Хвощ багновий

вид рослин
(Перенаправлено з Equisetum fluviatile)

Хвощ багновий[1], хвощ річковий[2][3] (Equisetum fluviatile) — багаторічна трав'яниста рослина родини хвощові (Equisetaceae). Етимологія: лат. fluvius — «річка».

Хвощ багновий
EquisetumFluviatile.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Підклас: Equisetidae
Ряд: Equisetales
Родина: Хвощеві (Equisetaceae)
Рід: Хвощ (Equisetum)
Вид:
Хвощ багновий (E. fluviatile)
Біноміальна назва
Equisetum fluviatile
Commons-logo.svg Вікісховище: Equisetum fluviatile

ОписРедагувати

Стебла мономорфні, зелені, гладкі, нерозгалужені або розгалужені у верхній частині, 35–115(-150) см, порожнистий центр. 2n =216. Хвощ відтворюється в основному вегетативно кореневищами. Спори виробляються в тупих конусами на кінцях деяких стебел. Спорові шишки жовтувато-зелені, 1-2 см завдовжки і 1 см шириною, з численними лусочками. E. fluviatile найбільш часто плутають з E. palustre, який має більш грубе стебло з меншою порожниною в центрі й довгі спорові конуси 2–4 см завдовжки.

ПоширенняРедагувати

Вид трапляється протягом більшої частини Північної півкулі, від Європи (у тому числі України) на схід через територію Туреччини, Сибіру, Кавказу, Казахстану та Монголії, до Далекому Сходу Росії, Китаю, Японії, Корейського півострову, а також у Квінсленді в північній Австралії і в більшій частині півночі Північної Америки. Зазвичай є рослиною канав, ставків, озер, заводей великих річок і мокрих лук, боліт і заболочених лісів. Зазвичай зростає в щільних колоніях.

ВикористанняРедагувати

Ранні пагони є їстівними. Медикаментозно він використовувався стародавніми греками і римлянами, щоб зупинити кровотечу і для лікування захворювань нирок, виразки і туберкульозу. Стебла іноді поїдають водоплавні. Хвощі поглинають важкі метали з ґрунту, і часто використовуються в біопробах на метали.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Equisetum fluviatile // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. В. В. Заброда, А. Г. Сіренко. Еколого-фауністичний Огляд Фауни Dolerinae (Hymenoptera: Tenthredinidae) Північного Мегасхилу Українських Карпат і Прикарпаття // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2005 (2006). — Вип. 8. — № 1–2. — С. 104–110.
  3. Я.Б. Щупаківський. Характеристика рослинності берегової зони техногенних водойм колишніх сірчаних кар'єрів // Науковий вісник. — 2007. — Вип. 17. — № 8. — С. 35–38.

ДжерелаРедагувати