Селезінник волосинчастий
Селезінник волосинчастий[1], аспленій волосоподібний[2], костянець волосоподібний[2] (Asplenium trichomanes) — багаторічна папороть родини аспленієві.
| Селезінник волосинчастий | |
|---|---|
| |
| Asplenium trichomanes subsp. quadrivalens | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
| Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
| Порядок: | Багатоніжкові (Polypodiales) |
| Підпорядок: | Aspleniineae |
| Родина: | Селезінникові (Aspleniaceae) |
| Рід: | Селезінник (Asplenium) |
| Вид: | Селезінник волосинчастий (A. trichomanes)
|
| Біноміальна назва | |
| Asplenium trichomanes L., 1753
| |
Морфологія ред.
Папороть заввишки 5—15 см. Листки (вайї) перисті із темно-бурим блискучим черешком і стрижнем. Частки листка оберненояйцеподібні, утворюють вузьку облямівку по дві сторони стрижня. Спори дозрівають у липні—серпні.
Поширення ред.
Зростає переважно у гірських системах Середньої та Східної Європи, проте поширений по всій Європі. Також виявлені ізольовані осередки в Азії (Індія, Шрі-Ланка) та Північній Америці, зокрема Канаді.
Екологія ред.
Росте на затінених скелях та в ущелинах субальпійського та альпійського поясів до висоти 1500—1600 м над рівнем моря.
Поширення в Україні ред.
Вид поширений по всій території країни, за винятком Причорноморської низовини, Середньоросійської височини і Лівобережного Полісся.[2]
Охорона ред.
Внесена до «Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного світу на території Тернопільської області» (рішення Тернопільської обласної ради від 11 листопада 2002 № 64). Перебуває під охороною в заповіднику «Медобори», в межах ботанічної пам'ятки місцевого значення «Оприлівські папороті» Збаразького району Тернопільської області. Також аспленій волосовидний був запропонований до Червоної книги Українських Карпат.
Використання ред.
Аспленій волосовидний використовують в ландшафтній архітектурі для формування альпійських гірок. В народній медицині листя цієї рослини застосовували проти випадання волосся.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Asplenium trichomanes // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в [[Безсмертна Олеся Олексіївна|О. О. Безсмертна]], [[Перегрим Микита Миколайович|М. М. Перегрим]], [[Вашека Олена Володимирівна|О. В. Вашека]]. Рід Asplenium L. (Aspleniaceae) у природній флорі України // [[Український ботанічний журнал|Ukr. Botan. Journ.]], 2012, vol. 69, No 4. С. 544—558. ISSN 0372-4123 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 січня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Г. Синиця. Аспленій волосовидний // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Крапат: Чорногора. Екологічні мандрівки. — Львів : БаК, 2003. — С. 58. — ISBN 966-7065-25-1.
|
Це незавершена стаття про папороті. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |