Альта́нка — друга назва розмовка[1] (пол. altana від італ. altana — «тераса на даху»)[2], рідко бесі́дка[3], трелья́ж[4] — невеличка садово-паркова споруда. За розміром поступається павільйону. Спочатку так називали великі балкони, потім так почали називати майданчики, виступи та бесідки, звідки можна насолоджуватися краєвидом, пейзажем. Як правило, альтанки відкриті з усіх боків, але бувають і закриті альтанки (схожі з павільйонами).

Альтанка
Зображення
CMNS: Альтанка у Вікісховищі
Альтанка в парку імені Тараса Шевченка, Тернопіль.

Види альтанок

ред.

Альтанки бувають двох видів. Легкі дерев'яні, іноді в китайському або турецькому стилях, зустрічаються частіше. Вони досі використовуються у сучасних парках та садах. Альтанки «класичного» стилю будуються рідше, їх можна зустріти здебільшого в старовинних парках. Це довговічні споруди із мармуру або граніту, з круглим куполом, який спирається на колони. Часто це витвори архітектурного мистецтва.

Альтанки в Україні

ред.

Галерея

ред.


Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Альтанка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  3. Бесідка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Трельяж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

ред.