LAR-160
LAR-160 (Light Artillery Rocket-160) — ізраїльська реактивна система залпового вогню
LAR-160 | |
---|---|
Пускова установка LAR-160 змонтована на причепі | |
Тип | одноступінчата балістична ракета |
Походження | Ізраїль |
Історія використання | |
Оператори | див. Оператори |
Історія виробництва | |
Розробник | Israel Military Industries |
Варіанти | LAR-160 Mk.I, LAR-160 Mk.II |
Характеристики | |
Вага | Mk.I: 100 кг, Mk.II: 110 кг |
Діаметр | 160 мм |
Операційна дальність | 45 км |
Система наведення | ACCULAR - починаючи з 2003 |
Пускова платформа | мобільна |
LAR-160 у Вікісховищі |
Історія
ред.Розроблена фірмою IMI на початку 80-х років переважно для експортних поставок. Конструкція модульна, тобто блок некерованих ракет різної ємності (13,18 або 25 ракет) споряджається на заводі в герметичних контейнерах (можуть зберігатися до 15 років), які за бажанням замовника можуть бути змонтовані на самохідному гусеничному або колісному шасі (AMX-13, М47 / 48, М548, М109, вантажівки, джип HMMWV) або ж на буксируваному причепі. Контейнери є одноразовими. У момент пуску снаряд зриває передню кришку напрямної, а задня кришка відкидається газами, що виходять з реактивного двигуна.
Конструкція
ред.В LAR-160 використовуються такі типи некерованих ракет:
- Мк I (з осколково-фугасною бойовою частиною, озброєною детонатором ударної дії або радіодетонатором). Дальність польоту — 30 км.
- Мк II (з осколково-фугасною або касетною бойовою частиною, причому остання оснащена електронним годиннковим детонатором). Дальність польоту — 34 — 35 км.
- Мк IV (з осколково-фугасною або касетною бойовою частиною). Дальність польоту — 45 км.
- AccuLar (з касетною бойовою частиною)[1].
Касетна бойова частина здатна накрити територію площею 31 400 квадратних метрів. Вона складається з 104 бойових елементів М85 кумулятивно-осколкової дії, кожен з яких може пробити 120-мм броню і має ефективний радіус ураження живої сили 7 метрів[2].
Оператори
ред.- Ізраїль. На озброєнні з 1983 був варіант на шасі танка АМХ-13 зі снарядами Мк I. Нині — в резерві.
- Румунія. Місцеві сухопутні війська використовують місцеву модифікацію LAR-160 — LAROM на базі вантажівки DAC-25.360 6x6.
- Аргентина. З ізраїльською допомогою розроблено варіант на базі легкого танка ТАМ під назвою VCLC-CAL (Cohete de Artilleria Ligero)[3].
- Венесуела. 20 LAR-160, на базі танка AMX-13, по два 18-зарядних контейнера на кожному, ракети Mk.I.
- Грузія. Поставлено 16 установок на базі вантажівки Mercedes 3341 Actros (6x6). Використовувались в ході війни 2008[4].
- Азербайджан. В 2007–2009 поставлено 30 LAR-160 на базі КамАЗ-63502 (8х8). Місцева назва — Leyasan.
- Казахстан. Поставлено 18 РСЗВ на базі КамАЗ-63502 (8х8), місцева назва — «Найза». Є данні про розгортання ліцензійного виробництва[5].
- Чилі. 10 LAR-160, поставки в 1994.
Галерея
ред.-
LAROM на параді в Бухаресті, 2010.
-
Грузинська установка, 2008.
Примітки
ред.- ↑ Грановский О. Самоходная артиллерия. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 26 листопада 2014. [Архівовано 2014-11-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Энциклопедия вооружений. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 26 листопада 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2014-10-18 у Wayback Machine.] - ↑ Для истребления осетин агрессор применил израильское оружие с суббоеприпасами. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 26 листопада 2014.
- ↑ ИЗРАИЛЬСКО-КАЗАХСТАНСКИЕ «ГРАДЫ» И «УРАГАНЫ». Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 26 листопада 2014. [Архівовано 2018-05-24 у Wayback Machine.]