Вікіпедія

Саката Ґінтокі

вигаданий персонаж

Саката Ґінтокі (яп. 坂田銀時,, Саката Ґінтокі) — вигаданий персонаж комедійної манґи Gintama, створеної Сораті Хідеакі, і заснованої на ній аніме-франшизи. Ґінтокі — головний герой франшизи, та його ім'я лягло в основу назви; це колишній бунтівний самурай, що живе у вигаданої версії Японії 1860-х років, перетвореної після вторгнення іншопланетян. Ґінтокі колись боровся з інопланетними загарбниками, доки не усвідомив безглуздість цього заняття, що призвело до рішення заробляти на життя разом зі своїми друзями Сімурою Сінпаті та Каґурою фрілансером у столиці Японії Едо. У манзі та аніме розкриваються багато подробиць про минуле Ґінтокі, це пояснює, як його колишні друзі стали йому ворогами. Як головний герой Ґінтокі з'являвся в більшості епізодів аніме, а також в інших творах, пов'язаних з франшизою: фільмах, відеоіграх та оригінальних відео-анімаціях (OVA).

Саката Ґінтокі
Gintama
Ґінтокі на обкладинці 53 тому манґи Gintama
Перша поява Gintama. Том 1. Глава 1: «Кучеряві люди поганими не бувають»
Остання поява Gintama. Том 77. Глава 704: «Такого поняття, як "кучеряві люди поганими не бувають", не існує»
Автор Сораті Хідеакі
Сейю Суґіта Томокадзу[1]
Томацу Харука[2] (при зміні статі)
Накаї Кадзуя (у тілі Хідзікати)
Інформація про персонажа
Прізвисько «Сірояся» (яп. 白夜叉,, білий демон)
Гін-сан
Вік 27 років
29 років (наприкінці фільму Gintama: The Very Final)
Стать Чоловіча
Дата народження 17 жовтня
Зріст 177 см
Вага 65 кг
Рід занять Самурай (раніше)
Фрілансер
Предмети Бокуто
Катана
Навички Фехтування (кендзюцу)

На пропозицію редакторів Сораті зробив персонажа «сріблястим» самураєм. Спочатку прототипом Ґінтоки мав бути Хідзіката Тосідзо, віце-капітан військово-поліцейського загону Сінсенґумі, який діяв у Японії 1860-х років. Однак пізніше Сораті змінив концепцію, він не став пов'язувати головного героя службою в будь-якій організації та переробив дизайн персонажа. В аніме Ґінтокі озвучив Суґіта Томокадзу, якому сподобалася ця роль. В ігрових фільмах роль екс-самурая виконав Оґурі Сюн[3].

Ґінтокі отримав переважно позитивні відгуки від різних оглядачів та видань манги, аніме та інших ЗМІ. При цьому частина оглядачів критикувала його характеристики у деяких сюжетних арках. Коли в 2016 році його образ став пародією на одного з японських політиків, компанія Shueisha, яка видає мангу, зазнавала певних побоювань через можливі наслідки. Ґінтокі є улюбленим персонажем шанувальників Gintama, займаючи перше місце у всіх опитуваннях популярності. Для реалізації через торговельну мережу випускаються його фігурки та інші товари із зображенням.

Історія створення ред.

 
Хідзіката Тосідзо, прототип Ґінтокі
 
Кінтаро, ще один прототип Ґінтокі

Під час роздумів над назвою манґи редактор запитав Сораті Хідеакі: «Як ви думаєте, „сріблястий“ самурай був би крутим?» Це надихнуло автора на створення головного героя, а потім на рішення назвати мангу «Gintama» (укр. «Срібна душа»)[4]. Початковий план першої великої роботи Сораті полягав у тому, щоб зосередити всю увагу навколо вигаданої версії Сінсенґумі (військово-поліцейського підрозділу, що діяв у 1860-х роках у Японії), заради підвищення попиту скориставшись ажіотажем навколо Shinsengumi![en] (японської дорами з акторами-айдолами у головних ролях). При цьому планувалося, що версія манґаки буде максимально нереалістичною; до цієї організації мали входити як чоловіки, так і жінки, що мають химерні риси, які мають нічого спільного з оригінальним Синсенґуми, і що стали пізніше прототипами багатьох персонажів остаточної версії манґи. Одним із них був «сріблястий» чоловік, прототипом якого став віце-капітан підрозділу Хідзіката Тосідзо. Так як Сораті особливо сильно подобався Хідзіката, насамперед зовнішність, він дуже хотів зробити цього персонажа головним героєм серії, незважаючи на повну відсутність подібності до реального прототипу[5].

Хоча Сораті сподобався дизайн «сріблястої» версії Хідзікати, він не міг знайти йому місце в сюжеті манги. Коли початкову концепцію Синсенґумі було відкинуто, автор під впливом редактора подумував відмовитися від персонажа. Зрештою мангака вирішив, що «сріблястий» персонаж буде повністю оригінальним головним героєм, а Сінсенґумі стане комедійним доповненням. Сораті, швидко давши новому персонажу прізвисько «Ґін-сан», остаточно зруйнував початкову концепцію «срібловласого» Хідзікати і з нуля відтворив героя, зробивши його лінивим фрілансером[5]. Концепція Ґінтоки полягає в тому, що він сильна людина, яка не належить до жодної організації, і схильна ігнорувати правила. Деякі риси Ґінтокі запозичені із образу японського легендарного героя Сакати Кінтокі, також відомого як Кінтаро[6]. На відміну від інших персонажів, манґи Ґінтокі не розвивається. Це пов'язано з його минулим, у якому деякі речі у його житті змінилися через вторгнення Аманто (інопланетян), а деякі він сам не хоче міняти[7].

В аніме Ґінтокі озвучив японський сейю (актор озвучення) Суґіта Томокадзу, який намагався максимально відповідати характеру персонажа. Однак пізніше, розуміючи, що герой живе за підтримки близьких людей, актор змінив стиль озвучування[8].

Біографія ред.

Саката Ґінтокі — фрілансер, колишній самурай, що живе в епоху, коли інопланетяни, відомі як Аманто, захопили Землю, перемігши самураїв під час бойових дій, відомих як «війна Дзьої». У дитинстві Ґінтокі навчав самурай Йосіда Сьойо, а його однокласниками, серед інших, були Кацура Котаро і Такасуґі Сінсуке, майбутні союзники у війні Дзьої[9]. Сьойо несправедливо звинуватили у спробі зібрати армію та заарештували, а Ґінтокі та його друзі вступили у війну, щоб врятувати свого вчителя[10]. У цей період Саката через срібне волосся і білого плаща, який він носив у бою, став відомий як «Сірояся» (яп. 白夜叉,, білий демон), що в купі з його вражаючими здібностями фехтувальника зробило Ґінтокі відомим серед товаришів і вселяло страх в Аманто[11]. Наприкінці війни Дзьої, коли він, Кацура і Такасуюі були захоплені Тендосьо (організацією інопланетян), Ґінтокі був змушений відрубати голову своєму вчителю прямо на очах у товаришів, щоб урятувати їх від страти.

Після смерті свого вчителя Ґінтокі вирішує відкрити власний бізнес, ставши «майстром на всі руки» і продовжуючи жити за своїм самурайським кодексом. На роботу він наймає двох співробітників, сина та учня самурая Сімуру Сінпаті та інопланетянку Каґуру, згодом у нього зав'язуються близькі стосунки з обома[12][13]. У групи часто виникають проблеми зі щомісячною орендною платою з Отосе, домовласницею Ґінтокі, яку він поклявся захищати після того, як з'їв підношення, призначені для могили її чоловіка[14].

Характеристика ред.

Незважаючи на свій вік, Ґінтокі часто поводиться по-дитячому, наприклад, відчуває ненаситну пристрасть до солодкого[15]. Він також одержимий читанням журналу-антології манґи Weekly Shonen Jump[16]. Незважаючи на те, що він небезпечний боєць, який добре володіє мечем, більшу частину часу Ґінтокі поводиться миролюбно, намагаючись уникнути непотрібного кровопролиття через травму, отриману від втрати більшості його друзів і союзників під час війни Дзьої. При цьому він має садистські нахили, аналогічні тим, що й у командира 1-го загону із Сінсенґумі Соґо Окіти. Це є причиною їхньої дружби, а також певної прихильності Соґо до Ґінтоки, прикладом якої є звернення поліцейського до екс-самурая як до «боса». Також садистські нахили героя помітні під час жорстоких дій по відношенню до Кацури, Сарутобі та Хідзікаті в деяких моментах і його схильністю «кидати» інших персонажів у небезпечних, часом смертельних ситуаціях, отримуючи задоволення від цього. Гінтокі дуже шанобливо ставиться до пам'яті свого вчителя Йосіди Сьойо завдяки таким вчинкам, як відкриття школи для бідних дітей, в якій Ґінтокі був першим учнем[17].

Як член Чотирьох Небесних Королів, лідерів повстанців часів війни Дзьої, Ґінтокі є надзвичайно сильним фехтувальником. Протягом усієї манги він демонструє величезну майстерність у кендзюцу (японському мистецтві володіння мечем). Він здатний битися на рівних з Уцуро, злою особистістю свого вчителя (якого Ґінтокі так і не зміг перемогти в бою), або іншими Аманто, які вважаються найсильнішими у своєму роді. Стиль фехтування Ґінтоки досить жорсткий. Бокуто (дерев'яний меч), ​​яким він володіє, має назву «Хосікудаки» (яп. 星砕,, букв. «Зоряний руйнівник»), у разі поломки такої зброї, Ґінтокі купує її через телевізійну програму (за всю манюу, однак, трапилося таке лише один раз)[18] . Використовуючи цей меч, він часто ріже, розбиває, відхиляє і, як правило, знищує всі види набагато міцніших предметів, таких як металева гармата, або відхиляє променевий меч без помітних ушкоджень. Однак іноді, у жорстокіших битвах, Ґінтокі використовує справжні мечі, такі як катана[19]. Хоча Ґінтокі легко здатний перемогти могутніх воїнів Аманто та інших самураїв, він без вагань використовує хитрощі та маніпуляції, якщо це гарантує швидку та легку перемогу[20].

В інших творах ред.

Будучи частиною франшизи Gintama, Ґінтокі виступає головним героєм додаткових історій 3-Z Ginpachi-Sensei, де він — вчитель середньої школи, а інші персонажі — його обділені розумом учні[21][22]. Ґінтоки також з'являється у двох OVA-серіях, у першій з яких він бере участь у кількох побічних історіях, а у другій — у війні проти прибульців[23]. Ґінтоки — головний герой у двох аніме-фільмах. У першому, Gintama: The Movie, що є переказом арки Бенідзакури з аніме, Ґінтокі вирушає на пошуки свого друга Кацури Котаро, а також таємничого меча «Бенідзакура». За сюжетом другого фільму, Gintama: The Movie: The Final Chapter: Be Forever Yorozuya, Ґінтокі вирушає в майбутнє, де Едо був зруйнований, а він повинен зупинити загрозу, що занапастила місто[24].

Ґінтоки також був у відеоіграх, заснованих на Gintama[25]. Крім цього він є грабельним бійцем у файтингах Jump Super Stars і Jump Ultimate Stars, в яких зібрані персонажі манги з журналу Weekly Shonen Jump, обидва рази разом з Каґурою[26][27]. Він також з'являється як персонаж, якого можна вибрати для гри в J-Stars Victory Vs і The King of Fighters All Star[28][29]. Костюм Ґінтокі використовується у відеогрі God Eater 2 як альтернативний скін (облик персонажа)[30].

Критика та популярність ред.

Популярність ред.

Згідно з опитуванням, проведеним журналом Weekly Shonen Jump, Ґінтокі є найпопулярнішим персонажем манґи. Його зображення використовується в різних товарах, пов'язаних із франшизою[31][32]. У японському журналі Newtype Ґінтокі фігурував у першій десятці найкращих чоловічих персонажів, займаючи 7-8 місця[33][34]. В одному з опитувань Newtype, проведеному в березні 2010 року, Ґінтокі був визнаний восьмим за популярністю чоловічим персонажем аніме 2000-х років[35]. Опитування Anime Grand Prix підтвердили цей статус Ґінтокі. Також герой отримав нагороду Anime Grand Prix у категорії «Найкращий чоловічий персонаж» 2009 року[36][37]. Японський музичний дистриб'ютор Recochoku провів два щорічні опитування на тему «Персонаж, якого я хочу бачити своїм нареченим». Ґінтокі зайняв друге, а потім перше місце в цій категорії[38][39]. Опитування від Niconico та «ranking.goo.ne.jp» (популярні японські сайти опитувань) продемонстрували, що фанатки проголосували за Ґінтокі як за другого за привабливістю чоловічого персонажа в цілому та за сьомого з Weekly Shonen Jump в аніме відповідно[40][41]. Айк і Момікен з японської рок-групи SPYAIR зазначили, що Ґінтокі був їх улюбленим персонажем аніме, оскільки вони обидва знаходили його крутим[24].

Критика ред.

Ґінтокі отримав переважно позитивні відгуки від різних оглядачів та видань манґи, аніме та інших засобів масової інформації. При читанні п'ятого тому манґи Карло Сантос із Anime News Network зауважив, що Ґінтокі є одним із найбільш комедійних персонажів у серії, відзначивши його манеру мови та поведінку[42]. В епізодах, де Ґінтокі страждає на амнезію, Сантос заявив, що інша особистість героя в такому стані робить його «рішуче не смішним»[43]. Майкл Аронсон з Manga Life розкритикував вираз обличчя Ґінтокі у перших томах манґи, заявивши, що він не відображає його емоції у діалогах. Він також зазначив, що автору особливо вдаються сцени з роботою Ґінтокі, але деякі бої з іншими персонажами зовсім не сприяють успіху манґи[44]. Під час огляду першого фільму Кріс Гомер із The Fandom Post заявив, що Ґінтокі — «типовий сьонен-герой, трохи тупий, але з добрим серцем і здатний отримати доступ до сили, коли йому потрібно захистити своїх друзів», і додав, що Каґура привабливіша для читачів[45]. Інші негативні коментарі стосувалися боїв, таких як бій Хідзікати проти Ґінтокі[46].

Під час Gintama°, аніме 2016 року, Ґінтокі пародіював японського політика Нономуру Рютаро, який скаржився на нецільове використання бюджетних коштів. Хоча це не мало негативних наслідків, співробітники видавництва манги Shueisha зізналися, що мали певні побоювання. У сезоні аніме 2017 року автор спародіював японське еротичне шоу Gilgamesh Night[en], тому що аніме стали показувати пізно вночі, в той же час, коли показували шоу[47]. Сценарист Anime News Network Емі Макналті відчувала змішані почуття від роботи англійського актора озвучування Майкла Дейнджерфілда в ролі Ґінтокі, оскільки вона знайшла його надто схожим на Хідзікату та Кацуру[48]. З іншого боку, Майк Тул, ще один рецензент Anime News Network, визнав роботу Дейнджерфілда настільки ж гарною, як і роботу японця Суґіти Томокадзу[49].

Примітки ред.

  1. ↑ Director: Такамацу Сіндзі (4 квітня 2006). てめーらァァァ!!それでも銀魂ついてんのかァァァ. Gintama. TV Tokyo.
  2. ↑ Upcoming Gintama Episode Features Gender-Swapped Characters.
  3. ↑ Gintama Manga Gets Live-Action Film Adaptation in 2017 Starring Shun Oguri. Anime News Network. 30 червня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  4. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 5. Viz Media. с. 46. ISBN 978-1-4215-1618-9.
  5. ↑ а б Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 6. Viz Media. с. 126. ISBN 978-1-4215-1619-6.
  6. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 7. Viz Media. с. 50. ISBN 978-1-4215-1620-2.
  7. ↑ Quick Japan (яп.). № 86. Otashuppan. October 2009. с. 22—41. ISBN 978-4778311940.
  8. ↑ Gintama Shinyaku Benizakura Hen. Aniplex. 2010.
  9. ↑ Sorachi, Hideaki (2009). Lesson 97. Gin Tama, Vol. 12. Viz Media. ISBN 978-1-4215-2396-5.
  10. ↑ Sorachi, Hideaki (2012). Lesson 97. Gin Tama, Vol. 45. Shueisha. ISBN 978-4-08-870428-9.
  11. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 6. Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1358-4.
  12. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 3. Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1358-4.
  13. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 13. Gin Tama, Vol. 2. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1621-9.
  14. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 4. Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1358-4.
  15. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 1. Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1358-4.
  16. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Lesson 53. Gin Tama, Vol. 7. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1620-2.
  17. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 9. Gin Tama, Vol. 2. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1621-9.
  18. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Lesson 35. Gin Tama, Vol. 5. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1618-9.
  19. ↑ Sorachi, Hideaki (2009). Lesson 94. Gin Tama, Vol. 11. Viz Media. ISBN 978-1-4215-2395-8.
  20. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 8. Gin Tama, Vol. 2. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1621-9.
  21. ↑ Ōsaki, Tomohito (2006). 3年Z組銀八先生. Shueisha. ISBN 4-08-703164-0.
  22. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Gin Tama, Vol. 2. Viz Media. с. 204–205. ISBN 978-1-4215-1359-1.
  23. ↑ 銀魂 ジャンプアニメツアー2008&2005 DVD (яп.). Процитовано 12 липня 2009.
  24. ↑ а б Vol.279 ロックバンド SPYAIR (яп.). OKWave. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 19 серпня 2013.
  25. ↑ Gintama Gin-San to Issho. GameSpot. Процитовано 10 липня 2009.
  26. ↑ ガンバリオン公式ホームページ 開発タイトル一覧 JUMP SUPER STARS(ジャンプスーパースターズ） (яп.). Ganbarion. Архів оригіналу за 3 липня 2008. Процитовано 29 вересня 2008.
  27. ↑ ガンバリオン公式ホームページ 開発タイトル一覧 JUMP ULTIMATE STARS(ジャンプアルティメットスターズ） (яп.). Ganbarion. Архів оригіналу за 22 травня 2008. Процитовано 29 вересня 2008.
  28. ↑ Romano, Sal (26 червня 2013). J-Stars Victory VS adds Gintoki, Ryo-san. Gematsu. Процитовано 22 липня 2013.
  29. ↑ 銀魂×KOF ALLSTAR コラボ特設サイト THE KING OF FIGHTERS ALLSTAR. kofallstar.netmarble.jp (яп.). Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 24 липня 2020.
  30. ↑ Romano, Sal (9 липня 2013). Gintama's Gintoki & Kagura Join God Eater 2 Game. Anime News Network. Процитовано 24 серпня 2013.
  31. ↑ 雑貨(紙札・造形)バックナンバー cards, page 3 (яп.). Sunrise. Архів оригіналу за 24 липня 2009. Процитовано 26 червня 2009.
  32. ↑ 雑貨 caps (яп.). Sunrise. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 26 червня 2009.
  33. ↑ NT Research. Newtype. Kadokawa Shoten (8). July 2009.
  34. ↑ NT Research. Newtype. Kadokawa Shoten (9). August 2009.
  35. ↑ NT Research. Newtype. Kadokawa Shoten (4). March 2010.
  36. ↑ Anime Grand Prix 32nd. Animage (яп.). Gakken (6). May 2009.
  37. ↑ Anime Grand Prix 2006-2007. Animage (яп.). Gakken (6). May 2007.
  38. ↑ Survey: K-ON's Mio, Reborn's Hibari are #1 Bride, Groom. Anime News Network. 14 жовтня 2008. Процитовано 12 червня 2009.
  39. ↑ Recochoku Poll: Which Anime Character Do You Want to Marry. Anime News Network. 28 травня 2011. Процитовано 21 червня 2012.
  40. ↑ 女子441人が選んだマンガに登場する「イケメン」 ベスト5. Niconico. 2 вересня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2013.
  41. ↑ 男の色気がすごい！ジャンプキャラランキング 1位から10位 (яп.). 27 квітня 2019.
  42. ↑ Santos, Carlo (4 квітня 2008). Gin Tama, vol. 5 review. Anime News Network. Процитовано 25 червня 2009.
  43. ↑ Santos, Carlo (8 липня 2008). RIGHT TURN ONLY!! Strange Times. Anime News Network. Процитовано 8 липня 2009.
  44. ↑ Aronson, Michael. Gin Tama v2. Manga Life. Silver Bullet Comics. Архів оригіналу за 5 травня 2009. Процитовано 25 червня 2009.
  45. ↑ Homer, Chris (3 січня 2013). Gintama The Movie UK Anime DVD Review. The Fandom Post. Процитовано 19 лютого 2017.
  46. ↑ Aronson, Michael. Gin Tama v2. Manga Life. Silver Bullet Comics. Архів оригіналу за 5 травня 2009. Процитовано 11 липня 2009.
  47. ↑ Nakamura, Toshi (14 січня 2017). Gintama Starts Strong with Fourth Wall-Breaking Humor. Anime Now. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
  48. ↑ McNulty, Amy (6 лютого 2017). Gintama Episode 321. Anime News Network. Процитовано 19 лютого 2017.
  49. ↑ Toole, Mike (19 лютого 2017). The Mike Toole Show Where to Be-GIN with Gintama. Anime News Network. Процитовано 19 лютого 2017.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Саката_Ґінтокі&oldid=41797808