Дольф Лундгрен

шведський актор, режисер, спортсмен-каратист

Дольф Лу́ндгрен (швед. Dolph Lundgren; справжнє ім'я — Ганс Лундгрен; швед. Hans Lundgren; нар. 3 листопада 1957, Стокгольм) — шведський актор, режисер, кікбоксер, культурист.

Дольф Лундгрен
швед. Dolph Lundgren
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні Ганс Лундгрен
Дата народження 3 листопада 1957(1957-11-03) (66 років)
Місце народження Стокгольм, Швеція
Громадянство Швеція Швеція
Національність Швед
Релігія лютеранство
Alma mater Королівський технологічний інститут, Університет Сіднея, Університет штату Вашингтон і Клемсонський університет
Професія режисер, сценарист, продюсер, актор
Кар'єра 1985 — наш час
Напрям Бойовики
Нагороди
IMDb ID 0000185
www.dolphlundgren.com
CMNS: Дольф Лундгрен у Вікісховищі
Дольф Лундгрен

Біографія ред.

Народився 3 листопада 1957 року в Стокгольмі (Швеція) у родині військового інженера Карла-Уго Йохана Лундгрена (1923—2000) і вчительки мови Сигрід Біргитти (до шлюбу — Тьєрнельд, 1932—1992). Батьки розлучилися в 1973 році. У Ганса були брат Йохан і дві сестри, Анніка та Катаріна. Закінчив хімічний факультет Стокгольмського університету.

Кінокар'єра ред.

Знайшов своє покликання в амплуа непереможного супергероя з екшен-фільмів. Останніми роками Дольф знімається в малобюджетних фільмах. Його першою помітною роллю в кіно абсолютно несподівано виявилася роль російського боксера на ім'я Іван Драго в фільмі «Роккі 4» з Сильвестром Сталоне. На цю ролю його було вибрано з 5000 претендентів. (Фільм «Роккі-1» — перший фільм серії — поклав початок популярності Сільвестра Сталлоне. Цей фільм цікавий тим, що отримав одночасно декілька премій «Оскар» і «антипремію» «Золота малина»). 2004 року Лундгрен уперше спробував себе в ролі режисера, знявши бойовик «Захисник».

Кар'єра у спорті ред.

З 14 років почав засвоювати карате-кіокушинкай, був учнем засновника стилю — Масутацу Оями. В 1980 і 1981 роках Дольф був чемпіоном Європи у важкій вазі, а 1982 року став переможцем відкритого чемпіонату Австралії з карате. Пізніше тренувався також і як кікбоксер.

На початку 90-х він був капітаном збірної США з легкоатлетичного п'ятиборства. Крім бойових мистецтв Дольф Лундгрен активно працює з бодибілдингом і фітнесом.

Він володіє справді визначною мускулатурою при своїх 198 см росту і 120 кг ваги, яку відзначають навіть відомі бодібілдери. 1987 року він випустив навчальну відеокасету з вправами, підібраними на основі своїх тренувань. Силові досягнення: жим штанги 195 кг.,станова тяга 255 кг., підіймання на біцепс 125 кг., присідання зі штангою 220 кг.на максимум.

Особисте життя ред.

У 1980-х роках зустрічався з ямайською співачкою Грейс Джонс (з якою познайомився в Сиднеї та спочатку був її охоронцем) та американською моделлю Полою Барб'єрі.

У 1994—2011 роках був одруженим із дизайнеркою ювелірних виробів Анеттою Квіберг (1966 р.н.). У Стокгольмі в подружжя народилося дві дочки: Іда Сигрід (1996 р.н.) та Грета Евелін (2001 р.н.).

До 2014 року зустрічався з Дженні Сендерссон. За неперевіреною інформацією, пара була якийсь час одруженою.

17 червня 2020 року актор повідомив про заручини із 24-річною фінтес-інструкторкою Еммою Крокдайл, із якою зустрічався з січня.[1]

Дольф Лундгрен і Україна ред.

7 серпня 2010 року Лундгрен відвідав Київ разом із Сталлоне і Стейтемом[2].

Фільмографія ред.

Актор ред.

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1985 ф Вид на вбивство A View To A Kill Венц
1985 ф Роккі 4 Rocky IV Іван Драго
1987 в Максимальний потенціал Maximum Potential у ролі самого себе
1987 ф Володарі Всесвіту Masters of the Universe Хі-Мен
1988 ф Червоний скорпіон Red Scorpion лейтенант Микола Раченко
1989 ф Каратель The Punisher Френк Касл / Каратель
1990 ф Ангел пітьми Dark Angel детектив Джек Кейн
1991 ф Чорний жовтень Cover-Up Майк Андерсон
1991 ф Розбірки у маленькому Токіо Showdown in Little Tokyo сержант Кріс Кеннер
1992 ф Універсальний солдат Universal Soldier Ендрю Скотт / GR13
1993 ф Армія одинака (Дерево Джошуа) Army of One (Joshua Tree) Веллман Ентоні Санті
1994 ф Чемпіон Pentathlon Ерік Брогар
1994 ф Солдати фортуни Men of War Нік Гунар
1995 ф Джонні-Мнемонік Johnny Mnemonic Карл Хоніг, вуличний проповідник
1995 ф Стрілець The Shooter Майкл Дейн
1996 ф Під прицілом Silent Trigger Ваксман
1997 ф Миротворець The Peacekeeper майор Френк Кросс
1998 тф Блекджек Blackjack Джек Девлін
1998 ф Міньйон The Minion Лукас Садоров
1998 ф Чистильник Sweepers Крістіан Еріксон
1999 ф Битва драконів Bridge of Dragons Варчайлд
1999 ф Повітряний мисливець Storm Catcher майор Джек Голловей
2000 ф Раптовий удар Jill Rips Метт Соренсон
2000 ф Останній рубіж The Last Patrol Нік Престон
2000 ф Універсальний агент Agent Red капітан Метт Гендрікс
2001 ф Таємний план Hidden Agenda Джейсон Прайс
2003 ф Урок виживання Detention Сем Декер
2004 ф Напролом Direct Action сержант Френк Геннон
2004 ф Товстушки Fat Slags Ренді
2004 ф Ретроград Retrograde Джон Фостер
2004 ф Захисник The Defender Ленс Рокфорд
2005 ф Механік The Mechanik Микола «Нік» Черенко
2006 ф Розслідування L'inchiesta Бріксос
2007 ф Діамантові пси Diamond Dogs Ксандер Ронсон
2007 ф Місіонер Missionary Man Райдер
2009 ф Прямий контакт Direct Contact Майк Ріггінс
2009 ф Небезпечна гастроль Command Performance Джо
2009 ф Універсальний солдат 3: Відродження Universal Soldier: Regeneration Ендрю Скотт
2010 ф Ікар (Машина для вбивств) Icarus (The Killing Machine) Едвард Дженн / Ікар
2010 ф Нестримні The Expendables Гуннар Єнсен
2010 с Чак Chuck Марко (Епізод: "Chuck Versus the Anniversary")
2011 ф В ім'я короля 2 In the Name of the King 2: Two Worlds Грейнджер
2012 ф Безвихідна ситуація Small Apartments доктор Сейдж Меннокс
2012 ф Схованка Stash House Енді Спектор
2012 ф В'язень One in the Chamber Олексій Андрєєв
2012 ф Нестримні 2 The Expendables 2 Гуннар Єнсен
2012 вг The Expendables 2 Videogame The Expendables 2 Videogame Гуннар Єнсен (озвучення)
2012 ф Універсальний солдат 4: Новий вимір Universal Soldier: Day of Reckoning Ендрю Скотт
2012 ф Посилка The Package Німець
2013 ф Легенди: Гробниця дракона Legendary: Tomb of the Dragon Харкер
2013 ф Битва проклятих Battle of the Damned Макс Гатлінг
2013 ф Гонка Ambushed Максвелл
2013 ф Кров спокути Blood of Redemption Аксель
2014 ф Якась справедливість A Certain Justice Холліс
20132014 с Рятувальники 3 SAF3 Джон Ерікссон (12 епізодів)
2014 ф Нестримні 3 The Expendables 3 Гуннар Єнсен
2015 ф Хороший, поганий, мертвий The Good, the Bad and the Dead агент Боб Рукер
2015 ф Работоргівля Skin Trade Нік Кессіді
2016 ф Аве, Цезар! Hail, Caesar! командир підводного човна
20162017 с Стріла Arrow Леонід Ковар / Червона зірка (6 епізодів)
2017 ф Висота Altitude Метью Шарп
2017 тф Акулячий торнадо 5: Глобальне роїння Sharknado 5: Global Swarming Гіл Шепард
2017 ф Осічка Dead Trigger Кайл
2018 ф Крід 2 Creed 2 Іван Драго
2018 ф Аквамен Aquaman Король Нерей
2019 ф The Tracker Ейден Гаканссон
2019 с У Філадельфії завжди сонячно It's Always Sunny in Philadelphia Джон Тандерган (Епізод: "Thunder Gun 4: Maximum Cool")
2019 ф Акселерація Acceleration Владік
2019 ф Hard Night Falling Майкл Андерсон
2021 ф Песики на варті Pups Alone Віктор
2021 ф Castle Falls Ши
2021 мф Seal Team Дольф (озвучення)
2022 мф Посіпаки: Становлення лиходія Minions: The Rise of Gru Свендженс (озвучення)
2023 ф Нестримні 4 The Expendables 4 Гуннар Єнсен
2023 ф Аквамен і загублене королівство Aquaman and the Lost Kingdom король Нерей

Режисер ред.

Сценарист ред.

Продюсер ред.

Кінонагороди ред.

Рік Нагорода (фестиваль) Категорія (нагорода) Примітки Результат
2013 CineRockom International Film Festival Lifetime Achievement Diamond Award Best Actor Historical Blockbuster film «Rocky IV» Перемога
2007 Málaga International Week of Fantastic Cinema Fantastic Lantern Перемога
1985 Napierville Cinema Festival Marshall Trophy Best Actor (Meilleur Comédien)
Rocky IV (1985)
Перемога

Цікаві факти ред.

  • Зріст Дольфа Лундгрена — 190 см.[3]

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. https://www.instagram.com/p/CBgn60PhCsq/. Instagram (укр.). Процитовано 19 червня 2020. 
  2. У Київ приїхали Сталлоне, Лундгрен і Стетхем. ТСН.ua (укр.). 7 серпня 2010. Процитовано 24 листопада 2023. 
  3. Сторінка актора на сайті kinopoisk.ru. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 3 листопада 2014.