HD5737
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | Скульптор |
| Пряме піднесення | 0г 58х 36,36с |
| Схилення | -29° 21′ 26,8″ |
| Видима величина (V) | 4,30[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B6 |
| показник кольору U−B | -0,55 |
| яскравість B | 4,123±0,003[2] |
| показник кольору B−V | -0,154±0,007[2] |
| яскравість V | 4,283±0,003[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,06 |
| індекс m1 | 0,10 |
| індекс c1 | 0,48 |
| індекс Hβ | 2,66[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 4,260[2] |
| Мінімальна яскравість | 4,270[2] |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | +10,2[3] км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 22,44± 1,04[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 4,85 ± 0,84[2] мас |
| Відстань | 672,49 світлових років 206,19 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Ефективна температура | 17379[4] K |
| lg g | 3.6[4] |
| Металічність [Fe/H] | 0.9[4] |
| Обертання | Vsin(i)=20[5]км/сек |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD5737 |
HD5737 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B6, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,3.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Скульптора й розташована на відстані близько 672,5 світлових років від Сонця.[2] HD5737 віддаляється від нас з радіальною швидкістю близько 10,2[3] км/с.
Фізичні характеристики ред.
Зоря HD5737 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 20км/сек.[5] Ця зоря є відносно гарячим об'єктом з ефективною температурою близько 17000[4] К. Приймаючи до уваги значення логарифма гравітаційного прискорення на поверхні зорі lg(g)=3.6[4], вона належить до гарячих гігантів.
Пекулярний хімічний вміст ред.
HD5737 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Магнітне поле ред.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 324,0± 142,3 Гаус.[6]
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Wiellen R., Schwan H., Dettbarn C., Lenhardt H., Jahreiss H., Jahrling R. Sixth catalogue of fundamental stars (FK6). Part I. Basic fundamental stars with direct solutions. 1999, Veroeff. Astron. Rechen-Inst. Heidelberg, 35, 1
- ↑ а б в г д Schmitt A. The weak-helium-line star alpha Sculptoris. I. The line-spectrum. 1973, Astron. Astrophys., Suppl. Ser., 9, 427-436
- ↑ а б Abt H.A., Levato H., Grosso M. Rotational velocities of B stars 2002, Astrophys. J., 573, 359-365
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Інтернет-ресурси ред.
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |