Вікіпедія

9-й окремий мотопіхотний батальйон «Вінниця»

9-й окремий мотопіхотний батальйон (9 ОМПБ, в/ч А2896, пп В2248) — батальйон ЗСУ, на початку створений як 9-й Вінницький БТрО, з мешканців Вінниці та області.

9-й окремий мотопіхотний батальйон
Нарукавний знак батальйону
Заснованоз травня 2014
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Механізовані війська
ЧисельністьБатальйон
У складі
 59 ОМПБр
Гарнізон/Штаб Одеська область
м.Кодима
ПрізвиськаВінницькі скіфи
Війни/битвиВійна на сході України
Знаки розрізнення
Прапор
Медіафайли на Вікісховищі
Не плутати з Батальйон поліції «Вінниця».

Створення

ред.

Відповідно до Законом України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» та згідно з Указом Президента України від 2 вересня 2013 року № 471/2013 «Про затвердження Положення про територіальну оборону України» у Вінницькій області у квітні 2014 року був розгорнутий штаб 9-ї зони ТрО для забезпечення взаємодії органів державної влади щодо виконання завдань територіальної оборони на території області. Своїм першочерговим завданням штаб визначив прискорене формування батальйону територіальної оборони Вінницької області. Як повідомив Голова Вінницької облдержадміністрації Анатолій Олійник, для батальйону територіальної оборони були зарезервовані 3 млн 692 тис. гривень:

Починаючи з 4 травня цього року, відповідно до директиви командувача сухопутним угрупуванням «Північ» на Вінниччині ми почали формувати батальйон територіальної оборони. Нині здійснюються підготовчі заходи стосовно повного розгортання спецпідрозділу. Потреби розраховані за мінімальними тарифами. До того ж в обсяг цієї суми також відносяться кошти, що будуть перераховані Військово-медичному центру ВПС України для медичного супроводу батальйону під час виконання поставлених їм завдань, до яких бійці приступлять з 31 травня[1].

Комплектування 9-го БТрО проходило у травні за контрактом та призовом на базі Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу»[2], «Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України»[3], наказу Міністра оборони України «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»[4][5].

Склад

ред.

Чисельно підрозділ мав відповідати стрілецькому батальйону. На початковому етапі до ТрО було зараховано 383 солдатів та сержантів, і 40 офіцерів[6]. Патріотично налаштовані колишні військові-вінничани створили кістяк батальйону. Тимчасове військове містечко для батальйону обладнали у Бердичеві в казармах однієї з військових частин[7]. Бойове злагодження Вінницького батальйону відбулося на Бердичівському полігоні у два етапи: спочатку пройшла одиночна підготовка військовослужбовців, а вже потім — підготовка в складі підрозділів, яка закінчилася ротними тактичними навчаннями.

Спорядження

ред.

Військовослужбовці 19 травня отримали легку стрілецьку зброю[6]. Пізніше, підприємства області за кошти благодійників відремонтували та передали батальйону шість бойових розвідувально-дозорних машин БРДМ-2[8]. Для потреб новосформованого підрозділу були придбані 3 автомобільні та 142 портативні станції транкінгового зв'язку на суму 318,6 тис. грн; закуплені три тисячі одиниць одягу на суму 336,0 тис. грн та 423 пари взуття загальною вартістю 68,7 тис.грн. Також 2  млн 600 тис. гривень було виділено на покращення побутових умов перебування військових[6].

Певний час були негаразди з бронежилетами. 20 червня рідні солдатів дізналися, що в тих досі їх немає не зважаючи на те, що вони прибули в зону АТО. Дружина одного з бійців вдарила на сполох і звернулася до преси:

Коли батальйон відправляли на східний кордон, обіцяли повне забезпечення. Спочатку взагалі говорили, що батальйон створюють для оборони області. Але це так, до слова. Ми з мамою Миколи запитували його, можливо, самі купимо бронежилет, але він повторював те, що не треба, бо начальство запевняє, що все їм видадуть централізовано, а тепер як бути. У нас двоє малих дітей – донька, якій 11 років, і 8-річний син. Чоловік залишив їх і не побоявся стати на захист держави, а держава чого не захистить його?[9].

У обласному військкоматі відповіли, що кошти виділені, але потрібен час для проведення тендеру на закупівлю амуніції. Але не були вирішені навіть питання побутового характеру, що вимусило особовий склад батальйону звернутися до вінничан з колективним проханням про допомогу[10].

У серпні 2014 року за рахунок благодійних пожертв батальйон був забезпечений індивідуальними засобами захисту, у тому числі 220 бронежилетами 4 класу захисту, пластини для яких були виготовлені безпосередньо у Вінниці[11][12].

Дислокація

ред.

Бойова хроніка

ред.

На початку червня Генштаб вирішив направити 9-й БТрО в зону АТО з метою зміцнення охорони державного кордону. 12 червня особовий склад приступив до виконання бойових завдань в Новоазовському районі Донецької області. З червня по грудень 2014 року батальйон перебував в секторі М.

2 липня два відділення батальйону зазнали втрат (одного вбито, п'ятьох поранено), це сталося під час обстрілу 16-го блок посту та пп «Новоазовськ». Під час мінометного обстрілу блокпосту біля села Самійлове Новоазовського району Андрій Бровінський закрив собою брата, Олександр відбувся тяжкою контузією. Окрім Олександра Бровінського, поранено ще троє людей.

В ніч з 21 на 22 липня позиції 9-го батальйону на 16-му блокпосту були знову обстріляні, цього разу з залпової реактивної системи «Град». Були пошкоджені техніка та обладнання[15].

26 липня бійці 9-го БТрО та прикордонники з Донецького прикордонного загону були обстріляні на 16-му блок посту з «Градів». В результаті обстрілу трьох солдатів було поранено[16]. 12 серпня від поранень у бою під Маріуполем помер солдат батальйону Олександр Притика. 24 серпня бійці 9-го БТрО були обстріляні з «Градів» на 16-му блокпосту після чого відступили до перехрестя біля населеного пункту «Седово».25 серпня після обстрілу відступили до нп «Новоазовськ», де під обстрілами протримались чотири доби.

29 жовтня 2014 року був смертельно поранений осколками міни під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями позицій батальйону біля села Гранітне (Тельманівський район) солдат Богданов Олег Миколайович[17].

З 17 вересня 2015 по жовтень 2016 батальйон перебував в секторі С в районі м. Попасна.

3 квітня 2016 року на бойовому посту помер від серцевої недостатності солдат Михальченко Сергій Миколайович[18].

3 серпня 2016 року зазнав смертельного поранення капітан Барашенко Юрій Петрович[19].

10 серпня 2016 року загинув поблизу Золотого старшина 1-ї статті Шелепун Олександр Миколайович[20].

З 28 травня 2017 року батальйон перебуває в ОТУ Маріуполь, тримаючи оборону від Гнутового по Водяне включно. 29 червня поблизу села Гнутове смертельного поранення зазнав солдат Тимощук Олексій Васильович. 27 липня поблизу села Водяне загинув молодший сержант Носач Іван Петрович. 8 серпня дістав тяжке кульове поранення у живіт внаслідок обстрілу взводного опорного пункту поблизу села Водяне старший солдат Рома Костянтин Сергійович. 24 серпня під час обстрілу взводного опорного пункту зі стрілецької зброї в районі смт Талаківка загинув солдат Попов Олег Валерійович. 8 грудня 2017 року загинув від вогнепальних кульових поранень під час обстрілу позицій батальйону поблизу села Водяне (Волноваський район) старший сержант Твердола Анатолій Іванович.

9 вересня 2018 року помер під час несення служби, перебуваючи на передовій лінії поблизу смт Станиця Луганська, солдат Белінський Валентин Віталійович[21].

Шефська допомога

ред.
Цікавинка
* Бійці 9-го БТрО записали власний росомовний гімн-пісню[22].
  • Композитор і виконавець із Вінниччини Андрій Сенченко записав авторський альбом з патріотичними піснями, який назвав «Вінницький батальйон»[23].

Після прибуття на схід України у військових з'явилися проблеми з організацією побуту. Вони звернулися 17 червня за допомогою до земляків[24]. З того часу небайдужі вінничани почали опікатися матеріальними проблемами батальйону.

На початку жовтня з Вінниччини на схід вирушила чергова автоколона для батальйону, цього разу, щоб допомогти їм краще підготуватися до зими[25]. У складі вантажу були харчові продукти, тепла зимова форма одягу, калориферні печі та дрова, матеріали для утеплення наметів тощо. Також, волонтери обладнали з морського контейнера польову лазню. Школярі в котрий раз передали свої патріотичні малюнки[26].

Напередодні Дня Збройних сил України небайдужі вінничани відправили до підрозділу три тонни гуманітарної допомоги[27]. При створенні, 9-й БТрО як військова частина тимчасового формування одержав замість бойового Державний прапор України. Нардеп Олександр Домбровський замовив у вінницькій геральдичній лабораторії «Авіастиль» штандарт для батальйону. Малинового кольору із символікою підрозділу та Вінниччини, штандарт вручили разом з гуманітарним вантажом.

Інциденти

ред.
  • В середині серпня 15 військовослужбовців 9-го батальйону територіальної оборони обвинувачених у спробі замаху на життя офіцера взяли під варту в Маріуполі. В свою чергу, солдати заявили, що цілили в безпілотник. Юрїй Кармазін звернувся до Генерального прокурора України Яреми з проханням розглянути цю справу[28].
  • 26 серпня група бійців 9-го БТрО залишила блокпост під Новоазовськом, котрий, за їх словами, вони не маючи важкого озброєння обороняли упродовж двох днів від ворожої бронетехники, а потім — відступили без наказу до Маріуполя. З їх слів, командир роти не дозволив їм залишитися у Маріуполі, і тоді 75 солдатів вирішили повернутися додому. Їх зустріли рідні та журналісти[29]. Відбулися перемовини з військкомом, всіх солдатів переписали, надали тимчасову відпустку, після якої наказали з'явитися у військкоматах за адресами приписки[30]. В зв'язку з цим інцидентом батальйон посилили важкою бронетехнікою[31]
  • 22 жовтня у Вінниці сім'ї військовослужбовців перекрили дорогу біля облдержадміністрації і висунули вимогу провести ротацію підрозділу[32].

Переформатування

ред.

30 жовтня 2014 року командир батальйону Валерій Куценко повідомив журналістам, що 9-й Вінницький батальйон територіальної оборони став 9-м окремим мотопіхотним батальйоном 30 окремої механізованої бригади 8-го АК СВ ЗСУ, з дислокацією у Новоград-Волинську Житомирської області.[13]

22 квітня 2015 року батальйон перевели із 30-ї Новоград-Волинської механізованої бригади у структуру 59-ї окремої мотопіхотної бригади.[33]

Ротація

ред.

21 листопада рідні, близькі, друзі, й просто небайдужі вінничани прийшли до Вінницького обласного військового комісаріату на проводи групи бійців дев'ятого батальйону, які, після двадцятиденної відпустки, по ротації відбували в зону проведення АТО на сході України. Їх проводжали з вигуками «Герої!»[34]. Через два дні, 23 листопада, на площі Небесної сотні у Вінниці урочисто зустріли 80 бійців батальйону, що приїхали додому у відпустку. Їх зустрічали з військовим оркестром, квітами, кольоровими кульками, тортами та гаслами «Герої!», «Слава Україні!», «Героям Слава!»[35].

Командування

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ На територіальну оборону Вінниччини додатково виділено понад 3,5 мільйони гривень[недоступне посилання з червня 2019]
  2. ↑ Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу». Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 23 листопада 2014.
  3. ↑ «Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України». Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 23 листопада 2014.
  4. ↑ Наказ Міністра оборони України «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10 квітня 2009 року. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  5. ↑ На Вінниччині сформований батальйон територіальної оборони [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.], 22 травня, 2014.
  6. ↑ а б в Звіт Голови Вінницької обласної державної адміністрації А. Д. Олійника щодо забезпечення сталого економічного і соціального розвитку області відповідно до першочергових пріоритетних напрямів роботи обласної державної адміністрації за 100 днів діяльності, червень 2014
  7. ↑ Анатолій Олійник: «Вінницький батальйон територіальної оборони — надія вінничан, адже саме його бійці будуть в авангарді захисту рідної області і держави»[недоступне посилання з червня 2019]
  8. ↑ Вінничани відремонтували 6 одиниць бронетехніки для бійців 9-го батальйону територіальної оборони
  9. ↑ Дружина солдата: «Бійці сидять в окопі без бронежилетів, закрилися шифером…». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2014.
  10. ↑ Звернення особового складу Вінницького батальйону територіальної оборони [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.], 17 червня 2014.
  11. ↑ Тестові відстріли бронепластини, які виготовляються на базі краснянського «Агромашу» проходять успішно[недоступне посилання з червня 2019]
  12. ↑ Анатолій Олійник: «Ніхто не піде без бронежилета під кулі»[недоступне посилання з червня 2019]
  13. ↑ а б 9-й вінницький батальйон тероборони став підрозділом 30-ї мехбригади з Новоград-Волинська. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 23 листопада 2014.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 24 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Силовиков начали обстреливать с моря. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2014.
  16. ↑ Напади терористів. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2014.
  17. ↑ Богданов Олег Миколайович. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.
  18. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 28 липня 2018.
  19. ↑ Український Меморіал. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
  20. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
  21. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.
  22. ↑ Боєць з Вінниччини написав гімн для свого батальйону. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2014.
  23. ↑ Відомий вінницький виконавець Андрій Сенченко презентував альбом «Вінницький батальйон»[недоступне посилання з червня 2019]
  24. ↑ Звернення особового складу Вінницького батальйону територіальної оборони. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  25. ↑ Вінниччина продовжує допомагати бійцям тероборони готуватися до зими
  26. ↑ До бійців 9-го територіального батальйону відправили допомогу[недоступне посилання з червня 2019]
  27. ↑ Бійці 9-го батальйону територіальної оборони Вінницької області отримали бойовий прапор та благодійну допомогу від вінничан. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2014.
  28. ↑ Допоки будуть знущатись над нашими військовими?. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  29. ↑ Дезертири чи герої? До Вінниці з Новоазовська прибули 75 солдат 9-го батальйону територіальної оборони. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  30. ↑ У Вінницю з Новоазовська прибули 75 солдатів батальйону територіальної оборони (відео). Архів оригіналу за 31 серпня 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  31. ↑ Вінницький батальйон тероборони під Маріуполем вже втратив 3 бійців. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2014.
  32. ↑ Ротація для батальйону територіальної оборони[недоступне посилання з червня 2019]
  33. ↑ 9-й батальйон офіційно став частиною 59-ї мотопіхотної бригади. 33kanal.com. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 21 грудня 2016.
  34. ↑ 70 бійців 9 батальйону територіальної оборони знову вирушили на Схід
  35. ↑ Сьогодні вінничани зустріли частину бійців дев'ятого батальйону[недоступне посилання з червня 2019]
  36. ↑ В останню путь проводять двох військових — Сергія Котенка та Ольгу Свіргун. 11.03.2022, 13:01. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.

Посилання

ред.
9-й окремий мотопіхотний батальйон
у соціальних мережах
  9-й окремий мотопіхотний батальйон на сайті Facebook
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=9-й_окремий_мотопіхотний_батальйон_«Вінниця»&oldid=37485717