Вікіпедія

Gintama

серія манґи

Gintama (яп. 銀魂, Срібна душа) — японська манґа, написана та проілюстрована Сораті Хідеакі. Вона публікувалася у журналі Weekly Shonen Jump з грудня 2003 року по вересень 2018 року, пізніше в Jump Giga з грудня 2018 року по лютий 2019 року та завершилася у Gintama app, де він виходив з травня по червень 2019 року. Її розділи були зібрані в 77 томах у форматі танкобон. Дія відбувається в японській столиці Едо, яке завоювали прибульці на ім'я Аманто, сюжет розповідає про життя з точки зору самурая на ім'я Саката Ґінтокі, який працює фрілансером разом зі своїми друзями Сімурою Сінпаті та Кагурою. Сораті додав науково-фантастичну обстановку після пропозиції редактора зробити історичну манґу.

Gintama
Обкладинка першого тому манґи
銀魂
Gintama
Ґінтама
Жанрпригоди[1]
наукова фантастика[1]
комедія[1]
Аудиторіясьонен
Манґа
АвторСораті Хідеакі
ВидавецьЯпонія Shueisha
Інші видавціСША Viz Media
Аудиторіясьонен
ІмпринтJump comics
ЖурналWeekly Shonen Jump(8 грудня 2003 — 15 вересня 2018)
Jump Giga (28 грудня 2018 — 22 лютого 2019)
Gintama app (13 травня — 20 червня 2019)
Період випуску8 грудня 2003 — 20 червня 2019
Кількість томів77
Ранобе
Class 3Z Ginpachi-sensei
АвторОсакі Томохіто
ІлюстраторСораті Хідеакі
ВидавецьЯпонія Shueisha
Аудиторіясьонен
ІмпринтJump jBooks
Період випуску3 лютого 2006 — 4 вересня 2013
Кількість томів7
Телевізійний аніме-серіал
Gintama
РежисерТакамацу Сіндзі (#1 — 105)
Фудзіта Йоіті (#100 — 201)
СценаристЯматоя Акацукі
Йокоте Мітіко
КомпозиторAudio Highs
СтудіяSunrise
ЛіцензіатSentai Filmworks (#1 — 49)
Crunchyroll (#51 — 201)
МережаЯпонія TV Tokyo
Період показу4 квітня 2006 — 25 березня 2010
Кількість серій201
Телевізійний аніме-серіал
Gintama'
РежисерФудзіта Йоіті
СценаристЯматоя Акацукі
Міявакі Тідзуру
КомпозиторAudio Highs
СтудіяSunrise
МережаЯпонія TV Tokyo
Період показу4 квітня 2011 — 26 березня 2012
Кількість серій51
Телевізійний аніме-серіал
Gintama': Enchōsen
РежисерФудзіта Йоіті
СценаристЯматоя Акацукі
Сімояма Кенто
Йокоте Мітіко
КомпозиторAudio Highs
СтудіяSunrise
МережаЯпонія TV Tokyo
Період показу4 жовтня 2012 — 28 березня 2013
Кількість серій13
Телевізійний аніме-серіал
Gintama°
РежисерМіявакі Тідзуру
СценаристАкао Деку
Мацубара Сю
Кісімото Таку
Татіхара Масакі
КомпозиторAudio Highs
СтудіяBandai Namco Pictures
МережаЯпонія TV Tokyo
Період показу8 квітня 2015 — 30 березня 2016
Кількість серій51
Телевізійний аніме-серіал
Gintama.
РежисерМіявакі Тідзуру
СценаристМацубара Сю
Кісімото Таку
Татіхара Масакі
КомпозиторAudio Highs
СтудіяBandai Namco Pictures
МережаЯпонія TV Tokyo
Період показу9 січня 2017 — 27 березня 2017
Кількість серій12
Телевізійний аніме-серіал
Gintama. Porori-hen
РежисерМіявакі Тідзуру
СценаристМацубара Сю
Кісімото Таку
Татіхара Масакі
КомпозиторAudio Highs
СтудіяBandai Namco Pictures
МережаЯпонія TV Tokyo
Період показу8 жовтня 2018 — 26 березня 2018
Кількість серій25
Телевізійний аніме-серіал
Gintama. Shirogane no Tamashii-hen
РежисерМіявакі Тідзуру
СценаристМацубара Сю
Кісімото Таку
Татіхара Масакі
КомпозиторAudio Highs
СтудіяBandai Namco Pictures
МережаЯпонія TV Tokyo
Період показу2 жовтня 2017 — 9 липня 2018
Кількість серій14
Телевізійний аніме-серіал
Class 3Z Ginpachi-sensei
СтудіяBandai Namco Pictures
Фільми
Ігровий фільм
OVA
  • Gintama: Nanigoto mo Saisho ga Kanjin nanode Tasho Senobi wo Suru Kurai ga Chodo Yoi (Gintama: Jump Festa 2005) (2005)
  • Gintama: Shiroyasha Koutan (Jump Anime Tour 2008: Shiroyasha Koutan) (2008)
  • Gintama: Jump Festa 2014 Special (2014)
  • Gintama: Love Incense Arc (2015)
  • Gintama: Jump Festa 2015 Special (2015)
  • Gintama°: Aizome Kaori-hen (2018)
Ігри
  • Gintama Dee-Ess: Odd Jobs Grand Riot! (2006)
  • Gintama: Gintoki vs. Hijikata!? The Huge Fight Over Silver Souls in the Kabuki District!! (2006)
  • Gintama: Together with Gin! My Kabuki District Journal (2007)
  • Gintama: General Store Tube: Tsukkomi-able Cartoon (2007)
  • Gintama: Silver Ball Quest: Gin's Job-Change to Save the World (2007)
  • Gintama's Sugoroku (2013)
  • Gintama Rumble (2018)

Манґа була адаптована до оригінальної відеоанімації (OVA) компанією Sunrise і представлена на Jump Festa 2006 Anime Tour у 2005 році. За ним вийшов повний 367-серійний аніме-серіал, трансляція якого розпочалася у квітні 2006 року на TV Tokyo, і завершилася у жовтні 2018 року. Також було знято три анімаційні фільми. Прем'єра першого відбулася в квітні 2010 року. Прем'єра другого фільму відбулася в липні 2013 року. Прем'єра третього й останнього фільму відбулася в січні 2021 року. Крім аніме, на основі Gintama були випущені різні ранобе та відеоігри. Прем'єра фільму з живими акторами, знятого студією Warner Bros. Pictures, відбулася у липні 2017 року в Японії.

Манґа була ліцензована компанією Viz Media у Північній Америці. На додаток до публікації окремих томів, компанія серіалізувала перші розділи манґи в своїй антології Shonen Jump. Дебют відбувся у січневому номері 2007 року та виходив у зі швидкістю один розділ на місяць. Права на трансляцію аніме спочатку придбала компанія Sentai Filmworks. Згодом, їх придбав веб-сайт Crunchyroll.

В Японії манґа Gintama була популярною, продано понад 55 мільйонів копій, що робить її однією з найбільш продаваних серій манґи. Аніме та DVD-диски у різний час входили до десятки найкращих рейтингів відповідних медіа, тоді як TV Tokyo оголосила, що перше аніме Gintama, разом із аніме-адаптацією Наруто, забезпечило високі продажі за кордоном. Компанії, що видають манґу, аніме та ін. позитивно оцінили Gintama. Позитивні відгуки були зосереджені на комедії та персонажах, а також на загальному сюжеті та хореографії дії.

Сюжет ред.

Історія розгортається в альтернативній історії періоду пізнього Едо, коли на людство нападають інопланетяни на ім'я «Аманто» (яп. 天人,, «Небесні люди»). Самураї Японії боряться, щоб захистити Землю, але сьоґун боягузливо здається, коли розуміє силу прибульців. Він погоджується на нерівний договір з інопланетянами, встановлюючи заборону на носіння мечів у громадських місцях і дозволяючи загарбникам вільно в'їжджати в країну. Самурайські мечі конфіскуються, а бакуфу (сьоґунат) Токуґава стає маріонетковим урядом[джерело?].

Манґа присвячений ексцентричному самураю Сакаті Ґінтокі, який працює фрілансером. Він допомагає підлітку на ім'я Сімура Сінпаті врятувати його сестру Тае від групи інопланетян, яка хоче відправити її до публічного будинку. Вражений Ґінтокі, Сінпаті стає його учнем, щоб оплатити рахунки та дізнатися більше про загадкового самурая. Коли пара рятує надсильну інопланетну дівчину-підлітка Каґуру від групи якудза, вони приймають її до свого фрілансерського бізнесу, і ці троє стають відомими як «Йородзуя» (яп. 万事屋,, «Ми робимо все» або буквально «Магазин будь-чого»)[джерело?].

Під час роботи вони регулярно стикаються з поліцейськими з підрозділу Сінсенґумі, які часто об'єднуються з Ґінтокі, коли робота пов'язана з небезпечними злочинцями. Трійця також зустрічає колишніх товаришів Ґінтокі під час вторгнення Аманто, включаючи революціонера Кацуру Котаро, який дружньо ставиться до героїв, попри його терористичну діяльність проти уряду, контрольованого прибульцями[джерело?].

Попри те, що історія здебільшого епізодична, в ній розвиваються кілька сюжетних арок з повторюваними антагоністами[2]. Наприклад, колишній товариш Ґінтокі Такасуґі Сінсуке є головним антагоністом, який вважає Ґінтокі та інших своїх колишніх товаришів ворогами та прагне знищити сьоґунат. З часом Такасуґі отримує союзників, включаючи брата Кагури Камуя та елітний бойовий загін Мімаварігумі, щоб підготуватися до свого великомасштабного державного перевороту. Після появи справжнього антагоніста — безсмертного Уцуро — Ґінтокі працює як з друзями, так і з ворогами, щоб зупинити Уцуро від знищення Землі.

Теми та стиль ред.

Головний прийом Сораті Хідеакі в Gintama — використання ґеґів; протягом другого року написання манґи він почав додавати більше драматизму в історію, зберігаючи при цьому комедію[3]. Різноманітні жарти з манґи є посиланнями на елементи з інших творів. Наприклад, у першій главі після того, як Ґінтокі поборов групу прибульців, щоб захистити Сінпаті і Тае, Сінпаті скаржиться, що герой боровся лише за «одну сторінку», а Ґінтокі відповідає: «Замовкни! Одна сторінка — це багато часу для художника манґи!» Гіпертрофоване бажання Ґінтокі читати Weekly Shonen Jump (що змушує його боротися з іншими читачами, щоб отримати його) також висміює увесь жанр сьонен, оскільки персонажі різних манґ цього журналу часто цитують одне одного[4]. Інші типи комедійних ситуацій є загальнішими, тому читач повинен знати про японську культуру, щоб зрозуміти їх[5]. Публікації описують гумор як «химерний» і «дивний». Також описано, що він розділен на дві категорії: «науково-фантастична комедія» та «самурайська комедія», причому перша стосується інопланетян[6]. Вона, як правило, вказує на «дратівливу слабкість сучасного суспільства», включаючи святкування безглуздих свят чи зацикленість на знаменитостях[2]. Крім того, є відсилання на кількох історичних діячів із кількома персонажами історії, основаних на них[7]. Крім комедії, вторгнення інопланетян до Японії приносить кілька соціальних проблем між прибульцями та людьми, найпоширенішою з яких є відсутність соціальної рівності[8]. Як результат, одна з головних тем манґи — намагання суспільства зберегти свій спосіб життя, а не здійснення мрії, як в інших творах жанру сьонен[9].

Виробництво ред.

У 2003 році Сораті Хідеакі був перспективним художником манґи, який уже створив два ван-шоти для журналу Weekly Shonen Jump[10]. Попри те, що Сораті готувався написати свою першу манґу, його редактор запропонував йому взяти за основу історію про Сінсенґумі (поліцейський підрозділ, що діяв у 1860-х роках в Японії), надихнувшись однойменною дорамою с акторами-айдолами у головних ролях. Автор також намагався створити це, оскільки любить Сінсенґумі, але зрештою все зайшло в глухий кут. Замість того, щоб повністю відмовитися від цієї ідеї, Сораті зосередився на історії Японії, але почав створювати власну історію, додаючи елементи наукової фантастики та використовуючи багатьох постатей епохи Бакумацу, щоб створити історію, яка б йому більше сподобалася[11]. Початкова назва манґи мала бути «Йородзуя Ґін-сана» (яп. 万事屋銀さん,, букв. «Дивні роботи Ґін-сана»), але автору це не сподобалося. Після обговорення з редактором та з родиною він вирішив вибрати назву «Gintama»[12]. Хоча Сораті вважав ван-шот «Самурайдер» дуже поганим, його сеттінг послужив основою для Gintama, наприклад додавання інопланетних персонажів[13]. Сораті подобалися періоди Бакумацу та Сенґоку через те, що обидва були епохами змін і таким чином представляли позитивні та негативні сторони людства. Тоді манґа розгортається в альтернативному Бакумацу, щоб краще розкрився характер персонажів, оскільки той час був найгіршою епохою самураїв[9]. Сораті також використовував манґу Rurouni Kenshin як джерело натхнення[14].

Головним героєм манґи спочатку мав стати Хідзіката Тосіро, оскільки Сораті був шанувальником Сінсенґумі, особливо Хідзікати Тосідзо. Але згодом автор вирішив не робити його головним героєм, а, разом із Сінсенґумі, зробив комедійним доповненням[12]. Сюжет пілотної глави манґи відрізнявся від іншої частини: Сінпаті вже зустрічався з Ґінтокі, а в історії було більше участі Сінсенґумі. Оскільки всі члени підрозділу були старшими за більшість інших персонажів із манґи, Сораті видалив їх, вважаючи їх не смішними[15]. На запитання шанувальника Сораті зазначив, що більшість персонажів основані на реальних громадянах Едо, тоді як Ґінтокі частково оснований на герої міфів Сакаті Кінтокі[7].

На початку написання манґа була непопулярною і близькою до скасування. Хоча Сораті був задоволений продажом усіх копій першого танкобону, пізніше він дізнався, що Shueusha боялася низьких продажів, тому надрукувала мінімальну кількость[16]. Щоб збільшити популярність твору, автор представив нових персонажів, Сінсенґумі, які запам'яталися його помічникам[9]. Сораті мало сподівався на популярність манґи, оскільки він зазначив, що люди казали йому, що вона не перевищить кількість двох томів танкобонів. Однак, як тільки третій том був випущений, Сораті виявив, що в нього немає «нового матеріалу для написання», бо не очікував такого результату[17]. Протягом першого року роботи Сораті вважав, що джерело популярності Gintama частково пов'язане з вищезгаданою дорамою Сінсенґумі![en]. Попри те, що дорама йшла протягом першого року манґи, коли вона складалася здебільшого з коротких історій, які формували персонажів і світ, автору було некомфортно пов'язувати речі з телесеріалом. На другому році і далі Сораті став сміливішим у створенні історій і концепцій, роблячи довші сюжетні лінії, які включали більше драматизму, зберігаючи при цьому почуття гумору та сатиру на сучасну Японію[3].

Працюючи над главами Gintama, Сораті іноді мав проблеми із завершенням начерків, залишаючи свого редактора брати їх до можливості переглянути. Автор придумував, що писати, залишаючись у своїй кімнаті або гуляючи[18]. Хоча він зазначив, що деякі з його ідей є «випадковими», Сораті зосередився на пов'язаності їх з манґою, і коли виникали проблеми з ідеями, йому часто допомагав редактор[19]. Думаючи про Gintama як про «безглузду манґу», перед написанням кожної глави Сораті вирішив, що це має бути або комедією, або драмою. Автор визначив Gintama як «науково-фантастичну людську драму, псевдоісторичну комедію»[20].

Ілюструючи Gintama, Сораті зазвичай використовував фломастер, перову ручку, пензлик і мультилайнер, але для головних персонажів він використовував лише фломастер і авторучку та робив їхні контури за допомогою мультилайнера-0,8[21].

Медіа ред.

Манґа ред.

Gintama почала публікуватися в журналі манґи Weekly Shonen Jump компанії Shueisha 8 грудня 2003 року[22]. Компанія опублікувала перші розділи онлайн на офіційному веб-сайті Weekly Shonen Jump[23]. У серпні 2018 року було оголошено, що манґа закінчиться 15 вересня у Weekly Shonen Jump[24]; однак пізніше 15 вересня було оголошено, що манґа буде передана Jump Giga[25][26]. Вишли три випуски з 28 грудня 2018 року[27] по 22 лютого 2019 року[28][29]. У лютому 2019 року було оголошено, що манґа продовжиться у безкоштовному додатку Gintama[30]. Вона почалася 13 травня 2019 року[31] і завершилася 20 червня того ж року[32][33]. Shueisha зібрала розділи в 77 томах у форматі танкобон, виданих з 2 квітня 2004 року[34] по 2 серпня 2019 року[35][36].

Viz Media отримала ліцензію на публікацію Gintama в Північній Америці. 55-сторінковий попередній перегляд манґи вперше був представлений у номері Shonen Jump у січні 2006 року[37]. Viz придбала ліцензію на публікацію манґи в Shonen Jump на San Diego Comic-Con International у 2006 році[38]. Глави були адаптовані в Shonen Jump із січня по травень 2007 року зі швидкістю один розділ на місяць[39][40]. Танкобони були опубліковані під виданням «Shonen Jump Advanced»[41]. Перший том вийшов 3 липня 2007 року, а 2 серпня 2011 року видавництво опублікувало двадцять третій том[42][43]. Viz Media закінчила публікацію цим томом без пояснення причин[44].

Jump Festa ред.

Два спеціальні епізоди Gintama були розроблені Sunrise для щорічного з'їзду фанатів аніме Jump Festa 2005 та 2008 років. Перший складається з різних побічних історій, призначених для ознайомлення з персонажами аніме[45]. Другий спецепізод під назвою «Сірояся Котан» (яп. 白夜叉降誕,, буквально «Народження білого демона») оповідає про війну між інопланетянами та самураями[46]. ​​30 вересня 2009 року видавництво Aniplex опублікувало DVD під назвою Gintama Jump Anime Tour 2008 & 2005. Він містить спеціальні епізоди 2005 та 2008 років та аудіокоментар[46]. У 34-му випуску Weekly Shonen Jump за 2014 рік було оголошено, що аніме Gintama повернеться у форматі односерійного спеціального випуску для тогорічного Jump Festa[47]. Спеціальний DVD з аніме був у комплекті з обмеженим тиражем 58-го тому манґи, випущеного 3 квітня 2015 року[48]. Четвертий спеціальний епізод був випущений у 2015 році.

Аніме ред.

Gintama ред.

Аніме-адаптація від Sunrise почала транслюватися на TV Tokyo 4 квітня 2006 року. Перші дев'яносто дев'ять епізодів були спочатку зрежисовані Такамацу Сіндзі. Режисерами епізодів зі 100 по 105 були Такамацу та Фудзіта Йоіті, а наступні епізоди зрежисував лише Фудзіта[49]. Підзаголовок до аніме можна перекласти як «Початкова точка є надзвичайно важливою для будь-чого, тому намагатися перевершити себе — це майже правильно»[50]. У січні 2009 року Фудзіта зазначив, що більше не збирається працювати з аніме, яке продовжилося того року. Однак у лютому 2009 року було підтверджено, що він знов буде режисером[51]. Аніме завершилося 25 березня 2010 року, загалом налічувавши 201 епізод[52].

В Японії Aniplex розповсюджує аніме у форматі DVD. Загалом було випущено тринадцять дисків для першої частини, між 26 липня 2006 року та 26 червня 2007 року[53]. Друга частина була випущена ще одним набором із тринадцяти дисків між 25 липня 2007 року та 23 липня 2008 року[54]. Третя також була випущена у тринадцяти дисках з 27 серпня 2008 по 26 серпня 2009[55]. Четверта частина була випущена у тринадцяти дисках DVD з 28 жовтня 2009 по 27 жовтня 2010[56][57].

У листопаді 2008 року було досягнуто угоди між TV Tokyo та сервісом трансляції Crunchyroll: Crunchyroll безкоштовно транслюватиме епізоди з англійськими субтитрами через тиждень після того, як вони вийдуть в ефір у Японії. Передплатники можуть дивитися нові епізоди через годину після трансляції в Японії[58]. 8 січня 2009 року Crunchyroll завантажив свій перший епізод (епізод 129) на сервіс. Разом із новими серіями щотижня Crunchyroll також завантажує епізоди з початку аніме[59]. Аніме ліцензовано в Північній Америці компанією Sentai Filmworks, а розповсюдженням займається Section23 Films. Кріс Оарр з Section23 Films прокоментував, що були ліцензовані лише перші дві частини[60]. Перша частина, що містить тринадцять епізодів з англійськими субтитрами, була випущена на DVD 27 квітня 2010 року[60][61]. Але було випущено усього лише 49 епізодів, перш ніж релізи припинилися. Однак незабаром після ліцензування фільму Gintama компанія Sentai Filmworks оголосила, що, виходячи з продуктивності фільму, вони розглянуть можливість продовжити випускати аніме у Північній Америці, можливо, з англійським дубляжем[62]. 12 липня 2015 року на Shorts HD почалася трансляція Gintama з англійськими субтитрами[63]. 1 липня 2016 року Crunchyroll оголосили, що вони перевипустять серіал на Blu-ray і DVD з англійським дубляжем[64]. 23 листопада 2019 року було оголошено, що з 1 грудня 2019 року Hulu додасть англійський дубляж для першого сезону[65].

Yorinuki Gintama-san ред.

5 квітня 2010 року станції TV Tokyo почали показувати у високій чіткості повторення старих епізодів Gintama під назвою Yorinuki Gintama-san (яп. よりぬき銀魂さん,, дослівно «Найкраще з Ґінтами»), назва була пародією на формат «найкраще з…» з аніме Sazae-san[66]. Окрім трансляції у форматі HD, було створено нові вступні та завершальні теми. Початком і закінченням епізодів 1–9 є «Bakuchi Dancer» і «Bokutachi no Kisetsu» від DOES. Починаючи з епізоду 10 і закінчуючи 26, вступ було змінено на «Kaze no Gotoku» від Іноуе Джо[67], а завершення на «WAVE» від Vijandeux. Починаючи з епізоду 27, вступ змінився на «Kanosei Girl» від Куріями Тіякі, а завершення на «IN MY LIFE» від Azu. Починаючи з епізоду 40, вступна тема змінилася на «Karto Niago» від FLiP, а завершальна тема на «Sakurane» від Піко.

Gintama' ред.

У березні 2010 року Фудзіта Йоіті натякнув, що аніме буде продовжено, коли співробітники отримають достатньо матеріалу для роботи над ним. Такамацу Сіндзі запевнив, що екранізація «зовсім не закінчена. Вона ще навіть не почалася! Вона обов'язково повернеться»[68]. У грудні 2010 року Shueisha заявила, що аніме Gintama відновиться у квітні 2011 року[69]. Gintama' (яп. 銀魂'), сиквел оригінального аніме Gintama, прем'єра якого відбулася в Японії 4 квітня 2011 року[70]. Основний персонал першої екранізації залишається в продовженні, а режисером є Фудзіта[71]. Crunchyroll одночасно транслював прем'єру Gintama' передплатникам зі свого сайту[70]. Перший DVD був випущений 27 липня 2011 року[72]. Епізод, випущений 26 вересня 2011 року є кросовером з аніме Sket Dance[73]. Аніме завершилося 26 березня 2012 року із загалом 51 епізодом[74], які були зібрані Aniplex у тринадцять DVD[75].

Gintama': Enchōsen ред.

Прем'єра цього аніме відбулася на TV Tokyo 4 жовтня 2012 року. Це продовження другого аніме Gintama, яке завершилося в березні 2012 року. Основний персонал другого серіалу залишається в Gintama': Enchōsen з Фудзітою Йоіті як режисера[74]. Аніме завершилося 28 березня 2013 року із 13 епізодами. Вони були зібрані на чотири DVD з 19 грудня 2012 року по 22 травня 2013 року[76][77].

Gintama° ред.

21 грудня 2014 року, під час Jump Festa, було оголошено, що прем'єра нового телесеріалу Gintama відбудеться у квітні 2015 року[78]. Головний акторський склад; Суґіта Томокадзу (Ґінтокі), Сакаґуті Дайсуке (Сінпаті) і Куґімія Рі (Кагура) відвідали цю подію. Також продемонстрован постер.

Всі 53 епізоди нового аніме транслювалися на TV Tokyo та його філіях з 8 квітня 2015 року по 30 березня 2016 року, як і попередні сезони.

Crunchyroll почав транслювати англійський дубляж перших 12 епізодів Gintama° 1 лютого 2017 року. Щотижня показували 12 додаткових епізодів[79].

Gintama. ред.

Новий сезон Gintama було оголошено через Weekly Shonen Jump у вересні 2016 року[80]. 27 листопада 2016 року було оголошено, що прем'єра Gintama. відбудеться 9 січня 2017 року на TV Tokyo та його філіях[81]. Увесь персонал Gintama° повернувся, щоб повторити свої ролі в цьому сезоні[82].

Gintama. Porori-hen ред.

Аніме, що адаптує пропущені комедійні арки, які відбуваються до подій арки Вбивства сьоґуна, почали транслювати в жовтні 2017 року. Воно складається з 13 епізодів і триває до 25 грудня[83].

Gintama. Shirogane no Tamashii-hen ред.

Sunrise оголосила, що останню частину манґи буде адаптовано до аніме-серіалу, а трансляція почалася 7 січня 2018 року, охоплюючи 12 епізодів і триваючи до 25 березня[84][85][86]. У березні того ж року було оголошено, що аніме буде перервано до липня[87]. Трансляцію було відновлено 8 липня, вона тривала ще 14 епізодів до 7 жовтня 2018 року[88][89].

Class 3Z Ginpachi-sensei ред.

На заході Gintama Ato no Matsuri 19 березня 2023 року було анонсовано аніме-адаптацію ранобе Class 3Z Ginpachi-sensei[90].

Фільми ред.

Анімаційні ред.

Докладніше: Gintama: The Movie, Gintama: The Movie: The Final Chapter: Be Forever Yorozuya та Gintama: The Very Final

За франшизою було знято три фільми. Перший — Gintama: Shinyaku Benizakura-Hen (яп. 銀魂 新訳紅桜篇,, букв. «Ґінтама: новий переказ арки Бенідзакура») є переказом арки Бенідзакура з аніме, в якій Кацура Котаро зазнає нападу члена армії Кіхетай, а Йородзуя починають його пошуки[91][92]. Один з телевізійних рекламних роликів фільму дражнить, що «справжня фінальна сцена» аніме є у фільмі[93]. Прем'єра відбулася 24 квітня 2010 року, зібравши 2 118 342 доларів США на 90 екранах протягом перших днів[94] і загалом заробивши 12,86 мільйонів доларів США[95]. Sentai Filmworks випустила фільм у форматі DVD та Blu-ray у Північній Америці 29 травня 2012 року під назвою Gintama: The Motion Picture[96]. Manga Entertainment розповсюдила фільм у Великій Британії, а Madman Entertainment в Австралії[97][98].

У серпні 2012 року Weekly Shonen Jump анонсував другий фільм, сценарій якого цього разу написав Сораті Хідеакі[99]. Він має назву Gintama: The Movie: The Final Chapter: Be Forever Yorozuya і розповідає про те, як Ґінтокі подорожує в майбутнє, де йому доведеться мати справу з таємничою групою чаклунів. Фільм вийшов у Японії 6 липня 2013 року. Попри те, що він продавався як «останній», режисер Фудзіта Йоіті зазначив, що вони зроблять продовження, якщо він стане хітом[100]. Фільму вдалося перевершити успіх свого попередника[101].

Третій фільм, що адаптує 77-й Том манґи, було оголошено в серпні 2019 року[102]. Прем'єра фільму під назвою Gintama: The Final в Японії та Gintama: The Very Final на Заході відбулася 8 січня 2021 року[103][104]. Він адаптує фінал оригінальної манги в поєднанні з новими сюжетними елементами[105]. Spyair виконує пісню фільму «Wadachi», тоді як Does виконує вставну пісню[106]. Картка Kimetsu no Yaiba, проілюстрована Сораті, із зображенням Камадо Тандзіро та Хасіра, була роздана глядачам у перший тиждень показу фільму[107][108]. Прем'єра спецепізоду Gintama The Semi-Final, пов'язаного з фільмом, відбулася 15 січня 2021 року на онлайн-сервісі dTV, а другий епізод вийшов 20 січня[109].

Живі ред.

Докладніше: Gintama (фільм)

У червні 2016 року Shueisha оголосила, що перший фільм матиме живу адаптацію. Прем'єра відбулася 14 липня 2017 року[110]. Режисером фільму, а також сценаристом був Фукуда Юіті. У фільмі зіграли Оґурі Сюн (Ґінтокі Саката)[111], Хасімото Канна (Каґура) та Суда Масакі (Сімура Сінпаті)[112]. У фільмі переказується арка Бенідзакура, в якій Кацура Котаро зазнає нападу з боку військовослужбовця Кіхетая, а Йородзуя починає його пошуки.

У листопаді 2017 року режисери Фукуда Юіті та Оґурі Сюн оголосили про продовження живого бойовика, який планувалося випустити влітку 2018 року[113]. У квітні 2018 року було оголошено, що Оґурі Сюн, Хасімото Канна та Суда Масакі повторять свої ролі Ґінтокі, Каґури та Сінпаті відповідно. Фільм також отримав робочу назву Gintama 2 (Kari) або Gintama 2 (Working title)[114], яка згодом була замінена остаточною назвою Gintama 2: Okite wa Yaburu tame ni koso Aru (Ґінтама 2: Правила створені, щоб їх порушувати). Прем'єра фільму відбулася 17 серпня 2018 року, зібравши 280 мільйонів єн у перший день, продавши мільйон квитків лише за 7 днів[115].

Разом з виходом фільму на dTV також відбулася прем'єра 3-серійного міні-серіалу Gintama 2 — Yonimo Kimyou na Gintama-chan (Ґінтама 2: Дивна і незвичайна Ґінтама-тян)[116]. 3 епізоди виходили по одному на тиждень, починаючи з 18 серпня. Їх назви: 1. «Я не можу спати»; 2. «Хідзіката кидає палити»; 3. «Незалежно від того, скільки тобі років, ти ненавидиш ходити до стоматолога»[117]. Лише за 7 днів після випуску перший епізод набрав 4 мільйони переглядів[118].

OVA ред.

65-й ​​і 66-й томи манґи були в комплекті з оригінальним анімаційним DVD, 65-й том манги був випущений 4 серпня 2016 року, а 66-й 4 листопада того ж року. Обидві OVA адаптували арку Любовного зілля з манґи[119].

Компакт-диски ред.

Музика для аніме Gintama написана Audio Highs. 27 вересня 2006 року видавництво Audio Highs опублікувало перший компакт-диск із звуковою доріжкою, знаний як Gintama Original Soundtrack. Він містив 36 треків, включаючи телевізійну версію першої вступної теми та перших двох завершальних тем[120]. Другий компакт-диск, Gintama Original Soundtrack 2, був випущений 11 листопада 2007 року. Він включав 40 треків, але не мав телевізійних версій вступної та завершальної тем із серіалу[120]. Наступним є ​​Gintama Original Soundtrack 3, опублікований 24 червня 2009 року. На ньому загалом 28 треків, включаючи тему «Dondake! Gintaman» (яп. どんだけー! ギンタマン), яка використовувалася як ґеґ у 100 серії аніме. Четвертий і останній компакт-диск складається з тридцяти чотирьох треків і був випущений 21 березня 2013 року[120].

Окрім саундтреків із аніме, було випущено три компакт-диски, знані як Gintama Best (яп. 銀魂 BEST), які містять повні версії вступних та завершальних тем. Кожен із компакт-дисків також має додатковий DVD з оригінальними відео[121]. Два фільми також мали оригінальні саундтреки на CD[122].

Ранобе ред.

Автором серії ранобе (лайт-новел), основаних на манзі Gintama, є Осакі Томохіто, проілюстрував її Сораті Хідеакі, а опублікувала Shueisha. У них зображені персонажі манґи, перенесені у шкільне середовище, де Ґінтокі виконує роль їхнього вчителя. Ранобе виходить на Jump Square під назвою Class 3Z Ginpachi-sensei (яп. 3年Z組銀八先生,, 3-Nen Z-Gumi Ginpachi-sensei, букв. «Ґінпаті-сенсей класу 3Z) . Перший роман був опублікований 3 лютого 2006 року. Станом на 4 вересня 2013 року видавництво Shueisha опублікувало сім ранобе[123][124].

Новелізація другого фільму також була написана Осакі та випущена в 2013 році разом із фільмом[125].

Ігри ред.

У Японії гра для PlayStation 2 Gintama: Together with Gin! My Kabuki District Journal (яп. 銀魂 銀さんと一緒!ボクのかぶき町日記,, Gintama Gin-san to Issho! Boku no Kabuki-chō Nikki) буда випущена 30 серпня 2007 року, а гра для Wii Gintama: General Store Tube: Tsukkomi-able Cartoon (яп. 銀魂 万事屋ちゅ〜ぶ ツッコマブル動画,, Gintama Yorozuya Chūbu Tsukkomaburu Dōga) — 25 жовтня 2007 року[126][127]. Гру для Nintendo DS під назвою Gintama: Silver Ball Quest: Gin's Job-Change to Save the World (яп. 銀魂 銀玉くえすと 銀さんが転職したり世界を救ったり,, Gintama Gintama Kuesuto Gin-san ga Tenshoku-shitari Sekai o Sukuttari) випустили 6 грудня 2007 року[128]. Інші дві ігри для DS включають Gintama Dee-Ess: Odd Jobs Grand Riot! (яп. 銀魂でぃ〜えす・万事屋大騒動!,, Gintama Dīesu Yorozuya Daisōdō!) та Gintama: Gintoki vs. Hijikata!? The Huge Fight Over Silver Souls in the Kabuki District!! (яп. 銀魂 銀時vs土方!? かぶき町銀玉大争奪戦!!,, Gintama Gintoki vs Hijikata!? Kabuki-cho Gitama Daisōdatsusen!!)[129][130]. Персонажі Gintama також з'являються у файтингу (в якому зібрано всіх персонажів Weekly Shonen Jump) під назвою Jump Super Stars і його продовження Jump Ultimate Stars, обидва для Nintendo DS[131][132]. Ґінтокі також з'являється як боєць у кросоверному файтингу J-Stars Victory VS на PlayStation 3 та PlayStation Vita, разом з Каґурою та Садахару. Ще одна гра, Gintama's Sugoroku — 銀魂のすごろく, була випущена 24 січня 2013 року для PlayStation Portable компанією Namco Bandai Games. 31 серпня 2017 року Bandai Namco Entertainment анонсувала Gintama Rumble, екшн-гру для PlayStation 4 і PlayStation Vita. 18 жовтня 2018 року в японській версії та продовженні 22 липня 2020 року, включно з усіма іншими регіональними версіями гри, у Gintama була колаборація з The King of Fighters All Star, мобільним файтингом, спінофом The King of Fighters. В оригінальному кросовері були Ґінтокі, Каґура, Кондо, Хідзіката, Окіта та Такасуґі, а також Сінпаті та Елізабет, якими не можна грати, у кількох костюмах, наприклад Террі Боґарда. У другій колаборації Кацура, Ґінтокі, Камуї та грабельна Елізабет використовують костюми з попереднього кросовера у своєму наборі рухів[джерело?].

Путівники ред.

Існують різні посібники для манґи та аніме Gintama. Перший путівник для манґи — Gintama Official Character Book - Gin Channel! (яп. 銀魂公式キャラクターブック｢銀ちゃんねる!｣,, Gintama Official Character Book - Gin Chaneru!), випущена Shueisha 4 квітня 2006 року. Вона містить файли персонажів, інтерв'ю з Сораті Хідеакі та оригінальні наклейки з персонажами[133]. Друга книга — Gintama Official Character Book 2 - Fifth Grade (яп. 銀魂公式キャラクターブック2 ｢銀魂五年生｣,, Gintama Official Character Book 2 - Gonen-Sei) — була опублікована 5 травня 2009 року. Як попередня книга, ця також містить інтерв'ю з Сораті та файли нових персонажів, які з'явилися в манзі після випуску першого путівника[134]. Перший путівник для аніме називається Gintama Official Animation Guide "Gayagaya Box" (яп. オフィシャルアニメーションガイド 銀魂あにめガヤガヤ箱). Його було опубліковано 4 квітня 2008 року на честь виходу в ефір 100-го епізоду аніме. Цей путівник містить коментарі японських акторів озвучення та персоналу[135]. За ним пішов Official Animation Guide Gintama Anime Paraparakan (яп. オフィシャルアニメーションガイド　銀魂あにめパラパラ館) 5 квітня 2011 р[136]. 2010 року в Японії також було опубліковано серію з трьох посібників із героями аніме під назвою Gintama Character Book (яп. 銀魂キャラクターズブック,, Gintama Kyarakutazu Bukku)[137][138].

Критика та популярність ред.

Продажі та популярність ред.

Станом на травень 2016 року було надруковано 50 мільйонів томів манґи Gintama[139] і понад 55 мільйонів станом на лютий 2018 року[140]. У березні 2007 року Shueisha оголосила, що продажі першого тому перевищили один мільйон примірників[141]. Наступні томи манґи також мали гарні продажі, оскільки неодноразово з'являлися в японському рейтингу коміксів[142][143]. 17-й том став десятим бестселером в Японії протягом 2007 року[144]. Протягом 2008 року манґа займала десяте місце серед бестселерів із проданими понад 2,3 мільйонами копій[145]. Ця манґа також займала п'яте місце за продажами у першій половині 2009 року, з 17 листопада 2008 року по 17 травня 2009 року було продано понад 2,7 мільйона томів[146].

У 2008 році Gintama була представлена у двох опитуваннях Oricon: вона посіла перше місце як «найсмішніша манґа» і п'яте як «найцікавіша манґа»[147][148]. В іншому опитуванні 2009 року вона посіла шосте місце в рейтингу манґ, які можна було б адаптувати до живого бойовика[149]. В опитуванні журналу японської манґи Zassosha's Puff Gintama посіла друге місце в категорії «Найкращі довгі історії»[150]. Fuji News Network назвав Gintama одним із аніме, відповідальних за популярність дерев'яних мечів у 2008 році, оскільки роздрібні торговці Хоккайдо відчули жваві продажі дерев'яних мечів іноземцям[151]. У опитуванні TV Asahi Manga Sosenkyo 2021, у якому 150 000 людей проголосували за 100 найкращих серій манґи, Gintama посіла 12 місце[152].

На премії Товариства сприяння японській анімації 2008 року Gintama була номінована в категорії «Найкраща комедійна манґа», поступившись Negima! Magister Negi Magi[153][154]. Продажі томів манґи англійською також були хорошими, деякі з них потрапили до 300 найкращих графічних романів за версією Diamond Comic Distributors[155][156].

Перша легка новела Gintama стала найпродаванішою новелою у Японії в 2006 році[157]. Такого ж успіху досягла третя новеля у 2008 році[158]. Аніме-адаптація також кілька разів фігурувала в рейтингу японського телебачення[159][160], а перші два епізоди мають рейтинг 5,6[161]. Продажі DVD також неодноразово фігурували в рейтингу японських аніме-DVD[162][163], тоді як третій диск 3 сезону посів дев'яте місце в японській десятці найпопулярніших DVD-дисків Amazon.com протягом 2008 року[164]. У серпні 2008 року TV Tokyo оголосило, що Gintama і Наруто «зробили внесок у значний продаж прав за кордоном у минулому фінансовому році, який закінчився в березні»[165]. В опитуванні Puff Gintama перемогла у категорії « Найкраща анімація»[150]. DVD із оригінальною відео-анімацією Gintama став найпродаванішим OVA в Японії в 2009 році з загальною кількістю 61 226 одиниць через два тижні після випуску[166]. В опитуванні Oricon «Найпопулярніші DVD-диски 2009 року в Японії» цей самий DVD очолив категорію «DVD-диски з анімацією/спеціальними ефектами» із загальною кількістю проданих 76 000 одиниць[167]. Саундтрек до компакт-диску Gintama The Best здобув нагороду «Анімаційний альбом року» від Кінема Дзюмпо[168].

Критика ред.

Манґа ред.

Реакція критиків на манґу загалом була позитивною, коли справа доходить до ґеґів. Карло Сантос з Anime News Network визнав мангу «єдиною в своєму роді комедією», хвалячи характери персонажів і ґеґи. З іншого боку, художню роботу критикували за те, що за нею «важко стежити», коли є швидкі сцени[5]. Однак Кетрін Дейсі з Pop Culture Shock похвалила дизайни персонажів, включно з інопланетянами, за їх різноманітність, також вона зауважила, що «ці персонажі додають візуального інтересу та життя кожній панелі, захоплюючи читача, коли історії зупиняються»[169]. Негативні коментарі щодо манґи стосуються невеликої кількості інопланетян, а також того, як деякі розділи зосереджені на боях, таких як боротьба Хідзікати проти Ґінтокі. Майкл Аронсон з Manga Life завершив свій огляд манги, сказавши, що «потенціал є, але реалізація є важкою», але все одно йому сподобалася комедія з історії[170]. Алекс Гоффман із Comics Village заявив, що Gintama «не можна порівняти з цими коміксами через одну річ: жарти». Він знайшов контекст манґи веселим і йому сподобалося, що в кожному розділі є нові жарти. Як і іншим рецензентам, Хоффману не сподобалась візуалізація Сораті, але все одно вважав мангу «чудовою комедією або чудовим читанням»[171]. Лерой Дурессо із Comic Book Bin виявив, що велика кількість персонажів із різними характерами у манзі дозволяє читачеві сприймати її як розважальну, оскільки «принаймні кожні кілька сторінок або близько того представляють якісь незвичайні та цікаві образи»[172]. Anime News Network розкритикував постійну кількість жартів про пеніс, а також стиль оповіді, який міг турбувати читачів[173]. Сюжети манґи також критикували за те, що вони є похідними від звичайної серії Shonen Jump, а також за погано проілюстровані та розроблені битви[2]. Закінчення манґи було піддано критиці через безладну оповідь, де пояснюється кілька сюжетних ліній, але не всі вони розв'язані, оскільки твір натомість зосереджується на розповіді кількох жартів з різних точок зору[172].

Аніме ред.

Аніме-адаптація Gintama отримала позитивні відгуки. Було відзначено, що гумор покращився після початку аніме, хоча деякі жарти було важко зрозуміти, оскільки вони є посиланнями на японську культуру та інші серіали[174]. Примітки до DVD-релізів критикували за відсутність пояснень жартів про культуру[175]. Крім того, якість гумору виявилася невідповідною в перших епізодах через глибину, яку привносять[176] до такої міри, що деякі глядачі можуть відмовитися від серіалу[175]. Було встановлено, що якість аніме з часом покращується, оскільки велика кількість серій не лякає людей[176]. Вчинки персонажів були схвалені через обізнаність їхньої схильності «ламати четверту стіну»[174], тоді як жіночі персонажі були визнані привабливими через їхні незвичайні якості[176]. Аніме відомо своєю здатністю переходити між комедією та драмою без втрати якості[177]. Anime News Network похвалила ґеґи в кінцівці, але поскаржилася на те, що деякі сюжетні лінії серіалу не були належним чином завершені через використання кількох персонажів[178]. IGN був позитивнішим, порівнюючи розповідь з двома іншими популярними серіями сьонен-манґи Наруто та Jujutsu Kaisen через те, як Ґінтокі та його друзі розправляються з Сьойо та Уцуро в їхніх останніх боях, також було сказано, що «перетворення великого конфлікту на масове зіткнення добра зі злом допомагає стати цікавим навіть для тих, хто не настільки в курсі саги, як інші»[179]. ​​Crunchyroll відчув, що анімація останнього фільму більше схожа на Dragon Ball, а не на Gintama, але його все одно хвалять за збереження гумору та стилю, що нагадує комедію KonoSuba[180]. Yahoo розкритикувала фільм як надто складний для перегляду, якщо глядачі не знають про попередні події, і знайшов деякі жарти не привабливими. Однак, він похвалив бойові сцени, які припадуть до смаку фанатам аніме про самураїв Rurouni Kenshin і Afro Samurai[181].

У японському прокаті Gintama: The Movie зібрав 1,07 мільярда єн[182], а Gintama: The Movie: The Final Chapter: Be Forever Yorozuya — 1,7 мільярда єн[183], тобто загальний касовий збір обох аніме-фільмів у Японії склав 2,77 мільярда єн (31 мільйон доларів США).

Полеміка ред.

Епізод 232 аніме-серіалу мав наклепницьке зображення персонажа, який посилався на конкретного політика, тодішнього міністра з питань відродження уряду Мурату Ренхо, що призвело до скасування повторного показу на AT-X[184]. Супервізор аніме Такамацу Сіндзі пояснив, що TV Tokyo самостійно вирішив скасувати повторний показ. Представник Ренхо заперечив оскарження епізоду, хоча в звіті газети Майніті Сімбун говориться, що постраждала сторона зв'язалася з TV Tokyo[185]. Коли сюжетна арка, до якої належав епізод, була завершена, Такамацу висловив сумнів щодо її випуску у форматі DVD[186].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в The Official Website for Gin Tama. Viz Media. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.
  2. ↑ а б в Santos, Carlo (12 травня 2009). RIGHT TURN ONLY!! Gin and Juice. Anime News Network. Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 3 серпня 2009.
  3. ↑ а б Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 6. Viz Media. с. 26. ISBN 978-1-4215-1619-6.
  4. ↑ Santos, Carlo (8 липня 2008). RIGHT TURN ONLY!! Strange Times. Anime News Network. Архів оригіналу за 5 серпня 2009. Процитовано 8 липня 2009.
  5. ↑ а б Santos, Carlo (4 квітня 2008). Gin Tama, vol. 5 review. Anime News Network. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 11 липня 2009.
  6. ↑ Douresseaux, Leroy (29 червня 2009). Gin Tama: Volume 13. Comic Book Bin. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 4 серпня 2009.
  7. ↑ а б Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 7. Viz Media. с. 50. ISBN 978-1-4215-1620-2.
  8. ↑ Santos, Carlo (26 червня 2007). RIGHT TURN ONLY!! Yotsuba and RTO. Anime News Network. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 8 липня 2009.
  9. ↑ а б в Quick Japan (яп.). № 86. Otashuppan. October 2009. с. 22—41. ISBN 978-4778311940. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 7 вересня 2013.
  10. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Gin Tama, Vol. 2. Viz Media. с. 152. ISBN 978-1-4215-1359-1.
  11. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. с. 204–205. ISBN 978-1-4215-1358-4.
  12. ↑ а б Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 5. Viz Media. с. 46. ISBN 978-1-4215-1618-9.
  13. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. с. 203. ISBN 978-1-4215-1358-4.
  14. ↑ Rurouni Kenshin Exhibition [Official] [@ruroken_ten] (25 січня 2021). ja:✘ #るろ剣展 15作家の「祝辞」紹介③！✘#MrFULLSWING の作者 #鈴木信也 先生、 #銀魂 の #空知英秋 先生、 #SHAMANKING の #武井宏之 先生、 そして #トライガン #血界戦線 の #内藤泰弘 先生！あのるろ剣の #夷腕坊 の麦わらマークの爆弾を描いたのがこの先生だったとは…！驚きです。 (Твіт) (яп.) — через Твіттер. The reason why historical stories are being dealt with in all sorts of manga and game media today, and why they are being supported by the younger generation, is undoubtedly because of the work "Ruroken". As usual, I was one of the radish thieves, or rather, a senior member of the thieves, who trespassed into the fields cultivated by Mr. Watsuki without permission and sold radishes. (...) We are all children of the "Ruroken" bloodline, so please don't sue us or anything like that.
  15. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 6. Viz Media. с. 146. ISBN 978-1-4215-1619-6.
  16. ↑ Sorachi, Hideaki (2009). 銀魂公式キャラクターブック2 「銀魂五年生」. Shueisha. с. 194—195. ISBN 978-4-08-874805-4.
  17. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 3. Viz Media. с. 2. ISBN 978-1-4215-1360-7.
  18. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 3. Viz Media. с. 46. ISBN 978-1-4215-1360-7.
  19. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 7. Viz Media. с. 70. ISBN 978-1-4215-1620-2.
  20. ↑ Sorachi, Hideaki (2009). Gin Tama, Vol. 10. Viz Media. с. 126. ISBN 978-1-4215-1623-3.
  21. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 3. Viz Media. с. 22. ISBN 978-1-4215-1360-7.
  22. ↑ ja:2004年新年2号 [Year 2004, New Year edition] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 5 лютого 2008. Процитовано 18 червня 2009.
  23. ↑ Shonen Jump Posts 1st Japanese Chapters of 22 Manga for Free. Anime News Network. 3 серпня 2009. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 10 серпня 2009.
  24. ↑ Pineda, Rafael Antonio (20 серпня 2018). Gintama Manga Ends in 5 Chapters. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 22 серпня 2018.
  25. ↑ ja:「銀魂」約15年の歴史に幕！“最終回のむこう側”をジャンプGIGAにシリーズ掲載. Natalie (яп.). 15 вересня 2018. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  26. ↑ Pineda, Rafael Antonio (15 вересня 2018). Gintama Manga Moves to Jump Giga Magazine. Anime News Network. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
  27. ↑ Hodgkins, Crystalyn (2 грудня 2018). Gintama Manga Starts Final Run in Jump GIGA Magazine on December 28. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 2 грудня 2018.
  28. ↑ ja:「銀魂」ジャンプGIGA最新話の扉絵を許斐剛が描く、西尾維新原作の読切も. Natalie (яп.). 25 січня 2019. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  29. ↑ ja:「銀魂」今回も完結ならず、今後の続きは公式アプリで. Natalie (яп.). 22 лютого 2019. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  30. ↑ Sherman, Jennifer (21 лютого 2019). Gintama Manga 'Continues' in App. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 21 лютого 2019.
  31. ↑ Hodgkins, Crystalyn (2 травня 2019). Gintama Manga Continues in App Starting on May 13. Anime News Network. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 2 травня 2019.
  32. ↑ Hodgkins, Crystalyn (27 травня 2019). Gintama Manga's 'Final' Chapter Will Launch on June 20 (Updated). Anime News Network. Архів оригіналу за 6 грудня 2022. Процитовано 21 лютого 2023.
  33. ↑ ja:「銀魂」ホントにホントでホントの完結！最後の予算を振り絞った感謝の新聞広告も. Natalie (яп.). 20 червня 2019. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  34. ↑ ja:銀魂―ぎんたま― 1 [Gintama 1] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 17 червня 2009.
  35. ↑ Hodgkins, Crystalyn (5 січня 2019). Shueisha Confirms Gintama Manga Will End in 77th Volume. Anime News Network. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
  36. ↑ ja:銀魂―ぎんたま― 77 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
  37. ↑ January Shonen Jump Biggest Ever. Anime News Network. 3 листопада 2005. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 19 червня 2009.
  38. ↑ Comic-Con: Shonen Jump Adds Gintama. Anime News Network. 22 липня 2006. Архів оригіналу за 6 листопада 2008. Процитовано 17 червня 2009.
  39. ↑ Shonen Jump January 2007. Viz Media. Архів оригіналу за 20 червня 2009. Процитовано 19 червня 2009.
  40. ↑ Shonen Jump May 2007. Viz Media. Архів оригіналу за 20 червня 2009. Процитовано 19 червня 2009.
  41. ↑ Gin Tama, profiles. Viz Media. Архів оригіналу за 14 лютого 2010. Процитовано 17 червня 2009.
  42. ↑ Sorachi, Hideaki (2 серпня 2011). Gin Tama, Vol. 23. ISBN 978-1421528212.
  43. ↑ Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. Архів оригіналу за 21 липня 2009. Процитовано 17 червня 2009.
  44. ↑ News: Viz Confirms Gintama Manga 23 Is Final N. American Volume (Updated). Anime News Network. 14 квітня 2011. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
  45. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 8. Viz Media. с. 46. ISBN 978-1-4215-1621-9.
  46. ↑ а б 銀魂 ジャンプアニメツアー2008&2005 DVD [Gintama Jump Anime Tour 2008 & 2005] (яп.). Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 12 липня 2009.
  47. ↑ News: Gintama Gets New Event Anime Special in November. Anime News Network. 15 липня 2014. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
  48. ↑ News: Gintama Manga to Bundle Unaired Anime Episode on DVD. Anime News Network. 7 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
  49. ↑ Yoichi Fujita to Stop Directing Gintama This Spring. Anime News Network. 1 січня 2009. Архів оригіналу за 24 травня 2009. Процитовано 11 липня 2009.
  50. ↑ The loosely translated subtitle for the Gintama anime. Shonen Jump. Viz Media. 4 (1): 14. January 2006. ISSN 1545-7818.
  51. ↑ Gintama Anime to Continue for Fourth Year (Updated). Anime News Network. 19 лютого 2009. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 31 березня 2009.
  52. ↑ ja:第190–201 [Episodes 190–201] (яп.). TV Tokyo. Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 8 жовтня 2009.
  53. ↑ Gintama - Products - DVD 2 (яп.). Sunrise. Архів оригіналу за 22 липня 2009. Процитовано 20 червня 2009.
  54. ↑ Gintama - Products - DVD (яп.). Sunrise. Архів оригіналу за 26 липня 2009. Процитовано 20 червня 2009.
  55. ↑ Gintama - Products - DVD 3 (яп.). Sunrise. Архів оригіналу за 4 липня 2009. Процитовано 20 червня 2009.
  56. ↑ 銀魂 シーズン其ノ四 1 (яп.). Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 11 жовтня 2009.
  57. ↑ ja:銀魂 シーズン其ノ四13 (яп.). Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 22 грудня 2010.
  58. ↑ Crunchyroll to Stream Shugo Chara, Skip Beat Anime (Update 2). Anime News Network. 20 листопада 2008. Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 31 березня 2009.
  59. ↑ Multinational, Same-Day Debuts of Shippuden, Gintama, Kurokami. Anime News Network. 8 січня 2009. Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 31 березня 2009.
  60. ↑ а б Sentai Adds Gintama, Hidamari Sketch x 365 Anime (Update 2). Anime News Network. 1 січня 2010. Архів оригіналу за 27 лютого 2010. Процитовано 28 лютого 2010.
  61. ↑ Beverdige, Chris (21 січня 2010). Sentai Acquires Gintama, Asatte no Houkou and Cossette. Mania Entertainment. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 23 січня 2010.
  62. ↑ Sentai Filmworks Considers More Gintama Based on Film Sales. Anime News Network. 18 березня 2012. Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 17 червня 2012.
  63. ↑ @ShortsHD (6 липня 2015). Ani-make your day when you tune in to #Gintama - every day at 6 AM and 2 PM on #ShortsHD! (Твіт) — через Твіттер.
  64. ↑ Crunchyroll to Dub Release Anime on BD/DVD. Anime News Network. 1 липня 2016. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
  65. ↑ Hulu to Stream 1st 'Season' of Gintama Anime With English Subtitles, English Dub on December 1. Anime News Network. 23 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 23 листопада 2019.
  66. ↑ ja:｢銀魂｣最終回の日に両国国技館でイベント、全国で約2万人が"2期宣言"に拍手喝采 - ザテレビジョン (яп.). 29 березня 2010. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 21 червня 2010.
  67. ↑ ja:ナタリー - 井上ジョー新曲がアニメ｢よりぬき銀魂さん｣オープニング (яп.). 25 травня 2010. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 21 червня 2010.
  68. ↑ Gintama Director Shinji Takamatsu: 'It's Not Over'. Anime News Network. 29 березня 2010. Архів оригіналу за 31 березня 2010. Процитовано 29 березня 2010.
  69. ↑ News: Gintama TV Anime to Resume. Anime News Network. 1 грудня 2010. Архів оригіналу за 4 грудня 2010. Процитовано 5 грудня 2010.
  70. ↑ а б News: Crunchyroll to Simulcast Gintama TV Anime's Return. Anime News Network. 28 березня 2011. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 28 березня 2011.
  71. ↑ ja:スタッフ (яп.). TV Tokyo. Архів оригіналу за 3 квітня 2011. Процитовано 5 квітня 2011.
  72. ↑ Gintama' 1 Regular Edition. Neowing. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 7 червня 2011.
  73. ↑ Gintama x SKET Dance Anime Crossover Planned. Crunchyroll. 5 вересня 2011. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 12 вересня 2011.
  74. ↑ а б New Gintama Anime Episodes to Resume on TV. Anime News Network. 26 серпня 2012. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 26 серпня 2012.
  75. ↑ ja:銀魂´ (яп.). Aniplex. Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 11 вересня 2013.
  76. ↑ 銀魂´ 延長戦 01(完全生産限定版) DVD (2012) (яп.). Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 19 серпня 2013.
  77. ↑ 銀魂´ 延長戦 04(完全生産限定版) DVD (2013) (яп.). Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 19 серпня 2013.
  78. ↑ News: Gintama Gets New TV Anime Series in April. Anime News Network. 21 грудня 2014. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
  79. ↑ Crunchyroll Adds English-Dubbed Episodes of Gintama. Anime News Network. 1 лютого 2017. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
  80. ↑ Gintama Manga Gets New TV Anime Series. Anime News Network. 21 вересня 2016. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  81. ↑ New Gintama Anime Premieres on January 8, Switches to Late Night Timeslot. Anime News Network. 27 листопада 2016. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
  82. ↑ New Gintama Anime Reveals Returning Staff, Visual. Anime News Network. 5 грудня 2016. Архів оригіналу за 5 грудня 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
  83. ↑ "Gintama" Anime To Return This Fall. Crunchyroll. 3 липня 2017. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
  84. ↑ Gintama Season 4 Adapts Manga's 'Silver Soul' Final Arc (Updated). Anime News Network. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
  85. ↑ Green, Scott. "Gintama" Anime Plans Final Arc Adaptation And New Themes. Crunchyroll. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2019.
  86. ↑ Green, Scott. "Gintama" Anime Announces Final Arc Plans. Crunchyroll. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
  87. ↑ Pineda, Rafael Antonio (18 березня 2018). Gintama Anime Ends in March, Returns in July With 'Silver Soul' Arc's Climax. Anime News Network. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  88. ↑ ja:第354話 (яп.). Bandai Namco Pictures. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 20 червня 2020.
  89. ↑ ja:第367話 (яп.). Bandai Namco Pictures. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
  90. ↑ Cayanan, Joanna (19 березня 2023). Gintama Manga's 3-Nen Z-Gumi Ginpachi-Sensei Spinoff Novels Get New Anime. Anime News Network. Процитовано 19 березня 2023.
  91. ↑ Gintama, Haruhi Suzumiya Films' Dates Listed in 2010. Anime News Network. 2 листопада 2009. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 3 листопада 2009.
  92. ↑ Gintama, Precure, Shin-chan Movie Trailers Streamed. Anime News Network. 12 грудня 2009. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 12 грудня 2009.
  93. ↑ Gintama Anime Movie's 3 TV Ads Streamed. Anime News Network. 28 січня 2010. Архів оригіналу за 11 квітня 2010. Процитовано 3 квітня 2010.
  94. ↑ Japanese Box Office, April 24–25. Anime News Network. 29 квітня 2010. Архів оригіналу за 1 травня 2010. Процитовано 30 квітня 2010.
  95. ↑ Sentai Filmworks Licenses Gintama: The Movie. Anime News Network. 9 лютого 2012. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 9 лютого 2012.
  96. ↑ Beveridge, Chris (16 лютого 2012). Sentai Filmworks Announces May Anime Release Slate. The Fandom Post. Процитовано 14 лютого 2012.
  97. ↑ Page, Elliot (24 грудня 2012). Anime Review: Gintama: The Movie. UK Anime Network. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 7 вересня 2013.
  98. ↑ Gintama: The Movie. Madman Entertainment. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 7 вересня 2013.
  99. ↑ Gintama Gets 2nd Film Written by Manga Creator. Anime News Network. 22 серпня 2012. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 26 серпня 2012.
  100. ↑ 'Final' Gintama Film Director Discusses Possible Continuation. Anime News Network. Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 5 серпня 2013.
  101. ↑ 'Final' Gintama Film Sells 1 Million+ Tickets. Anime News Network. Архів оригіналу за 8 серпня 2013. Процитовано 5 серпня 2013.
  102. ↑ Sherman, Jennifer (1 серпня 2019). Gintama Manga Gets New Anime Film. Anime News Network. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
  103. ↑ Sherman, Jennifer (21 грудня 2019). New Gintama Anime Film Opens in 2021. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 21 грудня 2019.
  104. ↑ Pineda, Rafael Antonio (12 серпня 2020). New Gintama Anime Film's Teaser Claims January 2021 Film Is 'Finale for Real'. Anime News Network. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
  105. ↑ Pineda, Rafael Antonio (19 серпня 2020). Gintama: The Final Anime Film Is Based on Manga's Finale. Anime News Network. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  106. ↑ Loo, Egan (9 жовтня 2020). Gintama: The Final Film's Trailer Highlights SPYAIR's Theme Song, Story Finale 'For Real'. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 11 жовтня 2020.
  107. ↑ Pineda, Rafael Antonio (7 грудня 2020). Gintama The Final Film Presents Trailer, Demon Slayer Card Drawn By Gintama's Hideaki Sorachi. Anime News Network. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
  108. ↑ Loo, Egan (19 грудня 2020). See Demon Slayer: Kimetsu no Yaiba Characters — as Drawn by Gintama's Hideaki Sorachi. Anime News Network. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
  109. ↑ Pineda, Rafael (27 січня 2021). Gintama The Semi-Final Net Anime Also Gets Cast Commentary Track. Anime News Network. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  110. ↑ ja:銀魂. eiga.com (яп.). Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 6 вересня 2016.
  111. ↑ Gintama Manga Gets Live-Action Film Adaptation in 2017 Starring Shun Oguri. Anime News Network. 30 червня 2016. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  112. ↑ Live Action Gintama Film reveals main cast. Anime News Network. 12 травня 2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  113. ↑ Gintama Live Action film gets sequel in Summer 2018. Anime News Network. 16 листопада 2017. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  114. ↑ Live-Action Gintama Film Sequel Brings Back Shun Oguri, Masaki Suda, Kanna Hashimoto. Anime News Network. 15 квітня 2018. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  115. ↑ Live-Action Gintama 2 Sells One Million Tickets in Just 7 Days. Crunchyroll. 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2018.
  116. ↑ Comedy-Centric Gintama 2nd Web Drama Releases Main Visual and Trailer. Crunchyroll. 29 липня 2018. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
  117. ↑ Gintama 2 - The Exceedingly Strange Gintama-chan (2018) Episode List. IMDb. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2018.
  118. ↑ La serie live-action de Gintama 2 alcanza 4 millones de reproducciones en su primer episodio. Ramen para dos (ісп.). 26 серпня 2018. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
  119. ↑ Gintama Manga's 65th, 66th Volumes to Bundle Original Anime DVDs. Anime News Network. 24 січня 2016. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 24 січня 2016.
  120. ↑ а б в ja:オリジナル・サウンドトラック (яп.). Aniplex. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 11 вересня 2013.
  121. ↑ 銀魂 BEST (яп.). Aniplex. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 11 вересня 2013.
  122. ↑ ja:劇場版 銀魂 (яп.). Aniplex. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 11 вересня 2013.
  123. ↑ 銀魂3年Z組銀八先生 [Grade 3 Class Z Ginpachi-sensei] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 19 червня 2009.
  124. ↑ 帰ってきた3年Z組銀八先生フォーエバ－ さらば、愛しき3Zたちよ (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 13 вересня 2013.
  125. ↑ ja:劇場版 銀魂 完結篇 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 22 серпня 2013.
  126. ↑ Gintama Gin-San to Issho. GameSpot. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 10 липня 2009.
  127. ↑ Gintama: Banji Oku Chuubu. GameSpot. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 10 липня 2009.
  128. ↑ Gintama: Gin-Oh Quest. GameSpot. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 10 липня 2009.
  129. ↑ Gintama DS: Yorozuya Daisoudou. GameSpot. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 10 липня 2009.
  130. ↑ Gintama: Gintoki vs. Dokata. GameSpot. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 10 липня 2009.
  131. ↑ ガンバリオン公式ホームページ 開発タイトル一覧 JUMP SUPER STARS(ジャンプスーパースターズ) [Jump Super Stars] (яп.). Ganbarion. Архів оригіналу за 3 липня 2008. Процитовано 29 вересня 2008.
  132. ↑ ガンバリオン公式ホームページ 開発タイトル一覧 JUMP ULTIMATE STARS(ジャンプアルティメットスターズ) [Jump Ultimate Stars] (яп.). Ganbarion. Архів оригіналу за 22 травня 2008. Процитовано 29 вересня 2008.
  133. ↑ ja:銀魂公式キャラクターブック｢銀ちゃんねる!｣ [Gintama Official Character Book - Gin Channel!] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 19 лютого 2009. Процитовано 26 липня 2009.
  134. ↑ ja:銀魂公式キャラクターブック2 ｢銀魂五年生｣ [Gintama Official Character Book 2 - Gonen-Sei] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 6 травня 2009. Процитовано 26 липня 2009.
  135. ↑ ja:オフィシャルアニメーションガイド 銀魂あにめガヤガヤ箱 [Gintama Official Animation Guide "Gayagaya Box"] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 23 липня 2009. Процитовано 26 липня 2009.
  136. ↑ ja:オフィシャルアニメーションガイド 銀魂あにめパラパラ館 [Official Animation Guide Gintama Anime Paraparakan] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 11 квітня 2011.
  137. ↑ 銀魂キャラクターズブック VOL．1 [Gintama Character Book 1] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 11 квітня 2011.
  138. ↑ 銀魂キャラクターズブック VOL．3 [Gintama Character Book 3] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 11 квітня 2011.
  139. ↑ Gintama Manga Has 50 Million Copies in Print in Japan. Anime News Network (яп.). 2 травня 2016. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
  140. ↑ Gintama Manga Has 55 Million Copies in Print. Anime News Network. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  141. ↑ Gin Tama - Alchetron, The Free Social Encyclopedia. Alchetron.com (амер.). 18 серпня 2017. Процитовано 24 травня 2023.
  142. ↑ Japanese Comic Ranking, February 12–18. Anime News Network. 22 лютого 2008. Архів оригіналу за 25 лютого 2008. Процитовано 10 липня 2009.
  143. ↑ Japanese Comic Ranking, April 1–7. Anime News Network. 10 квітня 2008. Архів оригіналу за 7 квітня 2009. Процитовано 10 липня 2009.
  144. ↑ Japanese Comic Ranking: Top 10 Manga of 2007. Anime News Network. 31 грудня 2007. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 4 липня 2009.
  145. ↑ 2008's Top-Selling Manga in Japan, by Series. Anime News Network. 2 січня 2009. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 4 липня 2009.
  146. ↑ Top Selling manga in Japan by series (first half of 2009). Anime News Network. 15 червня 2009. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 19 червня 2009.
  147. ↑ ja:一番笑った漫画1位、女性から人気の｢銀魂｣ [Ichiban waratta manga 1 kurai, josei kara ninki no (gin tamashii)] (яп.). Oricon. 22 квітня 2008. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 5 грудня 2009.
  148. ↑ 10代に聞いた"ハマッた漫画"、男女ともに｢ONE PIECE｣が人気 [10 dai ni kii ta "hamatsu ta manga", danjo tomoni (ONE PIECE) ga ninki] (яп.). Oricon. 23 вересня 2008. Архів оригіналу за 19 листопада 2009. Процитовано 5 грудня 2009.
  149. ↑ Survey: Slam Dunk Manga is #1 Choice for Live-Action (Updated). Anime News Network. 3 травня 2009. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 10 липня 2009.
  150. ↑ а б ja:雑誌インフォメーション [Zasshi infome^shon] (яп.). Chousha. 28 лютого 2007. Архів оригіналу за 12 березня 2007. Процитовано 7 грудня 2009.
  151. ↑ Gintama Cited for G8 Visitors Buying Wooden Swords. Anime News Network. 11 липня 2008. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 10 липня 2009.
  152. ↑ Loveridge, Lynzee (5 січня 2021). TV Asahi Announces Top 100 Manga Voted on By 150,000 Readers. Anime News Network. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
  153. ↑ Society for the Promotion of Japanese Animation Announces SPJA Industry Award Finalists at Tokyo International Anime Fair. Anime News Network. 27 березня 2008. Архів оригіналу за 3 вересня 2009. Процитовано 4 липня 2009.
  154. ↑ Anime Expo 2008 Announces the 2008 SPJA Award Winners. Anime News Network. 4 липня 2008. Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 4 липня 2009.
  155. ↑ Top 300 Graphic Novels Actual--May 2009. ICv2. 15 червня 2009. Архів оригіналу за 8 березня 2013. Процитовано 3 серпня 2009.
  156. ↑ Top 300 Graphic Novels Actual--March 2009. ICv2. 15 квітня 2009. Архів оригіналу за 5 травня 2010. Процитовано 3 серпня 2009.
  157. ↑ Manga-Based Novels Tops in Japan. ICv2. 19 грудня 2006. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 26 серпня 2009.
  158. ↑ 2008's Top-Selling Light Novels in Japan (Updated). Anime News Network. 1 квітня 2009. Архів оригіналу за 29 вересня 2009. Процитовано 10 липня 2009.
  159. ↑ Japanese Anime TV Ranking, April 7–13: Blue Dragon. Anime News Network. 22 квітня 2008. Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 11 липня 2009.
  160. ↑ Japanese Anime TV Ranking, March 31–April 6. Anime News Network. 18 квітня 2008. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 11 липня 2009.
  161. ↑ VOL.15 2006年 4月3日(月)〜 4月9日(日) [VOL.15 2006 nen 4 gatsu 3 nichi (gatsu)~ 4 gatsu 9 nichi (nichi)] (яп.). Video Research. Архів оригіналу за 24 травня 2008. Процитовано 24 листопада 2009.
  162. ↑ Japanese Anime DVD Ranking, April 25-May 1. Anime News Network. 3 травня 2007. Архів оригіналу за 21 липня 2009. Процитовано 10 липня 2009.
  163. ↑ Japanese Animation DVD Ranking, June 22–28. Anime News Network. 30 червня 2009. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 10 липня 2009.
  164. ↑ Amazon Japan Posts 2008's Top-10 DVDs, CDs, Toys. Anime News Network. 12 грудня 2008. Архів оригіналу за 24 травня 2008. Процитовано 11 липня 2009.
  165. ↑ Naruto Manga Printed in 23 Nations, Anime Aired in 60+. Anime News Network. 14 серпня 2008. Архів оригіналу за 12 червня 2009. Процитовано 11 липня 2009.
  166. ↑ Japanese Animation DVD Ranking, October 5–11. Anime News Network. 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 14 жовтня 2009.
  167. ↑ 2009's Top-Selling DVDs in Japan (Overall). Anime News Network. 24 грудня 2009. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 25 грудня 2009.
  168. ↑ K-On! Wins DVD of the Year, Gold Disc of the Year Awards. Anime News Network. 26 лютого 2010. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 26 лютого 2010.
  169. ↑ Manga Recon » Blog Archive » Weekly Recon, 6/20/07. web.archive.org. 12 липня 2010. Архів оригіналу за 12 липня 2010. Процитовано 25 травня 2023.
  170. ↑ Aronson, Michael. Gin Tama v2. Manga Life. Silver Bullet Comics. Архів оригіналу за 5 травня 2009. Процитовано 11 липня 2009.
  171. ↑ Hoffman, Alex. Gin Tama, Vol. 8 (Hideaki Sorachi). Comics Village. Архів оригіналу за 11 жовтня 2009. Процитовано 26 червня 2009.
  172. ↑ а б Douresseaux, Leroy (2 вересня 2007). Gin Tama: Volume 2. Comic Book Bin. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 12 липня 2009.
  173. ↑ RIGHT TURN ONLY!!. Anime News Network. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  174. ↑ а б Martin, Theron (1 травня 2010). Gintama DVD - Collection 1. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 22 грудня 2010.
  175. ↑ а б Beveridge, Chris (23 червня 2010). Gintama Collection 02. Mania Entertainment. Архів оригіналу за 3 липня 2010. Процитовано 22 грудня 2010.
  176. ↑ а б в Finnegan, Erin (27 вересня 2010). Shelf Life Do You Believe in Magica. Anime News Network. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 22 грудня 2010.
  177. ↑ McNulty, Amy (21 січня 2016). Gintama Episode 306. Anime News Network. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  178. ↑ Gintama: The Final. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  179. ↑ Gintama: The Very Final Review. IGN. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  180. ↑ REVIEW: Gintama THE VERY FINAL Is the Very Best of the Wacky Franchise. Crunchyroll. Процитовано 19 січня 2022.
  181. ↑ Gintama: The Very Final review: A fitting though confusing tribute to a Shounen icon's end. Tahoo. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  182. ↑ ja:2010年（平成22年）興収10億円以上番組 (PDF) (яп.). Japanese Film Producers Association. Архів (PDF) оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 12 грудня 2013.
  183. ↑ 2013. Eiren. Japan Motion Picture Producers Association. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  184. ↑ Gintama' #232 to Not Run on AT-X at TV Tokyo's Request. Anime News Network. 11 листопада 2011. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 14 вересня 2013.
  185. ↑ TV Tokyo Decided to Pull Gintama' Episode on Its Own. Anime News Network. 24 листопада 2011. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 14 вересня 2013.
  186. ↑ Gintama' Producer Indicates Edited Renhō Arc on Home Video. Anime News Network. 29 листопада 2011. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 14 вересня 2013.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Gintama&oldid=42270701