Зіверт (Зв, Sv) — одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізаційного випромінювання в системі SI.

похідна одиниця SI[1]
похідна одиниця SI, що має власну назвуd
безпрефіксна одиниця SId і UCUM derived unitd
Зіверт
展望の宿 天神 2016 (26182596995).jpg
Відображення на дисплеї фонового випромінення у готелі містечка Нараха (Японія) потужності дози у мікрозівертах на годину через п'ять років після аварії на Фукусімській АЕС
Загальна інформація
Система одиниць Похідні одиниці SI
Одиниця впливу іонізуючого випромінювання на здоров'я (ефективна доза)
Символ Зв або Sv
Названа на честь Рольф Максиміліан Зіверт
Перерахунок в інші системи
1 Зв в... дорівнює...
   основних одиницях SI    м2с−2
   енергія поглинена масою    Джкг−1
   одиницях СГС    100 бер

CMNS: Зіверт у Вікісховищі

Один зіверт дорівнює еквівалентній дозі будь-якого виду випромінювання, поглиненої одним кілограмом біологічної тканини, що створює такий же біологічний ефект, як і поглинена доза один грей рентгенівського або γ-випромінювань.

1 Зв = Дж·кг−1 = м²·с−2.

Одиницю названо на честь шведського медичного фізика Рольфа Зіверта за його дослідження біологічної дії радіації на живі істоти.

1 Зв = 100 бер. (Легка променева хвороба з виліковуванням. Збільшення ймовірності смерті від раку. Стерилізація чоловіків на 2-3 роки, жінок — назавжди. Природний радіаційний фон становить від 0,05 до 0,2 мікрозіверта на годину.)

ПоясненняРедагувати

Зіверт відображає біологічний вплив іонізаційного випромінювання на відміну від фізичного, котрий характеризується поглиненою дозою випромінювання та вимірюється в греях. При опроміненні живих організмів, зокрема людини, виникають біологічні ефекти, величина яких при одній і тій самій поглиненій дозі різна для різних видів випромінювання. Тому знання поглиненої дози недостатнє для оцінки радіаційної небезпеки.

Прийнято порівнювати біологічні ефекти, що викликаються будь-якими іонізаційними випромінюваннями, з ефектами від рентгенівського і γ-випромінювань. Коефіцієнт, що показує, у скільки разів радіаційна небезпека у випадку хронічного опромінювання людини (у порівняно малих дозах) для даного виду випромінювання вища, ніж у випадку рентгенівського випромінювання за однакової поглиненої дози, називається коефіцієнтом якості випромінювання К. Для рентгенівського і γ-випромінювань К=1, для теплових нейтронів К=3-5, для швидких нейтронів (Е=500 кеВ) К=10, для протонів і α-частинок (Е=10 МеВ) К=10.

Еквівалентна доза Н визначається як добуток поглиненої дози на коефіцієнт якості випромінювання: Н = D·К.

Люди, що живуть на рівні моря, одержують у середньому через космічні промені еквівалентну дозу приблизно 300 мікрозівертів на рік. Для людей, що живуть вище 2000 м над рівнем моря, ця величина у кілька разів більша. Ще інтенсивніше опромінення отримують екіпажі і пасажири літаків. За рахунок земної радіації населення одержує в середньому порядку 2 мілізіверта на рік.

ПриміткиРедагувати

  1. 6.5.3 // Quantities and units—Part 1: General — 1 — ISO, 2009. — P. 19. — 41 p.

ЛітератураРедагувати

  • Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав., 1979. — 336 с.