Гронянка проста
Гронянка проста[1] (Botrychium simplex) — багаторічна трав'яниста рослина родини вужачкові (Ophioglossaceae), яка зростає в Європі й Північній Америці. Етимологія: лат. simplex — «простий»[2].
| Гронянка проста | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
| Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
| Порядок: | Вужачки (Ophioglossales) |
| Родина: | Вужачкові (Ophioglossaceae) |
| Рід: | Гронянка (Botrychium) |
| Вид: | Гронянка проста (B. simplex)
|
| Біноміальна назва | |
| Botrychium simplex | |
Рекомендований природоохоронний статус виду ред.
Зниклий вид (extinct — EX)[1].
Загальна біоморфологічна характеристика ред.
Безплідна рослина до 7,5 см завдовжки. Листова пластина від тьмяно-зеленого до яскраво-зеленого і до білувато-зеленого кольору, від лінійної по довгасто-яйцеподібної форми, від простих до 2(3)-перистих, м'ясисті, папероподібні чи трав'янисті. Спороноси довжиною до 10 см, в основному 1-перисті. 2n=90.
Наукове значення ред.
Рідкісний вид папоротеподібних, релікт пізнього плейстоцену. Перші знахідки сучасних європейських видів Botrychium для України відомі з верхнього (пізнього) плейстоцену – Botrychium cfr. boreale Milde (не присутній в сучасній флорі України). З раннього дріасу (біля 12,900 до біля 11,700 тис. р. т.) для України відомий B. simplex[1].
Ареал виду та його поширення в Україні ред.
Botrychium simplex має амфіатлантичний тип ареалу. Вид відомий в Європі від Фінляндії до Корсики та Піренеїв. Численні локалітети фіксувалися в Польщі та Німеччині, вид виявлений в Ісландії, Південній Гренландії, Північній Америці та Японії. У 2016 р. як новий для України вид гронянку просту (Botrychium simplex E.Hitchc.) виявлено в гербарії В. Черняєва (з м. Харкова), який зберігається в Інституті ботаніки НАН України ім. М. Г. Холодного (KW)[1][3].
Інші країни зростання: Австрія, Ліхтенштейн, Білорусь, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Швейцарія, Іспанія, Ісландія, Італія, колишня Югославія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Росія, Швеція, пд.-сх. Гренландія, сх. Канада, США.
Чисельність та структура популяцій ред.
Рослина має пульсуючий характер популяцій, спорофіти з’являються над поверхнею ґрунту не щороку. Досліджень стадій онтогенезу для B. simplex немає. Імовірно, вони такі аналогічні таким для B. lunaria. Чисельність відомих популяцій коливалася від кількох до десяти особин. Популяції виявлені у 2006 р. в Мінському районі Білорусі М. Джусом нараховували до 30 особ./1м2[1].
Причини зміни чисельності ред.
Природними факторами скорочення чисельності можуть бути невідповідність сучасного кліматичного режиму вимогам для цього мікротермного виду, скуцесійна нестабільність та вплив рослиноїдних тварин. Єдиний локалітет B. simplex відомий в Україні знищений внаслідок антропогенної діяльності. В Польщі зникнення виду пов'язують з розвитком рекреації та приватної забудови придатних біотопів[1].
Умови місцезростання ред.
B. simplex для України відомий лише з долини р. Харків, зокрема з вологих прирічкових пісків з угрупованням Juncus capitatus Weigel. Інформація щодо його екологічних вимог з решти Європи також обмежена. В Польщі ця гронянка фіксувалася з кислих субстратів, без кальцію, часто над озерами. B. simplex є компонентом угруповання біловусників (Nardus stricta L.) та заростей вересу (Calluna vulgaris (L.) Hill.) Відповідно вид вважається характерним для порядків Nardetalia та Calluno-Ulicetalia. Спостерігався разом з Calluna vulgaris, Danthonia decumbens DC., Festuca ovina L. та Agrostis capillaris L. З подібних угруповань наводиться для Західної Європи. У Білорусі зростав на сухих та торф'янистих луках[1].
Режим збереження популяції та заходи охорони ред.
Вид не знаходиться під охороною в жодному з наявних об'єктів природно-заповідного фонду України. Необхідне виявлення міць зростання B. simplex та оголошення їх об'єктами ПЗФ, а також заповідання потенційно-придатних для виду біотопів. Гронянка проста має бути також включена до Червоної книги України з категорією – зниклий вид (EX)[1].
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах ред.
Відомостей немає[1].
Господарське та комерційне значення ред.
Деокративне
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к Парнікоза І., Целька З. (06.2018). Обґрунтування включення Ophioglossum vulgatum L. та Botrychium simplex E. Hitchc. до Червоної книги України / V Міжнародна конференція «Рослинний світ у Червоній книзі України: Впровадження глобальної стратегії збереження рослин» – Херсон, С. 71–75 (PDF) (українська) . Архів оригіналу (PDF) за 27 серпня 2018. Процитовано 27.08.2018.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2016.
- ↑ Parnikoza, Ivan Yu.; Celka, Zbigniew (1 вересня 2016). Botrychium simplex E. Hitchc. (Ophioglossaceae) – a new species for the native flora of Ukraine. Biodiversity Research and Conservation (англ.). Т. 43, № 1. doi:10.1515/biorc-2016-0015. ISSN 1897-2810. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
Джерела ред.
- Flora of North America [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Checklist of vascular plants of Iceland (webpage of Icelandic Institute of Natural History) [Архівовано 31 березня 2016 у Wayback Machine.] (ісл.)
- Euro+Med PlantBase [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Panarctic Flora (англ.)
- Парнікоза І., Целька З. (02.2018). Архів знахідок представників вужачкових папоротей Ophioglossaceae в Україні [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.].
- Parnikoza I., Chernyshenko M. & Celka Z. Ophioglossaceae (Psilotopsida) in Ukraine / / Biodiv. Res. Conserv. 48: 25-47, 2017 DOI 10.1515/biorc-2017-0009 [Архівовано 25 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про папороті. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |