Щиглик звичайний
| Щиглик звичайний | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg)  | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Carduelis carduelis (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
 Carduelis carduelis carduelis 1 літо 2 весь рік Carduelis carduelis caniceps 3 літо 4 весь рік | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Щи́глик звичайний[2], часто просто щиглик (Carduelis carduelis) — птах роду щиглик родини в'юркових. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий.
Морфологічні ознаки
ред.Розміром приблизно з горобця. Довжина тіла близько 12 см, маса тіла — 14—18 г. У дорослого птаха вуздечка, тім'я, потилиця і смуги, які окреслюють щоки ззаду, чорні; лоб, горло і щоки спереду яскраво-червоні; інше оперення голови біле, з бурим відтінком на щоках; спина і плечі рудувато-бурі; надхвістя білувате; низ білий, з рудувато-бурими плямами на боках вола; зверху площина крила чорна, з широкою жовтою смугою, верхівка більшості махових пер біла; центральні стернові пера чорні, з білою верхівкою, інші — чорні, з білими плямами і білою верхівкою, білі плями помітні на розчепіреному хвості; дзьоб жовтувато-білий; ноги бурі. Молодий птах бурий, з численними темними рисками, без чорного і червоного кольорів на голові.[3]
Пісня — дзвінкі мелодійні трелі (понад 20 варіантів).
Поширення та місця існування
ред.Поширений у Європі, Північній Африці, Передній Азії і Західному Сибіру. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий на всій території.
Повсюдний у листяних та мішаних лісах, парках, садах[4].
Спосіб життя
ред.Населяють вирубки, сади та лісостепи. З ранньої весни в кочуючих зграйках настає пожвавлення. У квітні вони розбиваються на пари і, залежно від місця проживання, вишукують та облюбовують гніздові ділянки. У великих садах та гаях можна спостерігати, як пташки, перелітаючи з місця на місце, видають характерні гучні звуки. Пісня – дзвінкі трелі (понад 20 варіантів). Поїдають комах (часто шкідників), насіння трав (кінський щавель, реп'ях, будяки та ін). За літній період щиглики збираються у маленькі зграйки. Восени ці зграйки поступово пересуваються на південь, де багато хто з них залишається зимувати. Наступного року, з настанням теплих весняних днів, вони повертаються.
Розмноження
ред.Наприкінці травня щиглики майстерно будують гнізда в основному в кронах дерев з різних дрібних, тоненьких корінців рослин, моху та лишайника, які скріплюють павутиною. Усередині гніздо встеляють пухом, вовною та дрібним пір'ям. Гніздо має форму півкулястої чашки. Самка відкладає 4-5 голубувато-зелено-білих яєць (шкаралупа на тупому кінці яйця має червоні цятки) і насиджує їх 12-14 діб. Пташенята, що з'явилися на світ, знаходяться в гнізді 10-15 днів і вигодовуються різними дрібними личинками комах і попелиць. Залишаючи гніздо, спочатку вони не відлітають далеко від нього. Батьки продовжують їх годувати ще протягом 6-10 днів.
Значення для людини
ред.Птахи дуже швидко освоюються та звикають до замкнутого простору та навіть у неволі люблять багато співати. При правильному догляді та годівлі співають кожен день, а живуть до 15-20 років.
Щиглики набагато кращі, ніж інші в'юркові птахи. Схрещуються з домашніми канарками, де, як правило, підбирають щіглів-самців. Отримані гібриди не відрізняються плодючістю, проте, мають гарний вокал.
В мистецтві
ред.У роботах митців Треченто, вілли Кастелло і Ренесансу можна помітити Щигликів.
Щиголь – символ страстей Христових – зазвичай з’являвся в руках немовляти Ісуса як передвісник його майбутніх страждань. Існують легенди згідно яким щиголь пролітав над Ісусом, коли той ніс хрест на Голгофу, та вирвав терновий шип, що вп’явся в лоб Христа. Кров бризнула на голову пташки з відкритої рани та забарвила в червоний колір її пір’я.[5]
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2012). Carduelis carduelis: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
- ↑ Щиглик//Енциклопедія українознавства. — Т. 10. — С. 3917
- ↑ Гузенко, Наталя Гузенко / Наталья (7 вересня 2018). Про пташок. Про що «співають» щиглі в руках немовляти Ісуса. amuse-a-muse.com (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 4 січня 2020.
Посилання
ред.- Щиглик // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2106. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |