Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

VIZ Media LLC — американська компанія, видавець манґи та аніме. Розташовується в місті Сан-Франциско Каліфорнія. Компанія була сформована після злиття VIZ, LLC та ShoPro Entertainment. Співвласниками VIZ є японські видавничі компанії «Shogakukan» та «Shueisha», а також «Shogakukan Productions» (Shopro), підрозділ «Shogakukan».[2]

VIZ Media LLC
Типвидавництво
Організаційно-правова форма господарюванняLimited Liability Company
Галузьманґа, аніме
Засновано1986Сан Франциско, Каліфорнія, США
Штаб-квартираСан Франциско, Каліфорнія, США
Ключові особиХорібучі Сейджі засновник
Власник(и)Shueisha і Shogakukan
Співробітники160 (в 2007 році[1])
Холдингова компаніяShogakukan
viz.com
Мапа
CMNS: Viz Media у Вікісховищі

Назва компанії походить від англ. «Visual» — візуальний, образотворчий.[3]

Також Viz випускає журнал оглядів аніме і манґи — «Animerica», англійську версію сьонен-журналу «Shonen Jump» та власний сьодзьо-журнал «Shojo Beat», тиражем близько 35 000 екземплярів.[4] Компанія видавала також декілька антологій («Animerica Extra» і антологія манґи для дорослих «Pulp»). Також в минулому виходив онлайн-журнал «J-pop.com».

Історія

ред.

Сейджі Горібучі, родом з префектури Токусіми в Шику, Японія, Японія переїхала до Каліфорнії, США в 1975 році. Проживши в передмісті майже два роки, він переїхав до Сан -Франциско, де він розпочав бізнес, що експортує американські культурні предмети до Японії, і став письменник культурної інформації. Він також зацікавився публікацією японської манги у Сполучених Штатах, хоча сам він не був фанатом японських коміксів, поки не візит до Японії в 1985 році не піддав його одному заголовок Кацухіро Отомо: мрія дитини. Його ідея здійснилася після того, як він познайомився з Масахіро Оги, потім виконавчим директором Шогакукану, у 1985 році і поділився своїм баченням. Shogakukan надав Horibuchi 200 000 доларів у стартовому капіталі, який Horibuichi використовував у 1986 році для пошуку комунікацій.

Viz Communications випустив свої перші титули в 1987 році, до яких входив Легенда про Камуї, проте продажі були посередніми через те, що спеціаліст з комічного ринку протистояв нової території. Щоб протидіяти цій проблемі, саме в 1992 році розширився в загальному видавничому бізнесі і почав публікувати різні книги, пов’язані з мистецтвом. У цих назвах Горібучі почав публікувати мангу, називаючи їх графічними романами, щоб їх носили мейнстрім книгарні. План спрацював, і через кілька років провідні продавці книг почали присвятити полиці для титулів манги. Продажі також зібралися, коли Viz Communications придбав ліцензію на комедійний серіал Ranma ½, яка стала миттєвим хітом.[5]

Компанія продовжувала бачити успіх, коли вона розширилася на ринку дистрибуції аніме, почала публікувати Shonen Jump, англійську адаптацію популярного японського журналу Weekly Shōnen Jump. Він також придбав ще одну величезну назву продажу, Inuyasha. Наприкінці 1990 -х років, а саме почав робити поштовх на ринки європейських та південноамериканських.[5]

Журнали Viz Media

ред.

Манґа

ред.
   

Примітки

ред.
  1. Oikawa, Tomohiro (2007-09-01). Weekend Beat: Cashing in on over-the-counter culture. Asahi Weekly. Asahi Shimbun Company
  2. About Our Company. Viz Media. Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 12 березня 2008.
  3. VIZ Media FAQ: What is the meaning of the name «VIZ»? [Архівовано 11 березня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Alverson, Brigid (17 квітня 2007). Shojo Beat Marks Second Year. PW Comics Week (uage=англійською) . Publishers Weekly. Архів оригіналу за 4 червня 2008. Процитовано 11 лютого 2008.
  5. а б asahi.com : Weekend Beat: Cashing in on over-the-counter culture - ENGLISH. web.archive.org. 16 березня 2008. Архів оригіналу за 16 березня 2008. Процитовано 26 серпня 2022.
  6. Animerica to Change Format. Anime News Network. 12 квітня 2005. Архів оригіналу за 9 квітня 2009. Процитовано 6.04.2008.
  7. Viz Media Licenses Inio Asano's Goodnight Pun Pun Manga. Anime News Network (англ.). Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 11 вересня 2019.

Посилання

ред.