Allium pelagicum
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Амарилісові (Amaryllidaceae)
Підродина: Цибулеві (Allioideae)
Триба: Allieae
Рід: Цибуля (Allium)
Вид: A. pelagicum
Allium pelagicum
Brullo, Pavone & Salmeri, 2015
Посилання
Віківиди: Allium pelagicum
IPNI: 77155163-1
МСОП: 88797143

Allium pelagicum — вид рослин з родини амарилісових (Amaryllidaceae); ендемік Сицилії, Італія.

Опис ред.

Цибулина яйцювата, поодинока або скупчена, 15–22 × 8–20 мм, з темно-коричневими зовнішніми оболонками, вкривають стебло до 4 см. Стебло жорстке, прямовисне, 10–30 см заввишки, вкрите листковими піхвами від 3/4 довжини до повністю. Листків 4–5, ниткоподібні, субциліндричні, довжиною 6–16 см, з волосками довжиною 0.2–0.3 мм. Суцвіття 4–12 квіткове; квітконіжки завдовжки 0.5–4 см. Оцвітина циліндрично-урноподібна, довжиною 6–7 мм; листочки оцвітини біло-рожеві або рожеві з буро-пурпурною середньою жилкою, зовнішні — лінійно-еліптичні, цілі й майже тупі на верхівці, шириною 1.8–2 мм, внутрішні — залиті пурпурним біля середньої жилки, лінійно-довгасті, округлі й злегка надгризено-хвилеподібні на верхівці, шириною 1.5–1.6 мм. Тичинки з білими нитками; пиляки біло-солом'яні. Коробочка триклапанна, майже куляста, 4 × 4 мм. 2n = 14[1].

Цвітіння з кінця липня по серпень[1].

Поширення ред.

Ендемік острова Лампедуза, Сицилія, Італія[2]. Вид росте на ефемерних луках на вапняних скелястих узбережжях у межах площ Natura 2000 5340 та 6220[3].

Загрози й охорона ред.

Загрозою є зміни в аграрній практиці, зокрема відмова від випасу тварин[3].

Частина популяції потрапляє потрапляє до природного заповідника “Isola di Lampedusa”[3].

Примітки ред.

  1. а б Brullo S., Pavone P., Salmeri C. Biosystematic researches on Allium cupani group (Amaryllidaceae) in the Mediterranean area // Flora mediterranea. — 2015. — Вип. 25. — С. 209–244.
  2. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 24.07.2020.  (англ.)
  3. а б в Troìa A. (2017). Allium pelagicum. The IUCN. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 24.07.2020.  (англ.)