Відкрити головне меню

M41 Walker Bulldog — американський легкий танк, який замінив на службі танк M24 Chaffee. Свою назву отримав на честь генерала Уолтона Уолкера;який загинув у автокатастрофі у Кореї. У протоколі Артилерійського Комітету від 7 листопада 1950 має пункт #33476, де описано важкий, середній та легкий танк, відповідно до їхніх гармат головного калібру; 120-мм та 105-мм калібру (важкий, більше за 100 мм), 90 мм (середній) та 76-мм (легкий)[1].

M41 Walker Bulldog
M41-walker-bulldog-tank.jpg
Легкий танк M41 Walker Bulldog
Тип легкий танк
Походження Flag of the United States.svg США
Історія використання
На озброєнні 1953 — до тепер
Оператори "див. Оператори"
Війни Корейська війна (тестування), В'єтнамська війна
Історія виробництва
Виробник Cadillac of General Motors
Варіанти "див. Варіанти"
Характеристики
Вага 23,5 т
Довжина 5,819 м
Ширина 3,2 м
Висота 2,71 м

Броня до 38 мм
Головне
озброєння
1 × 76 мм M32
Другорядне
озброєння
1 × .50 cal MG, 1 × .30 cal MG
Двигун бензиновий 6-циліндровий Continental AOS 895-3
500 кс
Питома потужність 21,3 кс/т
Підвіска торсіонна
Операційна
дальність
161 км
Швидкість 72 км/год

Commons-logo.svg M41 Walker Bulldog у Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

Хоча танк M24 Chaffee мав успішну конструкцію, його головна гармата була не достатньо ефективна для боротьби з добре броньованим противником. Хоч основною задачею легкого танку була розвідка, армія США вимагала більш потужне озброєння. Розробка нового танка, T37, почалася у 1947. Танк був пристосований для авіаперевезення, а його протитанкові характеристики були покращені установкою 76-мм гармати з покращеним далекоміром. У 1949 з прийняттям менш модернізованого далекоміра назву проекту було змінено на T41.[2] Виробництво було розпочато у 1951 на танковій фабриці Cadillac у Клівленді і до 1953 новий танк повністю замінив M24 у армії США. Спочатку він мав прізвисько «Little Bulldog», а потім отримав назву «Walker Bulldog» на честь генерала Уолтона Уолкера який загинув у автокатастрофі у Кореї у 1950.

Танк M41 був швидкою і добре броньованою машиною. З іншого боку, він був шумний, витрачав багато палива і достатньо важкий для перевезення повітрям. У 1952 було розпочато роботи на більш легкими конструкціями (T71, T92), але від цих проектів відмовилися.

Walker Bulldog брав участь у боях під час Корейської війни, але більшу частину війни його використовували для тестування і виявлення недоліків танку, особливо з далекоміром. Це робилося через те, що північні корейці мали на озброєнні  радянські танки Т-34, які перевершували танк M24. До 1961 150 машин було передано сухопутним військам Японії для доповнення їхніх середніх танків Type 61.

В'єтнамська війнаРедагувати

 
Південнов'єтнамські M41 під час навчань.

У 1964 легкий танк M41 було обрано для заміни легких танків M24 Chaffee у армії Південного В'єтнаму, які вони успадкували у французів,[3] які у свою чергу отримали їх від США під час першої індокитайської війни. Перші танки M41A3 прибули у січні 1965, було створено п'ять ескадронів до кінця року. M41 дуже сподобалися екіпажа Південного В'єтнаму, які мали малий зріст через, що внутрішня частина їм доже сподобалася і саме через малий розмір всередині танку його сильно критикували американські екіпажи.[4] Через свою  «механічну надійність, простоту і відмінну керованість» танк став гідною бойовою машиною.[4]

У 1971 південнов'єтнамська армія та збройні сили США розпочали операцію «Ламшон» 719, напад на шляхи постачання Північнов'єтнамської армії у сусідньому Лаосі; поєднання броні та аеромобільності при атаці з трьох напрямів.[3] Перша бронетанкова бригада пвіденнов'єтнамської армії, з двома десантними батальйонами та двома кавалерійським полками проникли на 4 милі на територію Лаосу 8 лютого, реакція ворога була швидкою,[3] під час першого танкового бою 17 M41 підбили шість танків Т-55 і 16 легких танків ПТ-76. Свої втрати склали 5 M41 та 25 БТРів.[5]

До 1973 близько 200 M41 залишилося на службі Південного В'єтнаму. Американські підрозділи у Європі та у США які мали на озброєнні M41 Walker Bulldog поступово переходили на середній танк M48 Patton.[4]

Інші операториРедагувати

Танк M41 експортували до Бразилії (340), Іспанії (180) Чилі (60), Домініканської республіки (12), Гватемали (10), Нової Зеландії (10), Філіппіни (7) Сомалі (10), Тайваню (675), Таїланду (200), Тунісу (10), Лівану (20) та інших країн. Багато з цих танків було оновлено під час служби, деякі досі використовуються.

НащадкиРедагувати

 
M41 у музеї форт Джордж Г. Міді, Меріленд.

У 1969 армія США почала заміняти M41 з покращеними, але більш проблематичними, танками M551 Sheridan з алюмінієвим корпусом. Головна гармата танка Шерідан могла стріляти як 152-мм снарядами так і керованими ракетами; зброя може вивести зі строю основний бойовий танк. До того ж M551 міг плавати і був пристосований для десантування.

Шасі танка M41 було використано для M42 Duster, який мав дві 40-мм зенітні гармати. Він також був перероблений на бронетранспортер M75, один з перших закритих коробкоподібних БТРів; цей БТР став основою для бронетранспортерів M113, які у стали самими серійними бронетранспортерами США.

Багато компонентів рушія, двигун, трансмісія та додатковий двигун було використано при створенні гаубиці M44/M52 155-мм.[6][7][8]

ВаріантиРедагувати

 
Тайванська модифікація пді назвою M41D
  • M41 (1953).
  • M41A1 (1954): Електричний траверс башти замість гідравлічного. Більш компактна система дозволила збільшити розмір боєкомплекту 76-мм гармати з 57 до 65 набоїв.
  • M41A2 (1956): Встановлено бензиновий інжекторний 6-ти циліндровий двигун Continental AOS 895-3 замість карбюраторної системи. Таку назву використовували також для ранніх M41 на яких двигуни було оновлено до інжекторних.
  • M41A3: M41A1 оновлені танки з інжекторними двигунами.
  • M41 DK-1: Данська модифікація. Новий двигун, термічні приціли, захист від ЗМУ, захисні екрани.
  • Type 64 (Experimental): Тайванська модифікація пристосована під місцеві умови виробництва з покращеним керування вогнем, з дизельним двигуном 520-к.с., спареним кулеметом T57 7,62-мм GPMG і додатковою бронею на башті і бортовими екранами. У серію не пішов і не слід плутати з іншим M42 на базі легкого танка з тим же позначення.
  • M41C: Бразильська модифікація. Кінцева версія мала: двигун бразильського виробництва — 8-ми циліндровий дизель Saab-Scania DS-14A O4 і електричну систему. Оновлена трансмісія давала змогу розвинути швидкість по дорозі 70 км/год. Приціл мав прилад нічного бачення і лазерний далекомір. Додаткова броня встановлена на передній частині корпусу, ВЛД та башті. На башті було встановлено чотири димових гранатомети. Оригінальна гармата 76-мм M32 замінена на 90-мм Ca 76/90 M32 BR3 гармату з термокожухом і і дульним гальмом розроблена у Бразилії.
  • M41D: Модифікація армії республіки Китай. Встановлено нову гармату власного виробництва, нову систему, дизельний двигун Detroit Diesel 8V-71T, динамічний захист.[9] Літера D у назві позначає дизельний двигун M41D.
  • M42 Duster (1952): Самохідна зенітна збройна система на базі шасі M41. На башті було встановлено дві гармати Bofors 40-мм.

Бразильський, німецький, іспанський та уругвайський варіанти, зазвичай мають гармату більшого калібру та дизельний двигун.

Інший варіант оновлення M41 був створений Nimda Group, Ізраїль, для експорту. Він мав нову систему керування вогнем, дизельний двигун/трансмісію та систему охолодження.

ОператориРедагувати

 
Мапа операторів M41: сині — поточні, червоні — колишні

Поточні операториРедагувати

Колишні операториРедагувати

 
Танки M41 Королівської тайської армії під час державного заколоту у Таїланді у 2006.

ПриміткиРедагувати

  1. Hunnicutt
  2. The Best Light Tank. Life Magazine. 26 Feb 1951. Процитовано 2010-11-02. 
  3. а б в Starry
  4. а б в Dunstan
  5. Fulgham, David, Terrence Maitland, et al.
  6. 'Self-Propelled Howitzer Roams Any Terrain a Tank Can Travel."
  7. Armoured Fighting Vehicles of the World, Christopher F. Foss, p. 177, Charles Scribner's Sons, ISBN 0-684-14113-2
  8. note — Originally designated M-44 and M-52, but over time re-designated M44 and M55.
  9. M41 Walker Bulldog Light Tank
  10. SIPRI Arms Transfers Database. SIPRI. Процитовано 18 July 2008. 
  11. What arms embargo?

ЛітератураРедагувати

  • Starry, Donn A. General. Mounted Combat in Vietnam. Vietnam Studies; Department of the Army, first published 1978-CMH Pub 90-17.
  • Dunstan, Simon. Vietnam Tracks-Armor In Battle 1945–75. 1982 edition, Osprey Publications; ISBN 0-89141-171-2.
  • Hunnicutt, R. P. Patton: A History of the American Main Battle Tank. 1984 edition, Presidio Press; ISBN 0-89141-230-1 (vol 1).
  • Hunnicutt, R.P. Sheridan: A History of the American Light Tank, Volume 2. 1995 edition, Presidio Press; ISBN 978-0-89141-570-1. (This book contains a chapter on the M41).

ПосиланняРедагувати