Карл Фрідріх Філіпп фон Марціус

німецький натураліст, ботанік та етнограф
(Перенаправлено з Mart.)

Карл Фрідріх Філіпп фон Марціус (нім. Carl Friedrich Philipp von Martius; 17 квітня 1794, Ерланген — 13 грудня 1868, Мюнхен) — німецький натураліст, ботанік та етнограф.

Карл Фрідріх Філіпп фон Марціус
Народився17 квітня 1794(1794-04-17)[1][2][…]
Ерланген, Середня Франконія, Баварське королівство, Баварський округ, Священна Римська імперія[1][4]
Помер13 грудня 1868(1868-12-13)[1][2][…] (74 роки)
Мюнхен, Баварське королівство[1][4]
ПохованняСтарий південний цвинтар
Країна Баварське королівство
Діяльністьмандрівник-дослідник, птеридолог, ботанік, викладач університету, міколог, лікар, антрополог, натураліст, world traveler
Alma materУніверситет Ерлангена—Нюрнберга
Галузьботаніка
ЗакладМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Посадапрофесор
Аспіранти, докторантиЛуї Агассіз
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Academy of Science for Public Utilityd
Шведська королівська академія наук
Баварська академія наук
Петербурзька академія наук
Французька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Леопольдина
Туринська академія наук[4]
БатькоErnst Wilhelm Martiusd
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (20 грудня 1838)

Член Американської академії мистецтв і наук

Карта Бразилії з маршрутами Марціуса та Спікса

Біографія

ред.

У 1814 році він здобув науковий ступінь, а в 1817 році здійснив подорож у Південну Америку. У 1817—1818 роках разом із Йоганном Спіксом досліджував басейни річок Сан-Франсіску та Парнаїба, долину Амазонки від 70° західної довготи до гирла та річку Жапура[6].

У 1820 році він повернувся до Німеччини та став доглядачем ботанічного саду у Мюнхені. З 1826 він професор ботаніки у Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана. У 1832 році обійняв посаду директора ботанічного саду Мюнхена. Головну увагу у своїх роботах він присвятив вивченню Бразилії.

Йому належала величезна колекція зразків рослин. Повернувшись із Південної Америки, він привіз 12 000 зразків, які увійшли до його гербарію. На момент смерті колекція складалася з 300 000 примірників, що представляли 65 000 видів з усього світу. Гербарій був однією з найбільших приватних колекцій свого часу.

Бельгійський уряд придбав гербарій у 1870 році.

У 1823 році Марціус одружився з нім. Franziska Freiin von Stengel. Його син, Карл Александр фон Марціус[de] (1838—1920) був успішним хіміком, відомим як один із засновників великої компанії-виробника фотоматеріалів Agfa-Gevaert.

Карл Фрідріх Філіпп фон Марціус помер 13 грудня 1868 року в Мюнхені.

Вшанування

ред.

На честь Марціуса названо рід рослин Martiodendron з родини бобові (Fabaceae).

З 1834 року Марціус був закордонним членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук[7].

У 1837 році він був обраний закордонним членом Шведської королівської академії наук.

Основні праці

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118731416 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б в www.accademiadellescienze.it
  5. IPNI,  Mart.
  6. Географічні відкриття[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  7. Большой энциклопедический словарь [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (Перевірено 15 травня 2009)

Посилання

ред.