D2
D2 — болгарський музичний гурт, заснований в 1999 Димітаром Курневим (гітара) та Дічо Христовим (вокал). Інші учасники гурту — Красимир Тодоров (клавішні), Александар Обретенов (бас-гітара), Явор Александров (перкусія) і Десіслав Семерджиєв (перкусія). У цьому гурті вони випустили два альбоми — „Ледено момиче“ (2000) і "2002" (2002). „Ледено момиче“ став найпродаванішим музичним продуктом на болгарському ринку за період до 2006 року [1]. У 2005 вокаліст D2, Дічо Христов вирішує залишити гурт і почати сольну кар'єру. Пізніше, того ж року, його замінив Деян Каменов — вокаліст, який виступив у популярному телешоу "Зірка Академії". Третій альбом гурту вийшов наступного року (2006).
D2 | |
---|---|
Основна інформація | |
Жанри | поп, попрок, альтернативний рок |
Стиль | поп, поп-рок, альтернативний рок, фанк-рок |
Роки | 1999 — понині |
Країна | Болгарія |
Лейбл | Polysound |
Склад | Деян Каменов, Димитър Кърнев, Александър Обретенов, Васил Вутев |
Колишні учасники | Дичо Христов, Красимир Тодоров, Десислав Семерджиев, Явор Александров |
Офіційний сайт |
Історія
ред.Створення гурту і перші альбоми
ред.Створений на початку 1999, гурт D2 став популярним з першої пісні „Не мога да спра да те обичам“ ("Я не можу перестати любити тебе"). Протягом перших декількох тижнів вона займала пепрше місце у рейтингу Топ-100 Болгарії, чотири тижні вона була на першому місці в рейтингу відеокліпів передачі „Мело ТиВи мания“, що транслюється на Болгарському національному телебаченні. Знову чотири тижні займала першість в музичному рейтингу «БГ Топ 7» на Радіо «FM+», а також чотири тижні пісня була на першому місці в рейтингу шоу „Музикална стълбица“ на БНР. Пісня „Не мога да спра да те обичам“ була номінована на поп-хіт на щорічній музичній нагороді ММ 1999 року і була включена в журнал „Егоист“ – „Десетте БГ-песни на 90-те“. Друга пісня гурту „Ледено момиче“ – мала ще більший успіх. Вона залишалася лідером Топ-100 протягом 14 тижнів, що є абсолютним рекордом в Болгарії. Пісня була обрана аудиторією як хіт року на фестивалі „Рок експлозия“ в Бургасі в 2000. „Ледено момиче“ також стала назвою першого альбому D2, що вийшов 2000 року. Третя пісня хіт-альбому під назвою „Две следи“ – кавер-версія пісні "Щурците". [2]
У 1999 – 2001 рр. D2 виграла ряд нагород, включаючи "Дебют" за 1999 рік, „Група и албум на годината“ на щорічній музичній нагороді на телеканалі „Ем Ем“. Також здобули нагороду за 2000 рік на передачі „Мело ТиВи мания“, нагороду „Група на годината“ ("Група року"), „Най-добра група на живо“ та „Хит на годината“ з піснею „Ледено момиче“ на щорічній музичній церемонії нагородження "БГ радіо" і "Форте" за 2001 рік.
Пілотний сингл „Някой ден“ з другого альбому D2, «2002» залишається на першому місці протягом восьми тижнів в рейтингу „Българският топ 100“, чотири тижні на першому місці в рейтингу відеокліпів в передачі „Мело ТиВи мания“, посіли перше місце за липень в мультимедійному рейтингу „Песен на годината“ ("Пісня року") і пісня гурут стала титульною в компіляції „Не е сън“. Інший хіт з альбому "2002", „Сто години“ потрапив на перше місце у відеорейтингу „Ем Ем“, шість тижнів займав перше місце за грудень в мультимедійному рейтинзі „Песен на годината“ ("Пісня року") і стала піснею 2002 року в тому ж рейтингу. У 2002 гурт здобув нагороду „Най-оригинална музика“ ("Найоригінальніша музика") на щорічній церемонії нагородження „Мело ТиВи мания, виграв „Хит на годината“ ("Сто років"), "Альбом року" і "Гурт року" на "БГ Радіо", а також став "Гуртом року" на щорічній телевізійній премії „Ем Ем“. [2]
D2 зіграв три концерти за кордоном: у Лондоні в 2002, у Відні у 2003, і в Києві в тому ж році. У 2004 гурт отримав запрошення від Болгарського футбольного союзу, БГ-радіо та Державного агентства молоді та спорту написати і виконати офіційну пісню Болгарської національної футбольної команди. У 2005 D2 здобув нагороду „Най-добра група на живо“ на щорічній музичній церемонії нагородження "БГ Радіо".
Найбільший хіт гурту „Това сме Ние“ («Це ми») за участі телеведучого і музиканта Deo посів четверте місце на музичному телеканалі «MTV» «World Chart Express» [3], поряд з піснями таких зірок, як Дженніфер Lopez, Maroon 5, Chemical Brothers та ін.
Новий вокаліст і новий стиль
ред.У травні 2005 вокаліст гурту Дічо Христов вирішив почати сольну кар'єру. В інтерв'ю на передачі „Горещо“ з ведучою Венетою Райковою музикант повідомив, що він і інший творець гурту Димітар Карев ніколи не були друзями, а їхні відносини завжди були чисто професійними. Співак сказав, що величезні відмінності в їх характерах призвели до того, що він вирішив залишити гурт. [4] Після виходу Дічо, гурт провів ряд кастингів в країні і за кордоном і обрала Деяна Каменова, який став популярним після участі в музичній програмі "Star Academy", що транслювалася на "Нова телевизия" . 2 грудня 2005 Деян був офіційно названий новим вокалістом D2. [5]
Першою роботою гурту D2 з Деяном Каменовим став сингл „Тук и сега“ ("Тут і зараз"). Пісня, пізніше включена в новий альбом гурту, "6" дала напрямок загальному звучанню і розвитку в стилі D2. У липні 2006 група записала свій останній альбом в Лос-Анджелесі зі своїм американським продюсером Лені Кордолою в студії колишнього барабанщика гурту Guns N' Roses [1], а в серпні альбом "6" вийшов тиражем 50 000 екз. з промоцією компанії Coca-Cola, яка стала генеральним спонсором альбому. У 2006 гурт D2 також здобув спеціальну нагороду 37-го конкурсу Болгарського національного радіо за нові болгарські поп- та рок- пісні „Пролет 2006“. 25 вересня 2006 гурт розпочав свій третій національний тур, який мав великий успіх в 16 містах країни. Тур закінчився 27 листопада 2006 грандіозним концертом в першій залі Національного палацу культури [2].
У лютому 2009 гурт представляє сингл „Breakdown“. Пісня стала саундтреком до фільму Дольфа Лундгрена „Command Performance“. [6] Через чотири місяці шість музикантів знову взяли першу премію Болгарського національного радіо, цього разу за пісню "Fake it". [7] У 2011 з'явилася пісня "In The Dream", яка стала саундтреком до фільму Love.net.
Новий склад групи
ред.Наприкінці 2012 члени D2 – четверо – Димітар Курнев, Деян Каменов, Александар Обретенов і барабанщик Васил Вутев. [8] У травні 2013 вони були відібрані як гурт на розігріві Бон Джові для на концерті в Софії. [9] У цьому складі вони записали альбом «Фенікс», який став першим у D2 за 8 років. Більшість пісень в ній були болгарськими, але були й англійські. [10]
Дискографія
ред.Рік | Назва | Продажі |
---|---|---|
2000 | „Ледено момиче“ | понад 100 000 шт. до 31 грудня 2003 року. |
2002 | "2002" | 63 000 шт. до 31 грудня 2003 року. |
2006 | "6" | 85 000 |
2014 | "Фенікс" |
„Ледено момиче“ – перший альбом болгарського гурту D2. До 2003 було продано більше 100 тисяч штук. Містить 10 пісень. Вийшов на лейблі Pollysound.
Пісні в альбомі
ред.- 1. Ледено момиче (3:54)
- 2. Две следи (кавър на Щурците) (5:03)
- 3. Не мога да спра да те обичам (4:01)
- 4. Прости ми, че сънувам теб (3:22)
- 5. Нямаше кой да ни каже (3:55)
- 6. Небе (3:53)
- 7. Колко си красива (4:21)
- 8. Purple haze (кавър на Джими Хендрикс) (4:02)
- 9. Ледено момиче (акустична версия) (3:32)
- 10. Не мога да спра да те обичам – инструментал (4:02)
Джерела
ред.- ↑ а б „Д-2 записват новия си албум в Ел Ей“[недоступне посилання]. Посетен на 12 юли 2008 г.
- ↑ а б в Официален сайт на група D_2 [Архівовано 25 січня 2009 у Wayback Machine.]. Посетен на 12 юли 2008 г.
- ↑ Bulgaria's D2 & Deo Storm MTV Chart [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Посетен на 12 юли 2008 г.
- ↑ Дичо най-сетне разкри причината за раздялата си с Д2 [Архівовано 16 жовтня 2008 у Wayback Machine.]. Посетен на 12 юли 2008 г.
- ↑ D2 разкриват новия си вокалист [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Посетен на 12 юли 2008 г.
- ↑ www.d2band.com. Архів оригіналу за 5 квітня 2011. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ Д-2 взе „Златна пролет“ за най-добра песен[недоступне посилання з серпня 2019], вестник „Сега“, 10 юни 2009
- ↑ btvnews.bg. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 6 червня 2019. [Архівовано 2012-12-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Д2 подгряват концерта на „Бон Джоуви“ в София
- ↑ D2 – Фениксът в българския рок. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 6 червня 2019.
Зовнішні посилання
ред.- Офіційний сайт
- D2 [Архівовано 28 травня 2019 у Wayback Machine.] у болгарських архівах