus має трикутну форму і добре розвинений язиковий, задній і зменшений передній цингулум (гребінь біля основи зуба). Крім того, Paradoxurus musangus має зменшений другий моляр (M2)[2].
Paradoxurus musangus поділяється на два підвиди, Paradoxurus musangus musangus у материковій частині Південно-Східної Азії й на островах Сінгапур, Суматра, Ніас і Бангка. І Paradoxurus musangus javanicus на островах Ява, Балі, Флорес і Роті. На двох останніх островах цей мусанг ймовірно спочатку не проживав, але був завезений людьми з Яви. Яванські мусанги мають особливо великі моляри, великий трикутний четвертий премоляр із заднім поясом[2].
Середовище проживання
ред.Камбоджа, Лаос, М'янма, Таїланд, В'єтнам, Малайзія, Сінгапур, Індонезія, Східний Тимор[1].
Джерела
ред.- ↑ а б Paradoxurus musangus. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 15.05.2022. (англ.)
- ↑ а б Veron, G.; Patou, M.-L.; Toth, M.; Goonatilake, M.; Jennings, A. P. How many species of Paradoxurus civets are there? New insights from India and Sri Lanka // Journal of Zoological Systematics and Evolutionary Research. — 2014. — Вип. 53. — № 2. — С. 161–174. — DOI: .