Вікіпедія

Embraer

бразильський авіабудівний конгломерат, який виробляє комерційні, військові, корпоративні та сільськогосподарські літаки

Embraer (порт. Empresa Brasileira de Aeronáutica) — бразильський авіабудівний конгломерат, який виробляє комерційні, військові, корпоративні та сільськогосподарські літаки, а також надає послуги в галузі авіації. Штаб-квартира розташована в місті Сан-Жозе-дус-Кампус, штат Сан-Паулу.

Embraer
Логотип
Зображення
Галузь промисловості оборонне виробництво, авіакосмічна промисловістьd і авіабудування[d]
Дата створення / заснування 1969
Офіційна назва Empresa Brasileira de Aeronáutica S.A.
Засновник Федеральний уряд Бразиліїd
Країна Flag of Brazil.svg Бразилія
Організаційно-правова форма Société anonyme
Загальна виручка 950 000 000 $ (2017)[1]
Чистий прибуток 879 000 000 (2015)[2]
Власник Федеральний уряд Бразиліїd
Є власником Neivad, Elebd, Атехd і Ембраер Захист і Безпекаd
Розташування штаб-квартири Сан-Жозе-дус-Кампус
Біржа Помилка Lua у Модуль:Wikidata/item у рядку 97: bad argument #1 to 'gsub' (string expected, got nil).
Кількість працівників 19 131 осіб (2014)
Продукція пасажирський літак, військовий літак, сільськогосподарська авіація і літак
Офіційний сайт
CMNS: Embraer у Вікісховищі

Компанія конкурує на міжнародному рівні з канадською Bombardier за звання третього за величиною виробника літаків після Airbus і Boeing.

ІсторіяРедагувати

 
Embraer EMB 110 Bandeirante, рання модель

Прагнучи розвинути галузь регіональних літаків, бразильський уряд в 1940-50-х роках інвестує в цю область.[3] Незважаючи на це, результат — створення компанії Embraer — з'явився тільки в 1969 році. Вона заснована як компанія, контрольована державою. Її першим президентом став призначений на цю посаду урядом Озіріс Сілва[en].[4] Першим літаком компанії став турбогвинтовий пасажирський EMB 110 Bandeirante.

Раннє зростанняРедагувати

Зростанню компанії в перший час сприяли контракти на виробництво з боку бразильського уряду.[5] Вона залишалася єдиним постачальником літаків для місцевого ринку аж до 1975 року.

У 1970-х більшість продукції Embraer становили військові літаки, в тому числі AT-26 Xavante (вироблений за ліцензією італійський Aermacchi MB-326) і EMB 312 Tucano. Ситуація змінилася в 1985 році, коли був представлений регіональний пасажирський літак EMB 120 Brasilia.[6] Він був націлений на експорт і став найбільш успішним на той момент літаком Embraer.

Виробництво літаків Piper за ліцензієюРедагувати

У 1974 почала виробництво за ліцензією легких літаків компанії Piper Aircraft. Виробництво було організовано за принципом CKD: деталі вироблялися на заводі Piper в США, після чого доставлялися Embraer для остаточного складання і продажу в Бразилії і країнах Латинської Америки. До 1978 року більшість деталей і компонентів проводилися вже на місці. У період з 1974 по 2000 рік було продано близько 2,5 тисячі вироблених за ліцензією літаків.

ПриватизаціяРедагувати

Створена за задумом бразильського уряду і контрольована державою з самого моменту створення і згодом Embraer почала процес приватизації під час правління Ітамара Франку.[7] У той період приватизувалися і багато інших бразильських компаній, доти підконтрольні уряду. Embraer була продана 7 грудня 1991 року,[8] що дозволило уникнути назріваючого банкрутства. При цьому компанія продовжила вигравати державні контракти.

В уряду залишилася лише «золота акція», що дає можливість права вето в питаннях поставок військових літаків.

Вихід на біржіРедагувати

У 2000 проводиться первинне публічне розміщення акцій Embraer одночасно на двох фондових біржах: NYSE і BM & F Bovespa. Акції компанії (станом на 2008 рік) були поділені наступним чином: Bozano Group — 11,10 %, Previ (бразильський пенсійний фонд) — 16,4 %, Sistel — 7,4 %, Dassault Aviation — 2,1 %, EADS — 2,1 %, Thales — 2,1 %, Safran — 1,1 %, уряд Бразилії — 0,3 %, інші нині котируються на біржі.

Створення нових літаків: військових, регіональних і адміністративнихРедагувати

 
Embraer 190

У середині 1990-х років компанія фокусується на виробництві невеликих комерційних авіалайнерів, віддаючи їм пріоритет над військовою авіацією, яка раніше становила більшість вироблених Embraer літаків.[3] Незабаром виробництво розширилося і до більших регіональних авіалайнерів, розрахованих на 70-110 пасажирських місць, а також менших за розміром адміністративних літаків. Сьогодні компанія продовжує виробляти літаки як для цивільних, так і для військових потреб.

У жовтні 2010 року було оголошено про плани з розвитку далекомагістральних адміністративних авіалайнерів, серед яких на той момент переважали літаки Gulfstream, Bombardier і Dassault. Через три роки, в жовтні 2013, компанія представляє Lineage 1000E.[9]

Військово-транспортна авіаціяРедагувати

19 квітня 2007 року було оголошено про розгляд виробництва двомоторного військово-транспортного літака KC-390. Робота почалася в 2009 році з фінансування ВПС Бразилії. Інтерес у купівлі такого літака також висловила бразильська поштова служба Correios. Крім того, зацікавлені були і деякі країни Південної Америки, включаючи Аргентину.[10] З використанням багатьох технологій, розроблених для Embraer 190, KC-390 повинен забезпечити вантажопідйомність до 23 тонн,[11] а також покликаний замінити транспортні літаки часів Холодної війни.

Розбіжності через урядові субсидіїРедагувати

Світовою організацією торгівлі було встановлено, що уряди Бразилії та Канади в кінці 1990-х — початку 2000-х надавали незаконні субсидії приватним місцевим авіабудівним компаніям (Embraer і Bombardier Aerospace відповідно).

Виробничі потужностіРедагувати

Штаб-квартира розташована в місті Сан-Жозе-дус-Кампус, штат Сан-Паулу. Там же знаходиться і одне з виробництв. Інші заводи Embraer в Бразилії є на території того ж штату в містах Ботукату, Гавіала-Пейшоту і, можливо, деяких інших. Компанія має представництва в Пекіні, Парижі, Сінгапурі, Форт-Лодердейлі і Вашингтоні.

Виробництва за межами БразиліїРедагувати

Дочірні компаніїРедагувати

Спільні підприємстваРедагувати

ПродукціяРедагувати

Комерційні літакиРедагувати

 
Embraer 195LR авіакомпанії Lufthansa CityLine
 
Embraer 175 авіакомпанії Air Canada Express

Військові літакиРедагувати

 
AMX A-1A ВПС Бразилії
 
EMB-145 AEW&C ВПС Греції

Корпоративні літакиРедагувати

 
приватний джет Legacy 600

Сільськогосподарські літакиРедагувати

Літаки загального призначенняРедагувати

Експериментальні літакиРедагувати

Літаки, вироблені за ліцензієюРедагувати

ВійськовіРедагувати

Цивільні (загального призначення)Редагувати

Плани на майбутнєРедагувати

У травні 2011 Embraer заявила про розгляд планів зі створення більших авіалайнерів з п'ятимісними рядами (п'ять місць, розділених проходом), але в підсумку вирішує розвивати сімейство E-Jet і розробляти його в другому поколінні — E-jet E2.

ПоставкиРедагувати

Рік 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Кількість поставлених літаків
4
32
60
96
160
161
131
101
148
141
130
169
204
244
246
204[13]
205[14]
209

Дані включають в себе військові модифікації пасажирських літаків.

Станом на 2015 рік в світі експлуатується 620 літаків сімейства ERJ 145 і 1102 — E-Jet.

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ SIPRI Arms Industry Database — Стокгольмський інститут дослідження проблем миру.
  2. ↑ http://ri.embraer.com.br/Download.aspx?Arquivo=5QjXT9Bt2eaIHjlqenPhYg==
  3. ↑ а б [1] — OECD Publishing, 2007-10-23. — 262 с. — ISBN 9789264038486. Архівовано з джерела 20 січня 2016
  4. ↑ Ozires Silva. epocanegocios.globo.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 20 грудня 2015. 
  5. ↑ History - Centro Histórico Embraer. www.centrohistoricoembraer.com.br. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 20 грудня 2015. 
  6. ↑ Embraer EMB120 Brasilia | Airliners.net. www.airliners.net. Архів оригіналу за 10 січня 2009. Процитовано 20 грудня 2015. 
  7. ↑ John Eckhouse. Brazil on Road Peddling State-Owned Enterprises : [] // The San Francisco Chronicle. — 1991. — Помилка: неправильний час.
  8. ↑ Francisco Anuatti-Neto, Milton Barossi-Filho, Antonio Gledson de Carvalho, Roberto Macedo. Os efeitos da privatização sobre o desempenho econômico e financeiro das empresas privatizadas : [арх. 22 грудня 2015] // Revista Brasileira de Economia. — Т. 59, вип. 2. — С. 151-175. — ISSN 0034-7140. — DOI:10.1590/S0034-71402005000200001.
  9. ↑ Embraer Executive Jets Introduces the Lineage 1000E. www.embraer.com.br. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 21 грудня 2015. 
  10. ↑ Argentina to buy 6 military transport jets from Brazil's Embraer. EFE News Service. 30 октября, 2010. 
  11. ↑ Embraer Defesa & Segurança. www.embraerdefensesystems.com. Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 20 грудня 2015. 
  12. ↑ Approval Imminent for Embraer Legacy 450/500 U.S. Plant. Aviation International News. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 20 грудня 2015. 
  13. ↑ Embraer deliveries in 2011. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 12 березня 2016. 
  14. ↑ Embraer deliveries in 2012. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 12 березня 2016. 

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Embraer&oldid=36667130