Draba pauciflora — вид трав'янистих рослин родини капустяні (Brassicaceae), який має циркумарктичне поширення у Північній Америці та Євразії. Етимологія: лат. florus — «квітучий», лат. paucus — «мало»[1]. Вид легко впізнати за дуже маленькими й вузькими, червонуватими або брудно-жовтими пелюстками, за вкритими волоссям стеблами й листками, особливо на краю листків і за голими, часто, оливково-зелено-коричневими плодами.

Draba pauciflora
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Крупка (Draba)
Вид:
D. pauciflora
Біноміальна назва
Draba pauciflora
Синоніми

Draba adamsii Ledeb.
Draba micropetala auct.
Draba oblongata auct.

Опис

ред.

Це багаторічні поодинокі трав'янисті рослини. Базальний каудекс густо вкритий залишками листя, поодинчий або розгалужений, утворюючи одну або кілька розеток, формуючи невеликі купини. Кожна розетка потенційно з одним квітковим стеблом без листя. Квіткові стебла прямостійні, дуже короткі на початку цвітіння, до 3 см, але подовжуючись під час і після цвітіння до 5–10 см у тундрі, але залишаються чахлими в полярній пустелі, помірно запушені. Листки чергові, до 10 × 4 мм, цільні, оберненояйцевиді або оберненоланцетні, вершини тупі або підгострі, сірувато-зелені, серединні жилки помірно опуклі. Верхня поверхня листа помірно запушена, рідко безволоса; нижня поверхня листа теж запушена; краї листа з густими, довгими волосками до 1.3 мм.

Суцвіття — китиці з 2–6 квітами, короткі спочатку й сильно подовжуються в плодовій стадії. Квітконіжки 1.5–4 мм, з волосками. Квіти радіально симетричні з 4 вільними чашолистками і пелюстками. Чашолистки до 2.3 × 1.5 мм, яйцеподібні, сірувато-зелені, часто з відтінком червоного або фіолетового кольору і з дуже чіткими білими краями. Пелюстки дуже маленькі й вузькі, блідо-жовті, 2–3 × 0.6–1.3 мм. Плоди — стручки до 10 × 5 мм, оберненояйцеподібні, оливково-зелені, голі або з рідкісними волосками. Насіння 6–9 в кожній комірці, до 1.5 × 1 мм, середнього коричневого забарвлення. 2n = 32 (4x).

Відтворення

ред.

Статеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Квіти не пристосовані до запилення комахами; ймовірно, майже виключно самозапильні. Немає спеціального пристосування до поширення насіння.

Поширення

ред.

Північна Америка (Ґренландія, Північна Канада, Аляска — США), Євразія (Фарерські острови, Північна Норвегія [вкл. Шпіцберген], Північна Росія).

Зазвичай росте в густо зарослих вологих пустищах і тундрі, на болоті, вологій полярній пустелі. Пов'язаний з дрібними субстратами з реакцією ґрунту (рН) від дуже кислої до основної, як правило, з хорошим захистом снігу в зимовий період.

Джерела

ред.
  1. Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.