Відкрити головне меню

Oticonданська дочірня компанія «William Demant Holding Group», другий за величиною в світі виробник слухових апаратів. Розташована в Данії за межами столиці Копенгагена. Заснована в червні 1904 року в Оденсе Хансом Демант, дружина якого була слабочуюча.

Oticon має філії в різних країнах, має завод в Польщі, і має більш ніж 3000 співробітників по всьому світу.[1] Німецька філія була заснована в 1969 році в Гамбурзі.

Зміст

КерівникиРедагувати

  • 1988-1998 Lars Kolind
  • 1998-2008 Niels Jacobsen
  • 2008- Søren Nielsen

Цікаві фактиРедагувати

Oticon панувала на ринку слухових апаратів Європи та США з 1958 по 1985 роки.[2] Традиція виробництва високоякісної продукції відповідно до технічних вимог підтримувалась фірмою під керівництвом Бенгта Сімонсена, Торбен Нільсена (віце-президента по технології та продукції) і ще двох директорів.[2] Завушний слуховий апарат мав дві переваги: грамотна технологія і розумна ціна.[2]

Невелика американська компанія Starkey в 1985 році вперше запропонувала ринку внутрішньовушні слухові апарати — вона змінила конфігурацію завушного слухового апарату так, що він перетворився на внутрішньовушний прилад.[2] Прилад став меншим, не кидався в очі, але якість звуку у нового приладу виявилася трохи нижчим — Starkey орієнтувалася на моду, а не на лікарів та лікарні, як Oticon.[2]

До виходу на ринок цієї новинки від Starkey, в компанії Oticon у міру зростання ринкового та фінансового успіху в корпоративній культурі зміцнювався дух ізоляціонізму і зарозумілості, а оскільки в компанії правили технарі, то при розробці чергового продукту упор був зроблений саме на технічну перевагу.[2]

Хоча Oticon, з командою Сімонсена, а також керівники виробничого напрямку відреагували на новинку агресивно та активно противилися просуванню цього товару — на їхню думку, новинка від Starkey з технічної точки зору поступалася їх продукції і, головне, не годилася для масового виробництва: кожен апарат доводилося індивідуально підганяти під розмір вуха покупця, — проте на ринку почався справжній бум внутрішньовушних апаратів, які вже в 1986 році заповнили 80% американського ринку.[2]

Період процвітання Oticon трагічно завершився, а виробничий стандарт змістився від завушних слухових апаратів до внутрішньовушних.[2] Частка Oticon на світовому ринку за один рік скоротилася з 15 до 9%, помітно впала виручка, Сімонсен разом з командою звільнився.[2]

В 1988 році, коли доходи компанії падали, президентом Oticon був призначений Ларі Колінд. В цій ситуації Колінд поступив цілком традиційно — скоротив витрати і підвищив продуктивність, що дало змогу вивести таким чином компанію з кризи.[3] Дуже швидко зрозумівши, що щоб не бути розчавленим такими конкурентами, як Sony, Siemens і Philips, Oticon необхідні більш глибокі зміни. Вже першого січня 1990 Колінд підготував звернення до персоналу,про потребу в нових продуктах, для розробки яких потрібно «поєднання технічних досягнень з аудіології, психологією та уявою», що перед персоналом стоїть завдання «придумати немислиме і зробити це реальністю».[3] В заяві йшлося, що в майбутніх організаціях «працівники будуть мати всі можливості для особистісного та професійного зростання ... для творчої, результативної праці». Він доводив, що головним ворогом організації є організація і що тому необхідно скасувати формальні структури.[3] У Oticon не стало (і немає досі) немає посад і посадових інструкцій.[3] Нова команда відмовилася від колишньої ієрархічної структури і культури.[2] Замість офісів з'явилися мобільні робочі станції, всіляко заохочувалося співробітництво і навчання через прямий діалог з колегами і клієнтами.

За цим послідувала найзначніша в ряді нових розробок — перший у світі цифровий слуховий апарат DigiFocus, випущений в 1995 році.[3] За допомогою цього успішного продукту компанія отримала всі шанси витіснити з ринку колишні аналогові слухові апарати. До 1995 року прибуток Oticon зріс в десять разів у порівнянні з 1990 роком.[2]

У травні 1998 року Колінд пішов з посади президента, залишивши компанію в чудовому стані.[3] Хоча ринок слухових апаратів в 1990-х роках був статичним, продажі і прибутки Oticon сильно виросли, і в жовтні 2000 року Forbes Global назвав William Demant Holding (WDH), компанію-засновника Oticon, в числі 20 найкращих компаній світу.[3] Найкращими компаніями світу визначаються компанії, в яких акції котируються на ринку, річний обсяг збуту становить не менше 500 000 000 доларів, і компанія протягом трьох останніх років демонструє високі темпи приросту доходів, які, за прогнозами біржових аналітиків, будуть зберігатися і в поточному році.[3] За останні 12 місяців акції WDH подорожчали в чотири рази, а прибутку компанії (одержувані тільки за рахунок Oticon) в останні вісім років щорічно збільшувалися на 25%.[3]

Хоча до початку 1990-х рр. Oticon зуміла відновити своє становище, але щоб розлучитися з минулим компанії довелося пройти через фінансову кризу, повну зміну керівництва і радикальну перебудову організації.

Лінії продуктівРедагувати

  • Alta
  • Nera
  • Ria
  • Safari
  • Dual
  • Acto
  • Hit
  • Amigo
  • Chili
  • Intiga
  • Ino

Зрілі лінії продуктів:

  • Epoq
  • Vigo
  • Delta
  • Lexis
  • Syncro
  • Tego
  • Atlas
  • Swift
  • Go
  • Go pro
  • Gaia
  • Safran
  • Sumo
  • Sumo DM

ПриміткиРедагувати

  1. "Oticon Слухові апарати"
  2. а б в г д е ж и к л м Победить с помощью инноваций: Практическое руководство по управлению организационными изменениями и обновлениями / Майкл Ташмен, Чарльз О’Райли III: Альпина Паблишер; Москва; 2014 ISBN 978-5-9614-3497-2
  3. а б в г д е ж и к Роберт Дилтс, Энн Диринг, Джулиан Рассел. Альфа-лидерство. — СПб: Прайм-Еврознак, 2004 г. — 256 с. Тираж: 3000 экз. ISBN 5-93878-133-7, 0-470-84483-3

Зовнішні посиланняРедагувати