Cyphocleonus
| Cyphocleonus | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Cyphocleonus dealbatus Gmelin, 1790
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Cyphocleónus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд ред.
Жуки цього роду мають середній та досить великий розмір: 9,5-18 мм у довжину. Основні ознаки[1]:
- головотрубка із серединним кілем та двома бічними кілями
- 1-й членик джгутика вусиків довший за 2-й
- ширина передньоспинки трохи довша від своєї довжини, без лопатей за очима, задній край її посередині кутовидно витягнутий, а середина зверху вкрита чорними зернятками
- надкрила принаймні при основі вкриті чорними зернятками, поздовжні борозенки з крапочок дуже тонкі, ледь помітні
- перші членики задніх лапок не видовжені, кігтики зрослися
- Тіло зверху вкрите чорно-білими плямами, а на черевці знизу — чорними голими крапками
Фотографії видів цього роду дивись на[2].
Спосіб життя ред.
Достатньо вивчений, фактично, лише для двох видів[3]. У решти, ймовірно, він також типовий для Cleonini.
В Україні імаго Cyphocleonus achates зустрічаються у піщаних біотопах півдня і пов'язані з рослинами родини айстрових. Дорослі жуки живляться листям різних видів волошок. Самка викопує біля основи стебла ямку, вигризає на поверхні кореневої шийки заглиблення і відкладає у нього яйце. Личинка, яка виходить, живиться тканинами і поступово рухається донизу. Корінь у цьому місці утворює гал[4]. Завершуючи розвиток, личинка облаштовує в корені камеру з ущільненими стінками, в якій заляльковується. Дорослий жук полишає камеру і зимує поза рослиною, ймовірно — у верхньому шарі ґрунту.
Cyphocleonus dealbatus (синонім Cyphocleonus tigrinus Panzer, 1789) — звичайний по всій Україні довгоносик. Його імаго і личинки пов'язані із декількома видами полину, деревієм та іншими видами айстрових. Імаго живляться листям і молодими пагонами цих та інших айстрових.
Географічне поширення ред.
Ареал роду в цілому охоплює майже всю Палеарктику — від Португалії і Марокко до Японії і від Ізраїлю до Фінляндії. Щоправда, більшість видів мають у цих межах невеликі ареали. Наприклад, Cyphocleonus armitagei відомий лише з двох Канарських островів, а Cyphocleonus samaritanus — тільки з Ізраїлю[5]. Один вид інтродукований у Північну Америку (дивись «Практичне значення»). П'ять видів цього роду зареєстровані в фауні України[6].
Практичне значення ред.
Довгоносик Cyphocleonus dealbatus є потенційним шкідником лікарських, інсектицидних ромашок та декоративних айстрових[3]. Жук Cyphocleonus achates інтродукований у Північну Америку для боротьби з європейськими волошками — пасовищними бур'янами[7]
Класифікація ред.
У роді Cyphocleonus описано щонайменше 14 видів, один з яких має два підвиди[5]. Перелік їх наведено нижче, види української фауни виділені кольором:
|
|
Примітки ред.
- ↑ Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 81
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 14 липня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Воловник С. В. . О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleoptera, Curculionidae). 1. Триба Cleonini // Энтомол. обозр. 1989, т. 68, вып. 1, с. 86-92. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_cleonini_1989.pdf [Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Воловник С. В. 2010. Долгоносики Lixinae (Coleoptera, Curculionidae) как галлообразователи. Зоол. журнал, 2010, т. 89, вып. 7, с. 828–833. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_2010_lixinae_zoolj.pdf [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 441–442. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
- ↑ Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. С. 39-43. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm
- ↑ Lang R. Cyphocleonus achates (Coleoptera: Curculionidae). http://www.nysaes.cornell.edu/ent/biocontrol/weedfeeders/cyphocleonus.html [Архівовано 11 травня 2008 у Wayback Machine.]