HD153882
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 17г  1х 33,05с
Схилення +14° 56′ 59,0″
Видима величина (V) 6,27[1]
Характеристики
Спектральний клас A1/?
показник кольору U−B 0,03
яскравість B 6,327±0,003[2]
показник кольору B−V 0,031±0,005[2]
яскравість V 6,283±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,01
індекс m1 0,19
індекс c1 1,05
індекс Hβ 2,87[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,270[2]
Мінімальна яскравість 6,310[2]
Період фотометричної
змінності зорі
3,00[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 5,82± 0,61[2] мас/рік

за схиленням: -1,13± 0,57[2] мас/рік

Паралакс (π) 5,92 ± 0,73[2] мас
Відстань 550,94 світлових років
168,92 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=23[3]км/сек
Інші позначення
HD 153882,

HIP 83308, HR 6326, BD+15 3095,

GSC 988-180
Посилання
SIMBADдані для HD153882

HD153882 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,3.[1] Вона розташована на відстані близько 550,9 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря

ред.

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A1. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики

ред.

Зоря HD153882 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 23км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 3,00 доби в межах від Hmin= 6,31 до Hmax= 6,27.[2]


Пекулярний хімічний склад

ред.

Зоряна атмосфера HD153882 має підвищений вміст Eu .[1]


Магнітне поле

ред.

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 1751,0± 461,8 Гаус.[4]

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631