9-та гвардійська винищувальна авіаційна дивізія

9-та гвардійська винищувальна авіаційна Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького дивізія (9-а гв. вад) — військове з'єднання збройних СРСР, яке брало участь у Великій Вітчизняній війні у складі 4-ї, 8-ї, 5-ї і 2-ї повітряних армій.

9-та гвардійська винищувальна авіаційна Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького дивізія
На службі 17 червня 1943 — 1 липня 1960
Країна Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Належність Сталінградський фронт
Донський фронт,
Південно-Західний фронт,
Брянський фронт,
Білоруський фронт
Вид Red Army flag.svg Червона армія
Тип RAF AF branch insignia.svg ВПС
Роль винищувальна авіація
Чисельність дивізія
Війни/битви Німецько-радянська війна
Повітряна битва за Кубань
Бєлгородсько-Харківська операція
Кіровоградська наступальна операція
Корсунь-Шевченківська операція
Умансько-Ботошанська операція
Львівсько-Сандомирська операція
Карпатсько-Дуклинська операція
Вісло-Одерська операція
Сандомирско-Сілезька операція
Нижньо-Сілезька наступальна операція
Облога Бреслау
Верхньо-Сілезька наступальна операція
Берлінська наступальна операція
Празька операція
Почесні найменування «Маріупольська» «Берлинська»
Радянська гвардія Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Командування
Визначні
командувачі
гвардії полковник Покришкін О. І.

Повна назваРедагувати

9-та гвардійська Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія.

ІсторіяРедагувати

  • Сформована 216-та винищувальна авіаційна дивізія у травні 1942 року на базі управління ВПС 37-я армії.
  • З 22.05. 1942 року входила до складу 4-ї повітряної армії.
  • 13.12. 1942 перетворена на 216-у змішану авіаційну дивізію.
  • У діючій армії з 13.12.1942 року.
  • Наказом НКО СРСР № 234 від 17.06.43 р. після боїв на Кубані перетворена в 9-ту гвардійську винищувальну авіаційну дивізію.
  • 9-та гвардійська винищувальна авіаційна Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького дивізія 20 січня 1949 року перейменована на 237-му гвардійську винищувальну авіаційну Маріупольсько-Берлінську ордена Леніна Червонопрапорну ордена Богдана Хмельницького дивізію.

Дивізія відома як «дивізія Покришкіна».

Історія найменуваньРедагувати

  • ВПС 37-ї армії
  • 216-та винищувальна авіаційна дивізія
  • 216-та змішана авіаційна дивізія
  • 9-та гвардійська винищувальна авіаційна дивізія
  • 9-та гвардійська Маріупольська винищувальна авіаційна дивізія
  • 9-та гвардійська Маріупольська ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія
  • 9-та гвардійська Маріупольська Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія
  • 9-та гвардійська Маріупольська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія
  • 9-та гвардійська Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія
  • 237-ма гвардійська Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія
  • 237-ма гвардійська Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія ВПС Балтійського флоту
  • 237-ма гвардійська Маріупольсько-Берлінська ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького винищувальна авіаційна дивізія ВПС Північного флоту
  • Польова пошта 21221

Командування дивізіїРедагувати

Командири дивізіїРедагувати

Звання Ім'я Період Примітка
  Полковник Дзусов Ібрагім Магометович[1] 17.06.1943 — 01.05.1944
      Підполковник, полковник[2] Покришкін Олександр Іванович 02.05.1944 — 11.05.1945
Полковник Черв'яков Юхим Степанович 01.01.1951 — 01.08.1953

Заступники командира дивізіїРедагувати

  • Військовий комісар дивізії: полковник Д. К. Мачнєв — (до кінця війни)
  • Начальник штабу дивізії: підполковник Ільєнко Олександр Микитович (травень — листопад 1942 року)
  • Начальник штабу дивізії: полковник Абрамович Борис Абрамович із листопада 1942 року до кінця війни

Склад дивізіїРедагувати

Полк Період Примітка
16-й гвардійський винищувальний авіаційний полк 17.06.1943 — 20.02.1949 Перейменований на 689-й гв. вап
42-й гвардійський винищувальний авіаційний полк 17.06.1943 — 01.08.1943 Переданий до складу 229-ї вад 4 ВА
100-й гвардійський винищувальний авіаційний полк 17.06.1943 — 20.02.1949 Перейменований на 789-й гв. вап
57-й гвардійський винищувальний авіаційний полк 17.06.1943 — 30.06.1943 Відбув у 6-й онтап
101-й гвардійський винищувальний авіаційний полк 17.06.1943 — 18.07.1943 Відбув у 25-й звап
104-й гвардійський винищувальний авіаційний полк 21.08.1943 — 20.02.1949 Перейменований на 892-й гв. вап[3]
821-й винищувальний авіаційний полк 19.07.1943 — 01.08.1943 Переданий до складу 229-ї вад
288-й бомбардувальний авіаційний полк 17.06.1943 — 03.09.1943 Розформований, обернений на формування 650-го окремого нічного бомбардувального авіаційного полку

Бойовий склад на 9 травня 1945 рокуРедагувати

 
Командир дивізії О. В. Покришкін

Участь у боях і битвахРедагувати

Подяки Верховного ГоловнокомандуванняРедагувати

  • За звільнення міст Маріуполь, Волноваха, Чаплине, Барвінкове[4]
  • За оволодіння містами Порицьк, Горохів, Радзехов, Броди, Золочів, Буйок, Кам'янка, містом і великим залізничним вузлом Червоне і занятті понад 600 інших населених пунктів[5]
  • За оволодіння містом Сандомир і за оволодіння сандомирським плацдармом[6]
  • За оволодіння містами Ченстохова, Пшедбуж і Радомсько[7]
  • За оволодіння містами Віттенберг — важливим опорним пунктом оборони німців на річці Ельба[8]
  • за оволодіння містом Берлін[9].

Герої Радянського СоюзуРедагувати

Тричі Герої Радянського СоюзуРедагувати

  •       Олександр Іванович Покришкін, гвардії полковник, командир дивізії, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 серпня 1944 року удостоєний звання тричі Герой Радянського Союзу. Золота Зірка № 1.

Підсумки бойової роботи дивізіїРедагувати

За час війни частини дивізії зробили 33 654 бойових вильотів, провели 1332 повітряні бої, у яких збито 1147 ворожих літаків. Штурмовими ударами було знищено на землі 66 літаків, 420 танків і бронемашин, понад 4000 автомашин і мотоциклів, близько 80 паровозів, підірвано 26 складів із пальним і боєприпасами, вбито понад 16 тисяч солдатів і офіцерів противника[10].

Пам'ятьРедагувати

У Маріуполі є вулиця 9-ї авіадивізії.

Книги про бойовий шлях дивізіїРедагувати

  • А. И. Покрышкин «Небо войны»
  • Г. А. Речкалов «Дымное небо войны»
  • В. И. Погребной «Человек из легенды»
  • М. П. Девятаев «Полет к солнцу»
  • Г. Г. Голубев «В паре с «Сотым»
  • И. И. Бабак «Звезды на крыльях»
  • Б. Т. Ковальковский «В небе Кавказа»
  • Статьи и очерки Т. Братнина, А. Хоружего, В. Разумного, В. Степаненко, С. Гольберга, В. Короткова и других авторов в различных газетах, журналах, литературных сборниках.

ЛітератураРедагувати

  • И. Г. Дроговоз. Воздушный щит Страны Советов. — Минск: ООО «Харвест», 2007. — 448 с. — (Военно-историческая библиотека). — 5100 экз. — ISBN 978-975-13-9628-9.
  • Б. Рычило, М. Морозов. Гвардейские авиационные дивизии, корпуса, эскадрильи 1941-45 гг // Мир авиации : Авиационно-исторический журнал, техническое обозрение.. — М., 2003. — Вып. 32. — № 3. — С. 25 — 28.
  • Б. Рычило, М. Морозов. Гвардейские авиационные дивизии, корпуса, эскадрильи 1941-45 гг // Мир авиации : Авиационно-исторический журнал, техническое обозрение.. — М., 2003. — Вып. 31. — № 2. — С. 25 — 31.
  • Павлов Г. Р. Дни жестоких сражений. В сб. Герои кубанского неба / Сост. Н. П. Жуган, Г. Ф. Приймук. — Краснодар: Кн. изд-во, 1987.
  • Жуков Ю. А. Один «миг» из тысячи: Докум. повесть. — М.: ДОСААФ, 1979. — 384 с., ил. (За честь и славу Родины). Тираж 100000 экз.
  • Голубев Г. Г. Друзья мои лётчики.
  • Н. В. Огарков. «Мариупольско-Берлинская истребительная авиационная дивизия» // Советская Военная Энциклопедия: [В 8 томах]. — Москва: Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 137—138. — 105 000 экз.

ПриміткиРедагувати

  1. Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь / В. П. Горемыкин. — М.: Кучково поле, 2014. — Т. 2. — С. 523 - 525, 744 - 746, 916. — 1000 экз. — ISBN 978-5-9950-0341-0.
  2. з 2 липня 1944 року
  3. Директива ГШ ВС СССР № орг/1/120016 от 10.01.1949 г.
  4. Приказ ВГК № 11 от 10 сентября 1943 года
  5. Верховный Главнокомандующий. Приказ № 140 от 18.07.1944 г. // Приказы Верховного Главнокомандующего в период Великой Отечественной войны Советского Союза. Сборник / Коллектив авторов. — Министерство обороны СССР. Институт военной истории Министерства обороны СССР. Военно-научное управление Генерального штаба Вооруженных Сил Союза ССР. — Москва: Воениздат, 1975. — С. 183-184. — 598 с.
  6. Верховный Главнокомандующий. Приказ № 167 от 18.08.1944 г. // Приказы Верховного Главнокомандующего в период Великой Отечественной войны Советского Союза. Сборник / Коллектив авторов. — Министерство обороны СССР. Институт военной истории Министерства обороны СССР. Военно-научное управление Генерального штаба Вооруженных Сил Союза ССР. — Москва: Воениздат, 1975. — С. 214 — 215. — 598 с.
  7. Верховный Главнокомандующий. Приказ № 225 от 17.01.1945 г. // Приказы Верховного Главнокомандующего в период Великой Отечественной войны Советского Союза. Сборник / Коллектив авторов. — Министерство обороны СССР. Институт военной истории Министерства обороны СССР. Военно-научное управление Генерального штаба Вооруженных Сил Союза ССР. — Москва: Воениздат, 1975. — С. 292-293. — 598 с.
  8. Верховный Главнокомандующий. Приказ № 349 от 27.04.1945 г. // Приказы Верховного Главнокомандующего в период Великой Отечественной войны Советского Союза. Сборник / Коллектив авторов. — Министерство обороны СССР. Институт военной истории Министерства обороны СССР. Военно-научное управление Генерального штаба Вооруженных Сил Союза ССР. — Москва: Воениздат, 1975. — С. 477. — 598 с.
  9. Приказ ВГК № 359 от 2 мая 1945 года.
  10. Жуков Ю. А. Один «миг» из тысячи: Докум. повесть. — М.: ДОСААФ, 1979. — 384 с., ил. (За честь и славу Родины). Тираж 100000 экз