Ситник Фоміна
| Ситник Фоміна | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Juncus fominii Zoz, 1938 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Ситник Фоміна[1][2] (Juncus fominii) — вид рослин з родини ситникових (Juncaceae), поширений на півдні України й на північному Кавказі (Росія).
Опис ред.
Бурувато-зелена, багаторічна рослина 30–50 см заввишки з коротко-повзучим або дернистим кореневищем. Стебла прямі, круглі в перерізі. Листків 2–3, стеблові, жолобчасто-складені або пласкуваті, 2.5–4 мм завширшки. Суцвіття щиткоподібно-зонтикоподібне, 19–42(60) мм завдовжки або скупчене 13–17 мм завдовжки. Приквітки темно-каштанові, широко-округло-яйцюваті. Квіти (3.75)4–4.5 мм завдовжки. Листочки оцвітини з широкою буро-жовтою смужкою на спинці й темно-каштановими краями. Коробочка широко-еліптична або обернено-яйцювата 3 мм завдовжки. Насіння світло-коричневе, клиноподібно-яйцювате, багатогранне, до 0.6 мм завдовжки[2][3].
Квітне у травні, плодоносить у червні[3].
Поширення ред.
Поширений на півдні України й на північному Кавказі (Росія)[4][5].
В Україні вид зростає на солончаках — на Сиваші й березі Азовського моря[2].
Джерела ред.
- ↑ Juncus fominii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 414. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Зоз И.Г. Новый ситник юга УССР и Северного Крыма Juncus fominii Zoz sp. nov. // Збірн. пр., присвяч. пам'яті акад. О.В. Фоміна. — 1938. — С. 31—54. (лат.)(рос.)
- ↑ Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 30.05.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 30.05.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |