Альціон-гачкодзьоб
| Альціон-гачкодзьоб | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Melidora macrorrhina (Lesson, 1827)[3] | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Dacelo macrorrhina | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Альціо́н-гачкодзьо́б[4] (Melidora macrorrhina) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає на Новій Гвінеї та на сусідніх островах. Це єдиний представник монотипового роду Альціон-гачкодзьоб (Melidora).
Опис ред.
Довжина птаха становить 27 см, вага 85–110 г. Верхня частина тіла темно-коричнева з сильним охристим відтінком, нижня частина тіла біла. На тімені блакитно-зелена або жовто-зелена пляма, на обличчі чорнувата "маска", під очима білі смуги. На горлі невеликий білий "комір". Дзьоб великий, міцний, зверху вигнутий, жовтувато-чорний[5].
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[6]
- M. m. waigiuensis Hartert, E, 1930 — острів Вайгео (архіпелаг Раджа-Ампат);
- M. m. macrorrhina (Lesson, R, 1827) — острови Місоол, Салаваті[en] і Батанта (архіпелаг Раджа-Ампат), захід, центр і схід Нової Гвінеї;
- M. m. jobiensis Salvadori, 1880 — острів Япен, північ Нової Гвінеї.
Поширення і екологія ред.
Альціони-гачкодзьоби живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в чагарникових заростях і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1280 м над рівнем моря, ведуть присмерковий і нічний спосіб життя. Живляться комахами, ішими безхребетними і дрібними хребетними. Сезон розмноження припадає на сезон посухи, триває з липня по жовтень. Гніздяться в гніздах деревних термітів, на висоті від 3 до 6 м над землею. В кладці 2-3 білих яйця.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Melidora macrorrhina. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 12 травня 2022.
- ↑ Lesson, René (1830). Traite d'Ornithologie. Т. 1. Paris: F.G. Levrault. с. 249. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022. The title page has the year 1831.
- ↑ Lesson, René (1827). Description d'un nouveau espèce de Dalcedo. Bulletin des sciences naturelles et de géologie (фр.). 12: 131—132. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Fry, C. Hilary; Fry, Kathie; Harris, Alan (1992). Kingfishers, Bee-eaters, and Rollers. London: Christopher Helm. с. 123—125. ISBN 978-0-7136-8028-7.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
Джерела ред.
- C. Hilary Fry, Kathie Fry: Kingfishers, Bee-Eaters, & Rollers. Princeton, New Jersey 1992, 1999, ISBN 0-691-04879-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |