Жук-самітник
| Жук-самітник | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Osmoderma barnabita Motschulsky, 1845[1][2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Osmoderma coriarius (Degeer, 1774)[2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Жук-самітник (Osmoderma barnabita) — вид жуків з родини пластинчастовусих (Scarabaeidae). Поширений у смузі листяних лісів Європи. Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документів[3][4].
Опис
ред.Тіло велике, масивне, 22—35 мм. Забарвлення чорно-рудувате, блискуче, з бронзовим або зеленуватим відблиском. Передньоспинка в самців з глибокою, а в самиць з плоскою поздовжньою борозенкою і двома дрібними горбиками перед серединою.
Поширення
ред.Вся зона листяних лісів Європи на північ до межі поширення дуба (південна Швеція — Фінляндія), південна межа в Україні проходить від гирла Дунаю (Ізмаїл) на Бендери, через південь Вінницької, Кіровоградську області, Полтаву, по середній течії річки Сіверський Дінець (Святогірськ) і далі на схід до Саратова.[5]. Рідкісний вид, зустрічається поодинокими особинами.
Особливості біології
ред.Стаціями цього виду в Україні є широколистяні ліси. Тримається здебільшого дуплистих дерев, переважно в нижніх ярусах лісів. Вдень ховається по гнилих дуплах яблунь, груш, дубів, найчастіше осокорів. Літають надвечір та вночі, інколи прилітають на світло. Комахи активні в серпні—вересні. Фітофаг, живиться соком, який витікає з дерев. Личинки розвиваються за рахунок гнилої деревини листяних порід. Генерація виду в Україні — не менше 2—3 разів.
Охорона
ред.Раритетний вид комах, занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий вид)[3], а також до Червоного списку МСОП (вид, близький до стану загрози зникнення) [6], Європейського Червоного списку (зникаючий вид), Бернської конвенції (Додаток ІІ: види, що потребують особливої охорони) та Резолюції 6 цієї ж конвенції[4]. Жук-самітник також занесений до Червоних списків/книг багатьох країн Європи.
Зникає внаслідок санітарних вирубок лісу, застосування пестицидів у лісових масивах. Вид розмножується та розвивається в неволі.
Систематика
ред.Видова належність східноєвропейських жуків-самітників є дискусійною. На території Європи різні дослідники виділяють 3 або 4 види жуків роду Osmoderma, серед яких O. coriarium, O. barnabita, O. eremita, O. cristinae, O. lassalei[5].
Примітки
ред.- ↑ а б Alexander, K., Buche, B., Dodelin, B. & Schlaghamersky, J. 2010. Osmoderma barnabita. The IUCN Red List of Threatened Species 2010: e.T157901A5169119. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2010-1.RLTS.T157901A5169119.en. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.
- ↑ а б Osmoderma coriarius. Encyclopedia of Life (EOL). Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 5 липня 2015.
- ↑ а б Жук-самітник у Червоній книзі України [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 49)
- ↑ а б В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11—44.(рос.)
- ↑ Жук-самітник у Червоному списку МСОП