Рибалочкові
Рибалочкові[1] (Alcedinidae) — родина сивкоподібних птахів. Ці птахи мають великі голови, довгі тонкі дзьоби, короткі ноги і коренасті хвости. Незважаючи на назву, не всі рибалочкові живляться рибою, зокрема жоден з підродини Halcyoninae не є рибоїдним.
Рибалочкові | |
---|---|
Рибалочка-чубань північний (Ceryle alcyon) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Сиворакшоподібні (Coraciiformes) |
Підряд: | Alcedines |
Родина: | Рибалочкові (Alcedinidae) Rafinesque, 1815 |
Підродини | |
Вікісховище: Alcedinidae |
Поширення
ред.Більшість видів мешкають у тропіках Африки, Азії та Австралії. В Європі зустрічається тільки один вид — рибалочка (Alcedo atthis).
Особливості екології
ред.Більшість видів рибалочок живляться рибою. Проте деякі з них віддають перевагу ящіркам, зміям чи крабам. Є й такі що живляться комахами, ловлячи їх на льоту. В Австралії блакитний трипалий рибалочка хапає водяних тварин, яких сполохав під час полювання качкодзьоб. Лише третя частина усіх рибалочок живе біля водоймищ. Ці птахи водяться і в густих тропічних лісах, і на коралових островах, і в пустелі. Одним із таких пустельних мешканців є червоноспинний рибалочка (Todiramphus pyrrhopygius), який живе у посушливій центральній частині Австралії. У тропічних лісах Нової Гвінеї чи Північної Австралії райські рибалочки (Tanysiptera) часто риють нори у гніздах термітів. Комахи не заперечують проти таких «квартирантів». Після виведення потомства вони залишають нору, а терміти швидко відновлюють свою домівку.
Систематика
ред.Родина включає 117 сучасних видів у 16 родах. Виділяють три підродини. Деякі систематики підносять ті підродини до рангу родини.
- Рибалоччині (Alcedininae)
- Рибалочка (Alcedo) — 7 видів;
- Рибалочка-крихітка (Ceyx) — 21 вид;
- Corythornis — 4 види;
- Ispidina — 2 види;
- Строкаторибалоччині (Cerylinae)
- Зелений рибалочка (Chloroceryle) — 4 види;
- Рибалочка-чубань (Megaceryle) — 4 види;
- Строкатий рибалочка (Ceryle) — 1 вид;
- Альціонні (Halcyoninae)
- Острівний альціон (Actenoides) — 6 видів;
- Білогузий альціон (Caridonax) — 1 вид;
- Сулавеський альціон (Cittura) — 2 види;
- Товстодзьобий альціон (Clytoceyx) — 1 вид;
- Кукабара (Dacelo) — 4 види;
- Альціон (Halcyon) — 12 видів;
- Смугастий альціон (Lacedo) — 1 вид;
- Альціон-гачкодзьоб (Melidora) — 1 вид;
- Гуріал (Pelargopsis) — 3 види;
- Тороторо (Syma) — 2 види;
- Альціон-галатея (Tanysiptera) — 9 видів;
- Чорнодзьобий альціон (Todirhamphus) — 30 видів.
Примітки
ред.- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2015) |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |