Французький райграс високий
Францу́зький райгра́с висо́кий[1], або райгра́с висо́кий[2] (Arrhenatherum elatius) — вид трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae).
| Французький райграс високий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Французький райграс (Arrhenatherum) |
| Вид: | Французький райграс високий (A. elatius)
|
| Біноміальна назва | |
| Arrhenatherum elatius | |
Опис
ред.Багаторічник розміром 60–130(180) см. Волоть 10–30 см завдовжки, стисла. Колоски 8–11 мм завдовжки, 2-квіткові. Листки плоскі, довжиною 10–40 см, 4–10 мм завширшки. Язичок 0,5–2 мм довжиною. 2n=28.
Поширення
ред.Північна Африка: Алжир, Марокко; Кавказ: Азербайджан, Вірменія, Грузія, Росія; Азія: Туркменістан, Кіпр, Іран, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія, Туреччина; Європа: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія. Вид введений в Північну й Південну Америки, Австралію, Нову Зеландію, ПАР, Японію, Корею.
Середовище проживання: грубі трав'янисті місця, узбіччя доріг, огорожі, морський пісок і галька, пустир.
В Україні росте на луках, лісових галявинах, узліссях і вирубках, біля доріг, у парках і садах; нерідко культивується як корм — у Лісостепу і Карпатах досить часто; на заході гірського Криму зрідка; у Поліссі та Степу рідко[2].
Використання
ред.Має господарське значення як високопродуктивна трава для заготівлі сіна. Велика рогата худоба не любить їсти його як зелений корм, оскільки він гіркий через сапоніни. Гарний для посіву в дещо посушливих місцях, оскільки може впоратися з посухою.
Галерея
ред.
Джерела
ред.- ↑ Arrhenatherum elatius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 443.
Посилання
ред.- Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
- Euro+Med Plantbase (англ.)
- eMonocot 1.0.5[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
- Flora of NW Europe[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |