HD114330

зоря
(Перенаправлено з HIP64238)
HD114330
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Діва
Пряме піднесення 13г  9х 56,99с
Схилення - 5° 32′ 20,4″
Видима величина (V) 4,38[1]
Характеристики
Спектральний клас A5
показник кольору U−B 0,10
яскравість B 4,381±0,003[2]
показник кольору B−V -0,008±0,005[2]
яскравість V 4,381±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,360[2]
Мінімальна яскравість 4,380[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -4,2 ± 2,1 [3] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -35,08± 1,03[2] мас/рік

за схиленням: -32,80± 0,96[2] мас/рік

Паралакс (π) 7,86 ± 1,11[2] мас
Відстань 414,96 світлових років
127,23 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=7,4± 0,5 [4]км/сек
Інші позначення
*th Vir B, HD 114330, HIP 64238, HR 4963, BD-4 3430, GSC 4963-1318
Посилання
SIMBADдані для HD114330

HD114330 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A5, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 9,0.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Діви на відстані близько 415,0 світлових років від Сонця[2] й наближається до нас зі швидкістю Vr = -4,2 ± 2,1 км/сек.[3]

Фізичні характеристики ред.

Зоря HD114330 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[5] Застосовуючи Фур'є перетворення для аналізу профілів ліній в спектрі HD114330 Діаз та ін. (2011) отримали для цієї зорі значно менше значення Vsin(i)= 7,4 ± 0,5 км/сек.[4]


Магнітне поле ред.

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 9,0± 30,0 Гаус.[6]

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. а б Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Gontcharov G.A. 2006, 'Pulkovo compilation of radial velocities for 35495 stars in a common system', Astron. Lett. 32, 759
  4. а б Diaz C.G., Gonzalez J.F., Levato H. and Grosso M. 2011, 'Accurate stellar rotational velocities using the Fourier transform of the cross correlation maximum', Astron. & Astrophys. 531, 143
  5. Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  6. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631