Житняк гребінчастий
Житняк гребінчастий[1][2], житняк звичайний[3] (Agropyron cristatum) (оврашкові хвости[4], житняк ширококолосий[5]) — багаторічний злак родини Poaceae. Характеризується широким колоссям 10–25 мм завширшки. Колоски відстовбурчене від осі колоса з добре помітними проміжками між ними, голі або волосисті[6].
| Житняк гребінчастий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Житняк (Agropyron) |
| Вид: | A. cristatum
|
| Біноміальна назва | |
| Agropyron cristatum | |
| Синоніми | |
|
Triticum cristatum (L.) Schreb. | |
Морфологія і біологія ред.
Порожнисті плодоносні стебла злегка пухкі, 20–60(80) см заввишки, зазвичай запушені, рідко голі. Листяні піхви волосаті або голі. Листова пластини скручені або плоскі, 5–15(20) × 0.2–0.5(0.9) см, верхня поверхня гола, нижня — помірно запушена. Колос довгасто-яйцеподібний або яйцевидно-ланцетний, дуже щільний, 2–6 × 0.8–2.5 см. Колосочки 6–18 мм, з (3)5–11 квіточками. Приквітки ланцетні або яєчно-ланцетні, волосисті або голі, проксимальна — 2–3 мм, дистальна — 3–4 мм. Лема волосиста, густо волосиста або гола, як правило остюкова, остюк 2–4 мм. Верхня приквітка війчаста уздовж кіля, верхівка 2-зуба. Пиляки приблизно 4 мм.
Agropyron cristatum є одним з видів трав, який має найвищу швидкість розмноження насінням.
Поширення ред.
Китай, Японія, Корея, Монголія, Пакистан, Росія; південно-західна Азія, Європа крім півночі, Марокко; натуралізована в Північній Америці (Канада, США).
Населяє сухі гірські схили, сухі луки, степи, кам'янисті степові схили.
В Україні зростає на степах (від лучних до пустельних), кам'янистих схилах — в Лісостепу, Степу і Гірському Криму, досить часто; особливо в пд.-сх. ч. України; спорадично трапляється в Поліссі; відомо 1 місцезнаходження в Закарпатті (Ужгород)[6].
Використання та господарське значення ред.
Цей вид забезпечує хороший корм. Використовується для контролю ерозії.
Галерея ред.
.jpg)
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Кочерга В.Я. Видовий склад колекції кормових культур Устимівської дослідної станції рослинництва // Генетичні ресурси рослин. — 2012. — Вип. 10–11. — С. 109–115.
- ↑ Сердюк І.С. Екологічне обґрунтування моніторингу саранових (Orthoptera, Acrididae) в Україні // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук. — 2010.
- ↑ Agropyron cristatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Борис Грінченко. Словарь української мови. — Київ : Кіевская Старина, 1909. — Т. 2. — С. 38.
- ↑ Лист Державної митної служби України від 14.02.2013 р. N 11.1/2-16.3/1565-ЕП «Про забезпечення виконання Закону України «Про насіння і садивний матеріал».
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 120. (рос.)(укр.)
Посилання ред.
- Agropyron cristatum. Euro+Med Plantbase. Botanic Garden and Botanical Museum Berlin-Dahlem. 2011. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 15.10.2017. (англ.)
- Agropyron cristatum. Germplasm Resources Information Network (GRIN). 2007. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 15.10.2017. (англ.)
- Agropyron cristatum. Flora of China @ efloras.org. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 15.10.2017. (англ.)