HD118022
зоря в сузір'ї Діви
(Перенаправлено з HIP66200)
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 13г 34х 7,93с |
| Схилення | + 3° 39′ 32,3″ |
| Видима величина (V) | 4,92[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A2 |
| показник кольору U−B | 0,00 |
| яскравість B | 4,978±0,002[2] |
| показник кольору B−V | 0,029±0,016[2] |
| яскравість V | 4,919±0,002[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,01 |
| індекс m1 | 0,23 |
| індекс c1 | 0,94 |
| індекс Hβ | 2,88[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 4,920[2] |
| Мінімальна яскравість | 4,950[2] |
| Період фотометричної змінності зорі |
3,72[2] доби |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 43,89± 0,65[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 17,79 ± 0,80[2] мас |
| Відстань | 183,34 світлових років 56,21 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Обертання | Vsin(i)=21[3]км/сек |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD118022 |
HD118022 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A2, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,9.[1] Вона розташована на відстані близько 183,3 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики ред.
Зоря HD118022 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 21км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 3,72 доби в межах від Hmin= 4,95 до Hmax= 4,92.[2]
Пекулярний хімічний склад ред.
Зоряна атмосфера HD118022 має підвищений вміст Cr .[1]
Магнітне поле ред.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 875,5± 249,5 Гаус.[4]
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |