Lepidodactylus lugubris
| Lepidodactylus lugubris | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Lepidodactylus lugubris (Duméril & Bibron, 1836) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Platydactylus lugubris Amydosaurus lugubris Gecko lugubris Peripia lugubris | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Lepidodactylus lugubris — вид геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae)[2]. Мешкає в Азії і Океанії. Часто утримується в неволі.
Опис ред.
Lepidodactylus lugubris — це невеликий гекон, довжина якого (без врахування хвоста) становить 4-4,4 см. Циліндричної форми хвіст довжиною сягає решти тіла, разом з ним довжина ящірки становить 8,5-10 см. Голова сплощена, трикутної форми. Очі жовті з вертикальною зіницею, без повік. Забарвлення L. lugubris переважно варіюється від світло-коричневого до темно-коричневого. Ці гекони здатні змінювати колір, тому одна й та сама особина може виглядати світлою або темною в різний час протягом дня. На спині у них є характерний темний зигзагоподібний візерунок. З боків голови, від вух до кінчика носа ідуть темні смуги. Пальці ніг мають два ряди червоних липких пластинок, які розширюються до переду. П'ятий палець має маленький кігтик[3].
Поширення і екологія ред.
Lepidodactylus lugubris широко поширені в прибережних районах Індійського і Тихого океанів, зокрема на Маскаренських островах і Мальдівах, на Шрі-Ланці, в Індії, на Андаманських і Нікобарських островах, в М'янмі, Таїланді, Індокитаї, південному Китаї, на Малайському півострові і Тайвані, на островах південної Японії (Рюкю, Оґасавара), на Філіппінах, в Індонезії, на Новій Гвінеї, на островах архіпелагу Бісмарка і Соломонових островах, на острові Різдва, на північному сході Австралії (Квінсленд), на Фіджі і Новій Каледонії, в Самоа, на Гуамі і островах Товариства, у Піткерні. Крім того, вони були широко інтродуковані в Неотропіках, зокрема в Мексиці, Бразилії, Колумбії, на тихоокеанському узбережжі Центральної Америки, на Галапагоських і Сейшельських островах, на Гаваях, на острові Пасхи та у Новій Зелендії.
L. lugubris живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема у вологих рівнинних тропічних лісах, в прибережних і мангрових лісах та в кокосових гаях, а також часто зустрічаються в садах, на плантаціях і поблизу людських поселень. Вони ведуть нічний, деревний, спосіб життя, зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря. Живляться членистоногими, плодами, нектаром, пилком і соком рослин[4][5].
Популяція L. lugubris майже повністю складається з самиць, які розмножуються шляхом партеногенез. Хоча іноді зустрічаються самці цього виду, вони є дуже рідкісними і часто безплідними. Самиці відкладають по 1-2 яйця за раз і приклеюють їх до вертикальної поверхні під корою або в тріщинах серед скель[6].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Lepidodactylus lugubris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 26 липня 2023
- ↑ Lepidodactylus aignanus у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ McKeown, Sean (1996). A field guide to reptiles and amphibians in the Hawaiian Islands. Los Osos, Calif., U.S.A.: Diamond Head Pub. ISBN 0-9650731-0-6. OCLC 35357345.
- ↑ Gamble, Tony; Greenbaum, Eli; Jackman, Todd R.; Bauer, Aaron M. (1 серпня 2015). Into the light: diurnality has evolved multiple times in geckos. Biological Journal of the Linnean Society 115 (4): 896–910. ISSN 0024-4066. doi:10.1111/bij.12536.
- ↑ Mourning Gecko (Lepidodactylus lugubris) | Tropical Herping. www.tropicalherping.com. Процитовано 17 липня 2021.
- ↑ Griffing, Aaron; Sanger, Thomas; Matamoros, Itzel; Nielsen, Stuart; Gamble, Tony (29 червня 2018). Protocols for Husbandry and Embryo Collection of a Parthenogenetic Gecko, Lepidodactylus lugubris (Squamata: Gekkonidae). Herpetological Review 49: 230–235.
Посилання ред.
- Boissinot, Stéphane; Ineich, Ivan; Thaler, Louis; Guillaume, Claude-P (1997). Hybrid Origin and Clonal Diversity in the Parthenogenetic Gecko, Lepidodactylus lugubris in French Polynesia. Journal of Herpetology 31 (2): 295–298. JSTOR 1565401. doi:10.2307/1565401.
- Chazeau, Jean; Bauer, Aaron M (1991). Lepidodactylus lugubris [distribution in New Caledonia]. Herpetological Review 22 (3): 103.
- Cuéllar, Orlando; Kluge, Arnold G (1972). Natural parthenogenesis in the gekkonid lizard Lepidodactylus lugubris. Journal of Genetics 61 (1): 14–26. doi:10.1007/BF02984098.
- Cuellar, Orlando (1984). Histocompatibility in Hawaiian and Polynesian populations of the parthenogenetic gecko Lepidodactylus lugubris. Evolution 38 (1): 176–185. PMID 28556082. doi:10.1111/j.1558-5646.1984.tb00270.x.
- Hanley, Kathryn A; Bolger, Douglas T; Case, Ted (1994). Comparative ecology of sexual and asexual gecko species (Lepidodactylus) in French Polynesia. Evolutionary Ecology 8 (4): 435–454. doi:10.1007/BF01238194.
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |