Габріель Біброн (фр. Gabriel Bibron; 20 жовтня 1805 — 27 березня 1848) — французький зоолог, герпетолог.

Габріель Біброн
фр. Gabriel Bibron
Bibron Gabriel 1806-1848.png
Народився 20 жовтня 1805(1805-10-20)
Париж[1]
Помер 27 березня 1848(1848-03-27)[1][2] (42 роки)
Луара, Рона-Альпи, Метрополія Франції, Франція
·туберкульоз
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Діяльність зоолог, герпетолог
Alma mater Паризький університет
Галузь зоологія
Заклад Паризький університет
У шлюбі з Jeanne Bellocd

CMNS: Габріель Біброн у Вікісховищі
Систематик живої природи
Band 1x200px.png
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Bibron».

Gabriel Bibron на Віківидах
Сторінка на Віківидах
Gabriel Bibron на Вікісховищі
Зображення на Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Габріель Біброн народився в Парижі. Його батько був співробітником Музею природознавства, тому Габріель отримав від батька хороші знання з природознавства. Габріель їздив в експедицію для збору хребетних в Італії та Сицилії. Під керівництвом Жана Батиста Борі де Сен-Вінсента брав участь у Морейській експедиції до Пелопоннеса.

Він класифікував численні види рептилій разом з Андре-Марі-Константом Дюмерілем (1774—1860), з яким Габріель Біброн познайомився у 1832 році. Дюмеріль цікавився переважно відносинами між родами, а Біброн переважно описував види. Разом вони написали збірник Erpétologie Générale, комплексний звіт про плазунів, опублікований в десяти томах з 1834 по 1854 роки.[3]

Біброн захворів на туберкульоз і пішов у відставку в 1845 році, переїхав до Сен-Альбан-ле-Ео, де помер у віці 42 років.

Таксони названі на честь БібронаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #117590320 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Schmidt, Karl P.; Davis, D. Dwight (1941). Field Book of Snakes of the United States and Canada. New York: G.P. Putnam's Sons. 365 pp. («History of snake study», p. 12).

ПосиланняРедагувати