Відкрити головне меню
HD29140
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 4h 35m 39,26s
Схилення +10°  9′ 38,8″
Видима величина (V) 4,25[1]
Характеристики
Спектральний клас A3/A7
показник кольору U−B 0,11
яскравість B 4,465±0,003[2]
показник кольору B−V 0,184±0,011[2]
яскравість V 4,269±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,10
індекс m1 0,19
індекс c1 0,95
індекс Hβ 2,83[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,290[2]
Мінімальна яскравість 4,310[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 44,89± 0,94[2] мас/рік

за схиленням: -52,42± 0,79[2] мас/рік

Паралакс (π) 21,68 ± 0,82[2] мас
Відстань 150,44 світлових років
46,13 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=36[3]км/сек
Інші позначення
88 Tau A,

HD 29140, HIP 21402, HR 1458,

BD+9 607
Посилання
SIMBADдані для HD29140


HD29140 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,8.[1] Вона розташована на відстані близько 150,4 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоряРедагувати

Головна зоря цієї системи належить до хімічно-пекулярних зір й має спектральний клас A3. Інша компонента має спектральний клас A7.

Фізичні характеристикиРедагувати

Зоря HD29140 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проекція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 36км/сек.[3]


Пекулярний хімічний вмістРедагувати

Магнітне полеРедагувати

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 46,0± 167,0 Гаус.[4]


Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631