Відкрити головне меню
Осока темно-бура
Carex fuliginosa.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperáceae)
Підродина: Cyperoideae
Триба: Cariceae
Рід: Осока (Carex)
Вид: Осока темно-бура
Біноміальна назва
Carex fuliginosa
Schkuhr, 1801
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Carex fuliginosa
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Carex fuliginosa
EOL logo.svg EOL: 1124408
IPNI: 299840-1
ITIS logo.svg ITIS: 808391
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 241210

Осока темно-бура[1][2] (Carex fuliginosa) — вид трав'янистих рослин родини Осокові (Cyperáceae), поширений в арктичних і альпійських областях Північної Америки (Ґренландія, Канада, США) та Євразії (Альпи між 1750 і 2600 м н.р.м. та арктичні області Європи й Росії).

ОписРедагувати

Це поодинокі багаторічні трав'янисті рослини, які формують щільні купини за допомогою часто сильно розгалуженого каудекса. Кореневища непомітні. Стебла тонкі, до 30 см. Листові пластини 1.5–3.5 мм завширшки.

Квітка в Carex одностатева, без оцвітини, і підтримуються лускою. Чоловіча квітка складається з 3 тичинок. Визначальною структурою роду Carex є пляшкоподібний приквіток навколо кожної жіночої квітки. Колоски можуть бути одностатеві або двостатеві.

Суцвіття 1–12 см. Колосків (2)3–4(5); бічні — маточкові, термінальні містить як тичинкові, так і маточкові квітки. Маточкові луски чорного або коричневого кольору з блідою, слабкою серединною жилкою, яйцевиді, 2.8–4.2 × 1.4–2.4 мм, верхівки від тупих до загострених. Тичинкові луски від коричневого до чорного кольору з блідою серединною жилкою, від довгасто-оберненояйцевидих до оберненояйцевидих, 3–5 × 1.4–1.8 мм. Пиляки 1.2–2.7 мм. Сім'янки оберненояйцевиді, 1.5–2 × 0.9–1 мм.

ВідтворенняРедагувати

Статеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Плоди не мають спеціальне пристосування для розсіювання, але, як правило, легко розносяться вітром, водою і птахами.

ПоширенняРедагувати

Цей арктичний і альпійський вид, який населяє тундру, осипи, осокові луки.

В арктичному кліматі зростає на пустищах. В Україні зростає на скелястих схилах і відслоненнях в альпійському поясі (1800—1900 м н.р.м.) — у Карпатах (хр. Чорногора, Великі Козли)[2].

ДжерелаРедагувати

  1. Довідник назв рослин України
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 425. (рос.)(укр.)