Відкрити головне меню
Цибуля оманна
Allium decipiens
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Амарилісові (Amaryllidaceae)
Підродина: Цибулеві (Allioideae)
Триба: Allieae
Рід: Цибуля (Allium)
Вид: Цибуля оманна
Біноміальна назва
Allium decipiens
Fisch. ex Schult. & Schult.f., 1830
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Allium decipiens
EOL logo.svg EOL: 1084422
IPNI: 527918-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 543669

Цибуля оманна[1][2], часник оманливий[3] (Allium decipiens) — вид трав'янистих рослин родини Амарилісові (Amaryllidaceae), поширений у пд.-сх. Європі й зх. Азії.

ОписРедагувати

Багаторічна рослина 40–60 см завдовжки. Листочки оцвітини 4–4,5 мм довжиною, ланцетні, білуваті або білувато-рожеві. Листя лінійне, 5–10(15) мм завширшки. Суцвіття напівкулясте або майже кулясте, досить рі́дке[1].

ПоширенняРедагувати

Європа: Україна, пд.-зх. Росія; Азія: Туреччина, Казахстан[4][5].

В Україні зростає в степах, на трав'янистих схилах, у чагарниках — у Донецькому Лісостепу і в Степу[1]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Запорізької, Харківської областей[2].

ДжерелаРедагувати

  1. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 401. (рос.)(укр.)
  2. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  3. Allium decipiens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 20.03.2018.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 20.03.2018.  (англ.)