Pandur I (MTPz/UN-A1 — нім. Mannschaftstransportpanzer) — австрійський колісний бронетранспортер компанії Steyr Spezial Fahrzeuge GmbH (SSF, Steyr-Daimler-Puch).

Pandur I
Pandur I. 6×6. 2008
Pandur I. 6×6. 2008
Тип Бронетранспортер
MTPz/UN-A1
Історія використання
На озброєнні 1996→
Оператори AUT
Війни Війна в Перській затоці
Історія виробництва
Розробник Steyr-Daimler-Puch A.G.
Виробник Австрія Австрія, Steyr-Daimler-Puch A.G.
Виготовлення 1996→
Характеристики
Вага 13,5
Довжина 5.782
Ширина 2.500
Висота 1.810, 2.760 (вежа)
Обслуга 2
Десант 8

Другорядне
озброєння
12,7-мм кулемет
Двигун дизель 6-циліндровий Steyr WD 612
260 (191)
Підвіска 6×6
Дорожній просвіт 420
Швидкість шосе: 100
бездоріжжя: 11 (по воді)
Прохідність підйом: 70°
стінка: 0,5
рів: 1,8
брід: 1,2

Pandur I у Вікісховищі

Історія ред.

Роботу над новим розвідувальним бронетранспортером для Збройних сил Австрії компанія Steyr-Daimler-Puch A.G. (SDP) розпочала 1979 року. Прототип виготовили до 1984, але через брак коштів військо відмовилося від замовлення. Компанія SDP спробувала продати проєкт на міжнародному ринку. Прототипи направили до Великої Британії, Швеції, Кувейту, але це не принесло бажаних контрактів. Лише 1994 замовили 68 машин для миротворчих підрозділів ООН ЗС Австрії. Pandur І себе позитивно зарекомендував під час операцій у Перській затоці. На 1996 звільнений Кувейт купив 70 машин. Pandur I був багатоцільовим транспортним засобом із можливістю адаптації до потреб і вимог потенційних клієнтів, свідченням чого є широкий ряд модифікацій різноцільового призначення.

Незабаром Pandur I став спільним проєктом SDP та американської AV Technology International, іспанської General Dynamics Santa Barbara Sistemas[en] (GDSBS) (концерн General Dynamics), швейцарської MOWAG. SDP підписала з цими країнами контракти на продаж БТР, але поставляла лише шасі, дизель. Корпуси виготовляли перелічені компанії країн, які і складали БТР.

Завдяки доволі значній серії вироблених БТР Pandur I з 2001 розробили подальшу модифікацію Pandur II з колісною формулою 8×8 та довшим корпусом. Згодом на її базі розробили плавучу модифікацію Pandur II з колісною формулою 6×6.

Озброєння ред.

У поліційних місіях миротворчих сил ООН достатнім є озброєння 12,7-мм кулеметом у легкій вежі. Можливо встановлення американської вежі MGTS з 40-мм гранатометом Mk 19 чи 30-мм автоматичною гарматою M230 Chain Gun чи вежі CMI LCTS 90 з 90-мм бельгійською гарматою MECAR KEnerga 90/46[1], яка може застосовувати підкаліберні і кумулятивні набої здатні пробивати 120-мм панцирну плиту під кутом 60° на відстані 1000 м. Pandur I з таким озброєнням здатен боротись не тільки з ворожими БТР, а й з танками моделей Т-55 i M47 Patton. Винищувачі танків на базі Pandur I можуть бути озброєні вежею Euromissle UMT 800 з 4×ПТКР HOT (дальність 4 км), вежею Eureka норвезької компанії Kvaerner з ПТКР TOW (3750 м). У Кувейті випробували випробувала вежу з найсучаснішою ПТКР Hellfire (8,0-12,0 км). Для ракет використовують системи лазерного наведення.

Модифікації ред.

Країни-оператори ред.

  •   Австрія — 224 машина австрійської армії (1996→)
  •   Бельгія — 60 машин бельгійської армії
  •   США — 50 машин армії США збудовано AV Technology International.
  •   Кувейт — 70 машин 6 модифікацій Національної гвардії Кувейту
  •   Словенія — 85 ліцензійних машин заводу Sistemska Tehnika y словенській армії — Valuk (2003)
  •   Португалія — ліцензійні 260 (2005)

Бронетранспортери брали участь у миротворчих місіях UNFICYP[en] на Кіпрі, UNDOF на Голанських висотах, KFOR у Косово, ISAF у Афганістані, UNPROFOR у Боснії і Герцеговині.

Джерела ред.

  • Jerzy Jackowski, Dariusz Użycki. Transporter Pandur. «Nowa Technika Wojskowa». 1993. nr 7-8. ISSN 1230—1655 (пол.)

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. [MECAR KEnerga 90/46 (англ.). Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 10 грудня 2014.  MECAR KEnerga 90/46 (англ.)]