Messerschmitt Me 209 (1943)
Me 209 у 1943 році став спробою створити покращену версію літака Bf 109, який був основним винищувачем Люфтваффе протягом Другої світової війни[1]. Me 209, незважаючи на позначення, не треба плутати з раніше створеним Me 209[2].
| Me 209 | |
|---|---|
| |
| Me 209 з двигуном DB 603 | |
| Призначення | Прототип винищувача |
| Походження | Messerschmitt |
| Розробник | Вільгельм Мессершмітт |
| Перший політ | 13 листопад 1943 |
| Списання | 1944 |
| Основні користувачі | Люфтваффе |
| Кількість | 4 |
RLM призначили номер 8-209 для корпуса Мессершмітта, для їхньої пари планерів Me 209 після липня 1938, цей номер використовували для двох проектів кінця 1930-х та початку 1940-х. Перший Me 209 мав один двигун і створювався для встановлення рекордів швидкості. Літак не був пристосований до боїв.
Розробка та виробництво ред.
Друге використання позначення Me 209 було запропоновано у 1943 році для сильно модифікованої версії Bf 109. Цей Me 209 розроблявся, щоб конкурувати з високопродуктивними літаками від фірми Focke-Wulf Fw 190 D-9 та Ta 152. Як і покращені конструкції Курта Танка, новий Me 209 мав у конструкції планера більшість компонентів від перевірених моделей, у цьому випадку Bf 109G.
Команда розробників замість запроектованого для Me 209 двигуна DB 603A, яких було мало, запропонували використати двигун Jumo 213A фірми Junkers Motorenwerke. Незважаючи на те, що 35-літровий двигун Jumo 213 був спеціально розроблений таким чином щоб мати якнайбільшу кількість точок доступу до двигуна, який був максимально ідентичним до 44,52-літрового двигуна DB 603, така заміна вимагала переробку капота двигун і системи охолодження. Найбільш видимою відмінністю став повітрозабірник двигуна, тому що у Jumo 213 повітрозабірник розташовувався на правому борту двигуна (стандарт для всіх моделей ранніх Junkers Jumo 211 інвертований V12), на відміну від розташування на лівому борту у DB 603, стандартний для всіх двигунів Daimler-Benz інвертованих V12. Me 209 мали нову хвостову секцію, широкі шасі, вищій хвіст та кільцевий радіатор для двигуна, що робило двигун схожим на радіальний двигун і був дуже схожий на установку на Focke-Wulf Fw 190D, який мав такий самий двигун Jumo 213. Ступінь модифікацій змінила попередню мету, яка полягала у створенні схожого на Bf 109G, але з кращими показниками[3].
Озброєння Me 209 V5 складалося з однієї мотор-гармати 30 мм (1.18 in) MK 108, а також двох 13 мм (.51 in) кулемет MG 131 у корені крила. V6 був першою версією яку переробили під двигун Jumo 213 та 20 мм гармату MG 151/20 замість MG 131. Me 209H V1 був висотним варіантом зі збільшеними крилами та двигуном DB 603.
Випробування ред.
Програма була швидко закрита після того як прототип Me 209 V5 вперше піднявся у повітря у 1943. Він був на 50 км/год повільніший за Fw 190D і не показав жодних переваг[1]. Після невдалої демонстрації Me 209 проект було скасовано і з цим скінчилися остання спроба Мессершмітта побудувати високопродуктивний винищувач з поршневим двигуном.
Льотно-технічні характеристики (Me 209 V5) ред.
Основні характеристики
- Екіпаж: 1 пілот
- Довжина: 9,74 м
- Висота: 4 м
- Розмах крила: 10,95 м
- Площа крила: 17,2 м²
- Маса порожнього: 3339 кг
- Маса спорядженого: 4085 кг
- Силова установка: 1 × DB 603G 1874 к.с. ( 1397 кВт)
Льотні характеристики
Озброєння
- Стрілецько-гарматне:
- 1×30 мм гармата MK 108
- 2×13 мм кулемет MG 131
Див. також ред.
- Схожі розробки
- Схожі переліки
Примітки ред.
- Виноски
- Бібліографія
- Green, William. War Planes of the Second World War, Fighters, vol. I. London: Hanover House, 1960.
- Jackson, Robert. Infamous Aircraft: Dangerous Designs and their Vices. Barnsley, Yorkshire, UK: Pen and Sword Aviation, 2005. ISBN 1-84415-172-7.