Відкрити головне меню
Напис на брамі при в'їзді у концтабір Аушвіц I (нім. Arbeit macht frei — "Праця робить вільним")

Arbeit macht frei (лат. Labor omnia vincit) - фраза німецькою мовою, яка в перекладі на українську мову означає «Праця робить вільним» або «Праця звільняє». Нацистський режим використовував її як гасло перед входом в Аушвіц та ряду інших концентраційних таборів, таких як Терезієнштадт, Дахау, Заксенгаузен. Один із символів Голокосту.

Походження фразиРедагувати

Первісно вислів походить від однойменної назви роману німецького письменника Лоренца Діфенбаха «Праця звільняє: розповіді Лоренца Діфенбаха» (нім. Arbeit macht frei: Erzählung von Lorenz Diefenbach) 1873 року. У ньому головні герої, гравці та шахраї, знаходять шлях до доброчесності через фізичну працю[1].

Цю фразу також використовував у французькій мові, де вона звучить як travail rend libre!, швейцарський ентомолог, нейрофізіолог і психіатр Оґюст Анрі Форель у книзі «Мурахи Швейцарії» (фр. Fourmis de la Suisse) 1920 р.[2]

У 1922 році націоналістична організація «Німецький шкільний союз» (нім. Deutsche Schulverein) у Відні, яка ставила собі за мету захист етнічних німців в Австро-Угорщині, надрукували членські квитки з фразою «Arbeit macht frei».

Використання під час ГолокостуРедагувати

У Третьому Рейху, а пізніше на окупованих територіях, цю фразу було розміщено над входом у ряді нацистських концентраційних таборів. Використання гасла з цією метою було запроваджено згідно з наказом обергруппенфюрером СС Теодором Ейке, який у цей час був керівником інспекції концентраційних таборів Третього Рейху і другий комендантом концтабору Дахау[3].

У 1933 році перші політичні в'язні без судових вироків були ув'язнені у різних місцях нацистської Німеччини на невизначений період. Це гасло вперше почало використовуватися над воротами до «дикого табору» (англ. wild camp) в місті Оранієнбург (нім. Oranienburg), який був утворений у березні 1933 р. у приміщенні закинутої пивоварні (згодом у 1936 р. він був перебудований у Заксенхаузен). Його також можна було побачити в концентраційних таборах Дахау і Ґросс-Росен (нім. Gross-Rosen), в ґетто-таборі Терезієнштадт, а також у Форті Бреендонк у Бельгії. Був він також на лівих воротах вхідної брами концтабору Флоссенбюрг, що сьогодні знаходяться в інші частині табору, проте сам напис не зберігся[4].

Фразу можна також побачити на кількох інших закладах, зокрема, над входом до Аушвіц І, де це гасло було розміщене згідно наказу коменданта оберштурмбаннфюрера СС Рудольфа Ґьосса[5]. Сам знак виготовили в'язні концтабору, серед яких Ян Лівач (пол. Jan Liwacz). З його розповідей у цьому написі була свідомо перевернута літера «B», як форма протесту в'язнів проти політики нацистської адміністрації[6]. Гасло також було розміщене над в'їзними воротами до Аушвіц III/Буна/Моновіц[7][8].

1938 року австрійський політичний письменник єврейського походження з Харкова Юра Зойфер та композитор Герберт Зіппер, будучи в'язнями концтабору Дахау, написали «Пісню Дахау» (нім. Dachaulied). Проходячи тиждень за тижнем з табору і до табору під час примусових робіт вони щоразу бачили над воротами гасло «Arbeit macht frei». Ця пісня цинічно пригадує цю фразу, наче своєрідний «урок», який давав його в'язням Дахау.

У книзі «Королівство Аушвіц» Отто Фрідріх пише стосовно рішення Рудольфа Ґьосса розмістити гасло «Arbeit macht frei» над входом до концтабору Аушвіц наступне:

« Видається він не розглядав це як знущання і не сприймав зміст гасла буквально, як фальшиві обіцянки звільнення для тих, хто працював на виснаження, а радше за все як різновид містичного декларування про те, що самопожертва у вигляді нескінченної роботи сама по собі приносить своєрідну духовну свободу »

[9]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Diefenbach, Lorenz. Arbeit macht frei: Erzählung von Lorenz Diefenbach. J. Kühtmann's Buchhandlung, 1873
  2. Forel, Auguste (1920). «Les fourmis de la Suisse (2nd Ed.)» (in French). La Chaux-de-Fonds: Imprimarie cooperative. Retrieved 22 November 2010.
  3. Charles W. Syndor, Jr. Soldiers of Destruction (Princeton, N. J., Princeton University Press, 1977), p. 3
  4. KZ-Gedenkstaette Flossenbuerg
  5. «Auschwitz's sign of death and defiance». BBC News. Retrieved April 23, 2015
  6. «B — the sculpture». International Auschwitz Committee. Retrieved April 23, 2015
  7. Denis Avey with Rob Broomby The Man who Broke into Auschwitz, Hodder and Stoughton, London, 2011 p.236
  8. Levi, Primo, trans. Stuart Woolf, If This is a Man. Abacus, London, 2004, p. 28.
  9. Friedrich, Otto (August 1994). The Kingdom of Auschwitz. Harper Perennial. pp. 2–3