Відкрити головне меню

Brachyury — білок, що кодується геном Т, ембріональний транскрипційний фактор. Входить до родини білків із Т-боксом, відіграє важливу роль у ембріогенезі тришарових тварин. У дорослих тканинах експресується у пухлині хордома.

Brachyury
PDB 1xbr EBI.jpg
Ідентифікатори
Символ T
Entrez 6862
OMIM 601397
RefSeq NM_001270484
UniProt O15178
Інша інформація
Локус Хр. 6 19

Історія відкриттяРедагувати

Мутацію brachyury у мишей описала французький генетик Надія Добровольська у 1927 році[1]. Гетерозиготи за цією мутацією мали вкорочений хвіст та крижовий відділ хребта, тоді як гомозиготи гинули ще до народження. Назва походить від грецького «brakhus», короткий, і «oura» — хвіст. Мутація була домінантною, але Добровольська вважала, що вона пов'язана із втратою функції білка, що й підтвердилося пізніше.

Білок клоновано у 1990 році. Це виявився ембріональний транскрипційний фактор довжиною у 436 амінокислотних залишків. Він приєднується за допомогою спеціальної послідовності на N-кінці (Т-боксу) до регуляторної послідовності нуклеотидів ДНК TCACACCT.[2]

ЛокалізаціяРедагувати

 
Експресія Brachyury у CD1-мишей на 7,5 день після запліднення

Ген транскрибується у мишей у бластоцисті та при гаструляції. Білок визначає формування центральної вісі тіла, хорди, мезодерми, бластопору. У ссавців він експресується у ранній мезодермі, а надалі обмежений хордою. У риб та амфібій Brachyury присутній у бластопорі та хорді. У асцидій морський ананас та Ciona intestinalis він присутній лише в хорді, причому до стадії хвостової бруньки, а надалі зникає.[3]

ФункціяРедагувати

Brachyury індукує появу первинної борозенки[en] у бластоцисті.

Brachyury збирається у димери, які охоплюють ділянку ДНК Т-боксу, та діють як транскрипційні фактори.

Поширення та еволюціяРедагувати

Невдовзі після клонування Т-гену миші та людини, було знайдено гомологічні гени в шпоркової жаби, рибки даніо, курки. Пізніше в даніо було виявлено ще один гомолог Brachyury. Також гомологи було знайдено в котячої акули та міноги.[3]

Білок, гомологічний Brachyury, було знайдено й у інших вторинноротих, зокрема в голкошкірих та напівхордових. У цих груп він локалізований в клітинах навколо бластопору та вочевидь бере участь в регуляції рухів ембірональних клітин у ході гаструляції.

Гомологи Brachyury виявлені й у первинноротих тварин. В дрозофіли гомологічний білок локалізований в ектодермальних клітинах, які формують задню кишку.[3]

Попередньо вважалося, що Т-ген наявний лише у тришарових тварин. Надалі гени з Т-боксом було знайдено у кишковопорожнинних і губок. У 2010 році гомолог Т-гену описано в амеб, а пізніше у багатьох одноклітинних, що належать до групи Opisthokonta. Т-ген з амеби, який переставили до зародка шпорцевої жаби, був здатний виконувати потрібну функцію.[4]

Вважається, що спільний предок хордових тварин мав лише одну копію цього гену.[5]

ПатологіяРедагувати

Brachyury також високо експресується в деяких ракових пухлинах, зокрема пухлині хребта — хордомі, яка, як вважається, походить з залишків хорди.

ПриміткиРедагувати

  1. Dobrovolskaïa-Zavadskaïa N. Sur la mortification spontanee de la chez la souris nouveau-nee et sur l'existence d'un caractere (facteur) hereditaire, non-viable. // Crit Rev Soc Biol. — 1927. — № 97. — P. 114—116.
  2. Herrmann BG, Labeit S, Poustka A, King TR, Lehrach H (February 1990). Cloning of the T gene required in mesoderm formation in the mouse. Nature 343 (6259): 617–22. PMID 2154694. doi:10.1038/343617a0. 
  3. а б в Satoh, Nori; Tagawa, Kuni; Takahashi, Hiroki (2012). How was the notochord born?. Evolution & Development 14 (1): 56–75. ISSN 1520541X. doi:10.1111/j.1525-142X.2011.00522.x. 
  4. Sebe-Pedros, A.; Ariza-Cosano, A.; Weirauch, M. T.; Leininger, S.; Yang, A.; Torruella, G.; Adamski, M.; Adamska, M.; Hughes, T. R.; Gomez-Skarmeta, J. L.; Ruiz-Trillo, I. (2013). Early evolution of the T-box transcription factor family. Proceedings of the National Academy of Sciences 110 (40): 16050–16055. ISSN 0027-8424. doi:10.1073/pnas.1309748110. 
  5. Inoue, Jun; Yasuoka, Yuuri; Takahashi, Hiroki; Satoh, Noriyuki (2017). The chordate ancestor possessed a single copy of the Brachyury gene for notochord acquisition. Zoological Letters 3 (1). ISSN 2056-306X. doi:10.1186/s40851-017-0064-9. 

ДжерелаРедагувати