Cyclocarya
Cyclocarya — рід квіткових рослин родини горіхових, що складається з одного виду Cyclocarya paliurus, який раніше розглядався в роду Pterocarya як Pterocarya paliurus. Його батьківщиною є південно-східний Китай і Тайвань[1].
| Cyclocarya | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Горіхові (Juglandaceae) |
| Підродина: | Juglandoideae |
| Триба: | Juglandeae |
| Підтриба: | Juglandinae |
| Рід: | Cyclocarya Iljinsk. |
| Вид: | C. paliurus
|
| Біноміальна назва | |
| Cyclocarya paliurus (Batalin) Iljinsk.
| |
| Синоніми | |
|
Pterocarya paliurus Batalin | |
Морфологічна характеристика ред.
Це листопадні, однодомні дерева. Гілочки з камерною серцевиною. Кінцеві бруньки довгасті, голі. Листки непарноперисті; листочків (5 або) 7 або 9 (або 11), край зазубрений. Суцвіття бічні або кінцеві на старих або нових приростах, повислі; чоловічі та жіночі суцвіття розділені: чоловічі колоски в кистях по 3–5, збоку на старих приростах; жіночий колос поодинокий, кінцевий на новому зростанні. Чоловічі квітки з цільним приквітком; приквітки 2; чашолистків 2; тичинок 20–31, пиляки запушені. Жіночі квітки охоплені невеликим цілісним приквітком, прирослим до приквітників і практично зануреним у комплекс крил. Плодовий колос подовжений, пониклий. Плід дискокрилий горішок, 2–4-камерний при основі[2].
Скам'янілості ред.
20 викопних ендокарпів †Cyclocaria nemejcii з раннього міоцену були знайдені в шахті Крістіна в Градек-над-Нісоу в Північній Богемії, Чехія[3]. Вперше описаний із середнього міоцену Японії †Cyclocaria ezoana також відомий із середньоміоценової флори Селдовія-Пойнт на Алясці. Викопні листочки віком 10 мільйонів років, які дуже схожі на нього, були знайдені в формації Tröllatunga-Gautshamar в Ісландії. Ісландські скам'янілості та †C. ezoana подібні до †C. cyclocarpa з раннього міоцену Німеччини[4].
Примітки ред.
- ↑ Cyclocarya Iljinsk.. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 01.08.2022. (англ.)
- ↑ Cyclocarya . Flora of China. efloras.org. Процитовано 01.08.2022. (англ.)
- ↑ A review of the early Miocene Mastixioid flora of the Kristina Mine at Hrádek nad Nisou in North Bohemia, The Czech Republic, January 2012 by F. Holý, Z. Kvaček and Vasilis Teodoridis - ACTA MUSEI NATIONALIS PRAGAE Series B – Historia Naturalis • Vol. 68 • 2012 • No. 3–4 • P. 53–118
- ↑ Late Cainozoic Floras of Iceland: 15 Million Years of Vegetation and Climate History in the Northern North Atlantic by Thomas Denk, Friðgeir Grimsson, Reinhard Zetter and Leifur A. Símonarson - Springer Science & Business Media, 2011, 854 pp.