9М730 «Буревісник» (рос. Буревестник; за кодифікацією НАТО, SSC-X-9 Skyfall[1]) — перспективна російська крилата ракета з ядерною силовою установкою[2].

Буревестник
Майданчик для випробувальних пусків «Паньково», острів Південний архіпелагу Нова Земля
Майданчик для випробувальних пусків «Паньково», острів Південний архіпелагу Нова Земля
Тип крилата ракета з ядерною силовою установкою
Походження  Росія
Характеристики

Паливо ядерна силова установка
Максимальна глибина практично необмежена

Вперше про існування такої ракети повідомив російський президент у зверненні до Федеральних зборів 1 березня 2018 року[3].

Завдяки ядерній силовій установці ракета, за повідомленнями Міноборони РФ, матиме практично необмежений радіус дії, буде здатна рухатись із надзвуковою швидкістю, та змогу долати будь-які системи протиракетної оборони[2].

Випробування ред.

Перші польоти ред.

Американська розвідка зареєструвала перші випробувальні пуски нової ракети в червні 2016 року. Відтоді й до 26 лютого 2018 року було здійснено до 12 випробувальних пусків. Успішним американські розвідники вважають лише один пуск, що відбувся в листопаді 2017 року. Хоча тривалість цього польоту становила близько двох хвилин, під час нього було задіяно всі складові нової крилатої ракети[4].

У американських розвідувальних служб нова ракета має позначення KY30[4].

Оприлюднення ред.

  Зовнішні відеофайли
    Крылатая ракета неограниченной дальности с ЯЭУ на YouTube // Міноборони Росії, 1 березня 2018
    Крылатая ракета «Буревестник» в цеху предприятия-изготовителя на YouTube // Міноборони Росії, 19 липня 2018

У березні 2018 року президент РФ Путін оголосив про створення російськими вченими низки «вундерваффе», зокрема, й крилатої ракети з ядерним рушієм. Оприлюднене під час презентації відео випробувань в листопаді 2017 року містило достатньо об'єктів, аби американський дослідник Джефрі Льюїс зміг здійснити топоприв'язку. На його думку, запуски ракети відбувались на пусковому майданчику «Паньково», що знаходиться на острові Південний архіпелагу Нова Земля[4].

Уперше політ і пуск крилатої ракети «Буревісник» міністерство оборони Росії показало 19 липня 2018 року в ролику на YouTube:[5] демонструється запуск ракети і відстеження її польоту з борта літака, а також цех, у якому розташовано кілька контейнерів з «Буревісником». Головний науковий співробітник 12-го Центрального НДІ МО РФ Сергій Перцев повідомив, що «на основі уточнених вимог вдосконалюється конструкція складових частин ракети, проводяться їхні наземні випробування, ведеться підготовка льотних випробувань експериментальних зразків крилатої ракети удосконаленої конструкції». Він запевнив, що комплекс проведених робіт «дозволяє перейти до створення стратегічного комплексу ядерної зброї з ракетою, оснащеної ядерною енергетичною установкою».

У серпні 2018 року американські ЗМІ, зокрема телеканал CNBC, з посиланням на дані розвідки повідомили про початок експедиції російських кораблів для підняття решток ракет з дна Баренцевого моря, що потонув у листопаді 2017 року під час попередніх невдалих випробувань.[6]

У серпні 2018 року співробітники Центру аналізу стратегій і технологій (Москва), завдяки аналізу супутникових знімків, розкрили бойову позицію «Буревісника» та російського наземного лазерного комплексу «Пересвіт». Після цього твіттери bmpd та rambo54 співробітників Центру були видалені. Позиція «Буревісника» будувалася протягом 2014—2016 років на полігоні Капустін Яр в Астраханській області, позиції «Пересвіта» розгорнута поблизу міста Тейково Івановської області на 2426-й технічної ракетній базі 54-ї гвардійської ракетної дивізії РВСП та планується — в районі Новосибірська на місці 39-ї гвардійської ракетної дивізії 33-й ракетної армії РВСН, де будується необхідна інфраструктура.

Інцидент в Ньоноксі ред.

 
Ньонокса на американській топографічній карті

На основі аналізу супутникових знімків компанії Planet було з'ясовано, що в липні-серпні 2018 року випробувальний майданчик в архіпелазі Нова Земля був розібраний та вивезений кораблями[7]. Згодом подібні будівлі були виявлені на супутникових знімках Ньонокси[8].

Опівдні 8 серпня 2019 року на військовому полігоні в населеному пункті Ньонокса, що розташований неподалік міста Северодвінськ (Архангельська область) сталась надзвичайна подія, внаслідок якої загинуло щонайменше 5 чоловік — науковців Російського федерального ядерного центру — Всеросійського науково-дослідницького інституту експериментальної фізики (рос. РФЯЦ-ВНИИЭФ у Сарові, входить до складу «Росатом») та двоє представників Міноборони РФ, а у місті Северодвінськ, що розташований на відстані 30 км від місця події, зафіксували підвищений рівень радіаційного фону[9]. При цьому, перевищення дози гамма-випромінювання на 6-ти з 8-ми пунктів контролю на 12 годину (за московським часом) становили 4-16 раз за нормальний фоновий рівень (0,11 мкЗв/год) та сягнули 0,63-1,78 мкЗв/год. Проте вже станом на 14:30 (за московським часом), радіаційний фон повернувся до нормальних рівнів[10].

За даними державної корпорації «Росатом» подія сталась при випробуванні малогабаритної реактивної рухової установки, у двигуні якої використовується радіоактивне ізотопне джерело живлення[11]. В організації зазначили, що причиною інциденту став збіг обставин. З огляду не те, що подробиці залишались втаємниченими, на основі доступних даних, зокрема на через наявність ядерного сліду, низка оглядачів припустили, що надзвичайна подія пов'язана з роботами над крилатою ракетою «Буревісник»[12]. Дослідники Майкл Кофман (співробітник центру військово-морського аналізу США) та Марк Кезете (експерт британського агентства Jane's by IHS Markit з російського озброєння) висловили думку, що, імовірно, вибухнув «радіоактивний паливний елемент», проте вибуху самого ядерного реактора не сталося[13].

Натомість оглядачі інтернет-порталу Defense News звернули увагу на те, що наявної інформації надто мало для однозначних висновків — адже достеменно не відомо за яким принципом працюватиме рушій цієї ракети. Схожі наслідки могли при випробуванні іншої дивозброї — наприклад, ядерних торпед «Посейдон» або складових до них, або ж радіоізотопних джерел електричного живлення для космічних апаратів, тощо[14]. До версії з аварією під час випробування ядерної торпеди «Посейдон» схиляється й оглядач H I Sutton. За його даними, ці торпеди проходили випробування у Северодвінську, а як пускова платформа служить дослідницький підводний човен Б-90 «Саров»[15].

Невдовзі після інциденту сталась іще одна надзвичайна подія: Організація з всеосяжної заборони ядерних випробувань втратила зв'язок з двома вимірювальними станціями, що розташовані найближче до місця події, згодом було втрачено зв'язок з іще двома станціями. Всі станції знаходились на шляху маси повітря з місця інциденту[16].

26 серпня 2019 року Росгідромет повідомив, що його фахівці виявили наявність ізотопів барію, стронцію, лантану, та пов'язаних з ними радіоізотопів в повітрі, що проходило над місцем інциденту. На думку норвезького експерта з ядерної безпеки Нільса Бомерса, наявність барію та стронцію є чітким свідченням того, що інцидент стався не з «радіоізотопним джерелом живлення», а з ядерним реактором, у якому відбувались реакції поділу[17].

Примітки ред.

  1. Повідомлення у твіттері журналіста The Diplomat Анкіта Панди 20.11.2018. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 19 липня 2019. 
  2. а б Lendon, Brad (20 липня 2018). Russia shows off new weapons after Trump summit. CNN. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 20 липня 2018. 
  3. Gady, Franz-Stefan (2 березня 2018). Russia Reveals ‘Unstoppable' Nuclear-Powered Cruise Missile. The Diplomat (амер.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 20 липня 2018. 
  4. а б в Ankit Panda (23 серпня 2018). Russia Readies Recovery Effort for Nuclear-Powered Cruise Missile, Lost at Sea in 2017. The Diplomat. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 12 серпня 2019. 
  5. Росія показала пуск ядерного «Буревісника»
  6. Joseph Trevithick (21 серпня 2018). Russia Is Hunting For Its Crashed Nuclear-Powered Cruise Missile And The U.S. Might Be Too. The War Zone (The Drive). Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018. 
  7. Geoff Brumfiel (25 вересня 2018). Russia's Nuclear Cruise Missile Is Struggling To Take Off, Imagery Suggests. NPR. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 13 серпня 2019. 
  8. Joseph Trevithick (12 серпня 2019). Evidence Grows That Russia's Nuclear-Powered Doomsday Missile Was What Blew Up Last Week. The Drive. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 13 серпня 2019. 
  9. Число жертв взрыва на полигоне в России возросло, погибли сотрудники Росатома и Минобороны. Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019. 
  10. Об аварийном, экстремально высоком и высоком загрязнении окружающей среды и выявленных случаях изменения радиационной обстановки на территории Российской Федерации в период 2 - 9 августа 2019 года. Росгидромет. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 13 серпня 2019. 
  11. Юлия Никитина, Иван Баранов (12 серпня 2019). В Белом море взорвался ядерный реактор или батарейка. Государственная комиссия изучает масштаб бедствия. Фонтанка. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 12 серпня 2019. 
  12. U.S.-based experts suspect Russia blast involved nuclear-powered.... Reuters (англ.). 9 серпня 2019. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019. 
  13. Росія повторює помилки Чорнобиля. Що світові ЗМІ пишуть про вибух ракети в Архангельській області. ТСН. 14 серпня 2019. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  14. Matthew Bodner (13 серпня 2019). An explosion. A radiation spike. Evacuations planned and canceled. What’s happening in Russia?. Defense News. 
  15. H I Sutton (17 серпня 2019). Russia Testing Nuclear-Powered Mega-Torpedo Near Where Deadly Explosion Occurred. Forbes. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 20 серпня 2019. 
  16. Francois Murphy (19 серпня 2019). Global network's nuclear sensors in Russia went offline after mystery blast. Reuters. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 
  17. Thomas Nilsen (26 серпня 2019). Isotopes composition proves a reactor was involved in Nenoksa accident, expert says. The Barents Observer. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. 

Див. також ред.

Посилання ред.