Відкрити головне меню

Домбровський Олександр Георгійович

український політик

Олекса́ндр Гео́ргійович Домбро́вський (нар. 7 липня 1962, м. Калинівка Вінницької області) — український політик, народний депутат України VII і VIII скликань, міський голова Вінниці (20022005); голова Вінницької ОДА (20052010).

Домбровський Олександр Георгійович
Народився 7 липня 1962(1962-07-07) (57 років)
м. Калинівка Вінницької області
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність економіст, політик
Alma mater ВНТУ
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України
Партія Блок Петра Порошенка
Нагороди
Заслужений економіст України
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Сторінка в Інтернеті dombrowskiy.com
Україна Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний 12 грудня 2012 27 листопада 2014
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014

Домбровський Олександр Георгійович на сайті Верховної Ради України

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 7 липня 1962 року в місті Калинівка Вінницької області. Батько — інженер-будівельник, мати була працівником бібліотеки (передчасно померла). Після закінчення Калинівської середньої школи № 3 у 1979 році вступив до Вінницького політехнічного інституту на факультет автоматики і телемеханіки, який закінчив з відзнакою.

Після закінчення інституту працював на комсомольській роботі, був обраний першим секретарем Вінницького міськкому комсомолу.

У 1990 році закінчив аспірантуру та працював науковим співробітником науково-дослідної частини кафедри Вінницького політехнічного інституту.

Кар'єраРедагувати

Протягом 19901991 років очолював відділ зовнішньоекономічних досліджень Вінницького міського центру НТТМ. Згодом був призначений директором зовнішньоторговельної фірми підприємства «Центр».

З 1995 року — президент акціонерного товариства «Подільський центр ділового співробітництва». Наступні роки — директор підрозділу «Філіал № 2» виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова».

Політична діяльністьРедагувати

У 1998 році був обраний депутатом Вінницької міської ради, очолював постійну комісію з питань промисловості, будівництва, транспорту та зв'язку.

З квітня 2002 року — Вінницький міський голова.

Під час Помаранчевої революції Вінницька міська рада, де головував Домбровський, не визнала результати другого туру.

У лютому 2005 року призначений головою Вінницької обласної державної адміністрації.

14 жовтня 2008 року, під час чергового загострення політичної кризи в країні, подавав у відставку через конфлікт з чиновниками секретаріату президента[2][3].

6 квітня 2010 року звільнений з посади голови ОДА президентом Віктором Януковичем.

У березні 2011 Олександр Домбровський заявив, що не планує повертатися у владу й повідомив про свій відхід від активної політичної діяльності.[4]

У 2012 обраний до Верховної Ради від БПП по окрузі № 11[5].

З грудня 2012 року — народний депутат України 7-го скликання. Член Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. Безпартійний. Позафракційний.

8 лютого 2013 р. за позовом Юрія Кармазіна, Євгенія Угля і Анатолія Дацка до ЦВК Вищий адміністративний суд України визнав недостовірними результати виборів народних депутатів в одномандатних округах № 11 (Вінниця) та № 71 (Закарпатська обл.), де обрані відповідно Олександр Домбровський та Павло Балога[6]. ВАСУ скасував постанови ЦВК в частині реєстрації вказаних народних депутатів і визнав відсутність у них статусу і повноважень народних депутатів України.[7][8]

У 2014 був призначений позаштатним радником Порошенка. Про це сказано в указі № 781 від 13 жовтня 2014 року.[9]

СкандалиРедагувати

У 2019 Домбровський фігурує у розслідування про депутатів що незаконно збагачуються за рахунок збереження високого зеленого тарифу.[10] Два колишні помічники депутата Володимир Житник, Олександр Нікіторович, і чинний помічник на громадських засадах Володимир Підлісний причетні до шести компаній із «зеленим» тарифом: «Агробудтехнології»(0,63 МВт), ТОВ «Гранд Солар» (3,62 МВт), ЗЕО «Новосвіт» (5,378 МВт), ТОВ «Сервістрансавто»(2,52 МВт), ТОВ «Енерегоінвест» (3,86 МВт), ТОВ «Він Солар» (2,42 МВт).[11]

Натомість 15 квітня 2019 Домбровський екстрено вніс поправку до закону, яка обмежує можливість заробітку на «зеленому» тарифі власникам домашніх сонячних станцій.[12]

Зафіксовано 6 випадків кнопкодавства депутата.[13]

Нагороди та відзнакиРедагувати

  • Заслужений економіст України (22 червня 2007) — за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня Конституції України[14]

У 2004 році визнаний переможцем у номінаціях «Людина року» та «Мер року».

Указом Президента України № 336/2016 від 19 Серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».[15]

Сім'яРедагувати

Одружений. Разом з дружиною Іриною виховали сина Андрія та доньку Тетяну.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. УП: Вінницький губернатор йде через Ющенка. Архів оригіналу за 17 жовтень 2008. Процитовано 14 жовтень 2008. 
  3. Вінницький губернатор подав у відставку
  4. Екс-губернатора Вінниччини Домбровського не цікавить повернення у владу
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 серпень 2012. Процитовано 19 серпень 2012. 
  6. Рішення суду, згідно з яким Балога залишився без мандата (документ). Архів оригіналу за 2 лютий 2014. Процитовано 14 лютий 2013. 
  7. Балогу і Домбровського позбавили мандатів за позовом Кармазіна
  8. Нардепів позбавили мандатів за позовом Кармазіна
  9. Порошенко призначив своїм радником екс-мера Вінниці. ukranews.com. 13 жовтня 2014. 
  10. Народні депутати, політики та бізнесмени збагачуються за рахунок збереження високого “зеленого” тарифу | Каталог ФАР | ЧЕСНО. www.chesno.org. Процитовано 2019-06-09. 
  11. Бенефіціари “зеленого тарифу”: як нардепи, їхні сім’ї та помічники заробляють на електриці. Економічна правда (uk). Процитовано 2019-06-09. 
  12. Рада все ж заборонила встановлення домашніх сонячних електростанцій на землі. Економічна правда (uk). Процитовано 2019-06-09. 
  13. ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Процитовано 2019-06-09. 
  14. Указ Президента України від 22 червня 2007 року № 549/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
  15. Указ Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року

ПосиланняРедагувати