Джміль-зозуля скельний
| Джміль-зозуля скельний | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець Bombus rupestris на Centaurea scabiosa
 Самка Bombus rupestris на Trifolium pratense
| ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Bombus rupestris (Fabricius, 1793) | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Apathus rupestris (Fabricius, 1793) Apis albinella Kirby, 1802 Apis arenaris Panzer, 1801 Apis frutetorum Panzer, 1801 Apis rupestris Fabricius, 1793 Bombus obscurus Seidl, 1838 Bombus rupestris orientanus Reinig, 1931 Bombus rupestris siculus Reinig, 1931 Psithyrus rupestris (Fabricius, 1793)[1] | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Джміль-зозу́ля ске́льний[2] (лат. Bombus rupestris) — джміль-зозуля, що поширений в Європі (зокрема і в Україні) та Азії та є клептопаразитом джмеля кам'яного.
Ареал
ред.Джміль-зозуля скельний широко поширений в Індо-Малайській та Палеарктичній біогеографічних областях[3]. Зокрема, B. rupestris трапляється від центральної Іспанії, Сицилії та північної частини Балканського півострова на півдні до 65-ї паралелі північної широти у Скандинавії. Однак цей вид відсутній в Шотландії та на середземноморських островах (за винятком Сицилії). На сході ареал B. rupestris досягає узбережжя Тихого океану[4]. В Індо-Малайській біогеографічній області ареал цього виду диз'юнктивний: між східною частиною Тибетського плато та північним Китаєм (Хейлунцзян, Внутрішня Монголія, Сичуань, Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Ганьсу)[5]. Цей вид також поширений на Далекому Сході, півдні Західного Сибіру, Східному Сибіру, півночі Казахстану, в Республіці Тува та Монголії[6].
Джміль-зозуля скельний поширений по всій території України[7].
Короткий опис імаго
ред.Довжина тіла самок 20–25 мм, самців 13–16 мм[3]. Забарвлення цього джмеля-зозулі здебільшого чорне й лише задня частина черевця вкрита червоними волосками[4]. Перед нотумом іноді є вузька смужка з жовтих волосків[3]. Менша або більша частина волосків на грудях сірого кольору. Крила помітно затемнені[4].
Особливості біології
ред.Сезонна активність імаго B. rupestris триває з квітня до жовтня (в Польщі). Цей вид є полілектичним[3]. Джміль-зозуля скельний є спеціалізованим клептопаразитом джмеля кам'яного, але його хазяями можуть бути також деякі інші види джмелів, наприклад, джміль польовий та джміль лісовий. Водночас в лабораторних умовах B. rupestris не здатний захопити гнізда джмеля лісового та джмеля польового[8].
Примітки
ред.- ↑ Bombus rupestris (Fabricius, 1793) / Ondrej Zicha // BioLib: Biological library : website. — Дата звернення: 23.06.2021.
- ↑ Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Термінологія і номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 270.
- ↑ а б в г Pawlikowski T. A Distribution Atlas of Bumblebees in Poland (Hymenoptera: Apidae: Bombini). — Toruń : Wydawnictwo Naukowe UMK, 2008. — 104 p. — ISBN 978-83-231-2193-0.
- ↑ а б в Rasmont P., Franzen M., Lecocq T., Harpke A., Roberts S., Biesmeijer K., Castro L., Cederberg B., Dvořák L., Fitzpatrick Ú., Gonseth Y., Haubruge E., Mahé G., Manino A., Michez D., Neumayer J., Ødegaard F., Paukkunen J., Pawlikowski T., Potts S. G., Reemer M., Settele J., Straka J., Schweiger O. Climatic Risk and Distribution Atlas of European Bumblebees // BioRisk. — 2015. — Vol. 10. — P. 1–236. — DOI:.
- ↑ Williams P., Tang Y., Yao J., Cameron S. The bumblebees of Sichuan (Hymenoptera: Apidae, Bombini) // Systematics and Biodiversity. — 2009. — Vol. 7, no. 2. — P. 101–189. — DOI:. Архівовано з джерела 24 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
- ↑ Kupianskaya A.N., Proshchalykin M.Yu., Lelej A.S. [https://www.researchgate.net/publication/307881748_Contribution_to_the_fauna_of_bumble_bees_Hymenoptera_Apidae_Bombus_Latreille_1802_of_the_Republic_of_Tyva_Eastern_Siberia Contribution to the fauna of bumble bees (Hymenoptera, Apidae: Bombus Latreille, 1802) of the Republic of Tyva, Eastern Siberia] // Euroasian Entomological Journal. — 2014. — Vol. 13, no. 3. — P. 290–294.
- ↑ Konovalova I. B. The Bumble Bees of Ukraine: Species Distribution and Floral Preferences // Psyche: A Journal of Entomology. — 2010. — Vol. 2010. — P. 44-54. — DOI:. Архівовано з джерела 24 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
- ↑ Franzini L. Evaluation of Bombus (Psithyrus) rupestris success in usurping colonies of reported host species B. pascuorum and B. sylvarum in laboratory conditions // Insectes Sociaux. — 2013. — Vol. 60, no. 2. — P. 273–274. — DOI:. Архівовано з джерела 24 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
|
Це незавершена стаття про бджіл. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |