Cephalophus natalensis

вид ссавців
Cephalophus natalensis
Rotducker.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Бикові (Bovidae)
Підродина: Дуїкерові (Cephalophinae)
Рід: Дуїкер (Cephalophus)
Вид: Cephalophus natalensis
Cephalophus natalensis
A. Smith, 1834
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cephalophus natalensis
EOL logo.svg EOL: 328717
ITIS logo.svg ITIS: 625168
IUCN logo.svg МСОП: 4144
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 69299
Fossilworks: 149560

Cephalophorus natalensis, syn. Cephalophus natalensis (дуїкер натальський[1]) — вид парнокопитних ссавців родини Бикові (Bovidae). Це невелика антилопа, що живе на півдні Африки. Червоний дуїкер дуже схожий на сірого дуїкера, але менший за розмірами і характерного червонуватого кольору. Крім того, червоний дуїкер віддає перевагу більш густішим заростям, ніж сірий.[2] Це денна тварина, спостерігати її можна відносно легко.[3] В 1999 році популяція нараховувала около 42 000 індивідів.[4]

ОписРедагувати

 
Червоний дуїкер

Червоні дуїкери мають довжину тіла до 1 м, висоту в плечах около 43 см і середню вагу тіла 14 кг.[2][5] І самці, і самки мають короткі прямі роги довжиною близько 6 см, у самок вони трохи менші.[2][5][6] Найбільша зафіксована довжина рогів — 11 см.[2] Червоний дуїкер насиченого червонувато-коричневого кольору, нижня частина тіла, як правило, блідіша.[2] Шерсть на підборідді, горлі та внутрішній частині вух зазвичай білого кольору.[2] Пасмо червонувато-коричневих і чорних волосків росте поміж рогів, а хвіст має білий кінчик.[2] Помітною особливістю цього виду є його згорблена спина: передні ноги коротші за задні.[5][7] Може стрибати на висоту 1,3 метри.[8]

Поведінка та соціальна організаціяРедагувати

Червоні дуїкери, як правило, живуть поодиноко, парами або невеликими сімейними групами, і рідко можна побачити групу, яка складається з більше ніж трьох особин.[6][7] Крик червоних дуїкерів досить гучний, схожий на пирхання і свист.[7] Коли тварина налякана, звучить гортанний крик.[7] Антилопи цього виду територіальні, вони часто позначають свою територію, використовуючи виділення своїх передочних залоз, що виділяється з верхньощелепних залоз біля їхніх очей.[5] Для того щоб помітити межі території вони потирають обличчям траву і кору дерев, щоб помітити межі території.[5] Іноді червоні дуїкери маркують виділенням залоз свого партнера чи теля.[5]

ДієтаРедагувати

Червоні дуїкери харчуються листям, квітами, фруктами, що впали з дерев а також низькорослими чагарниками. ref name=eco />[9] Зазвичай це відбувається вдень, хоча в районах з помітною присутністю людей дуїкери можуть перейти на нічний спосіб життя.[9]

Розмноження та тривалість життяРедагувати

Вагітність триває близько 8 місяців.[5] Коли маля народжується, він рудувато-чорного кольору, з рудувато-коричневою мордочкою, важить около кілограма і залишається з матір’ю від шести до восьми місяців.[7] Спарюються впродовж всього року.Зазвичай теля народжується в будь-який час року. [7] Молоді важать близько одного кілограма при народженні, і вони залишатимуться з матір’ю приблизно від шести до восьми місяців. [6][6] Самці не беруть участь у вирощуванні молодняку, тим не менше обидві статі реагуватимуть при виникненні небезпеки. [6] Зазвичай червоні дуїкери живуть близько 9 років, хоча деякі індивіди доживали в неволі і до 15.[2][3]

Середовище проживання і поширенняРедагувати

Червоні дуїкери мешкають у густих чагарниках і лісах, як в гірських, так і в прибережних районах, де поверхневі води легко доступні.[2] Цей вид можна зустріти на південному сході Танзанії, Малаві, крайньому північному сході Замбії, в Мозамбіку, Свазіленді, на південному сході Зімбабве та на північному сході ПАР.[3] Живуть в національних парках Крюгер, Хлухлуве-Імфолозі і в парку слонів Тембе.[7]

Загрози і збереженняРедагувати

Найбільшою загрозою для червоного дуїкера є знищення природних середовищ існування.[7] Тим не менше, він залишається залишається доволі чисельним видом, і має статус виду, щодо якого занепокоєння є найменшим.[4]

ПосиланняРедагувати

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. а б в г д е ж и к Weston, Russell. Red Duiker - African Animals - Antelope - Wildlife Safari.info.. www.wildlifesafari.info. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 19 квітня 2021. 
  3. а б в Natal Red Duiker - Big Game Hunting Records - Safari Club International Online Record Book. www.scirecordbook.org. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 квітня 2021. 
  4. а б Cephalophus natalensis (Natal Duiker, Natal Red Duiker, Red Forest Duiker). Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 квітня 2021. 
  5. а б в г д е ж WAZA. Red Forest Duiker - Cephalophus natalensis : WAZA : World Association of Zoos and Aquariums. www.waza.org. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 19 квітня 2021. 
  6. а б в г д Red Duiker - Common Duiker - South Africa. www.krugerpark.co.za. Архів оригіналу за 29 листопада 2015. Процитовано 19 квітня 2021. 
  7. а б в г д е ж и Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 квітня 2021. 
  8. Vos, V. de (2 грудня 1979). Extraordinary jumping ability of the Red Forest Duiker Cephalophus Natalensis. Koedoe 22 (1): 217. doi:10.4102/koedoe.v22i1.662. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021 — через www.koedoe.co.za. 
  9. а б Natal Red Duiker - Cephalophus natalensis A. Smith, 1834 - Overview - Encyclopedia of Life. Encyclopedia of Life. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 19 квітня 2021.